1. Втретє ми з товаришем взяли участь у Поліській регаті, пройшовши заплутані русла Стоходу та Прип'яті. Цього разу змагання були ювілейні — десяті. Я вже двічі розказував про них, тож сьогодні буде невелика розповідь про те, що відбулося саме цього року — розкажу про позитивні моменти та про те, що не вдалося. Але, в цілому, Поліська регата принесла мені незмінне задоволення від участі.

Лабіринти Стоходу

Трішки про авторські права та ліва. Я, як учасник, практично не фотографував нічого і мене підвела екшн-камера, відмовившись записати таймлепс етапів. При тому, що вдома все працювало. Тож в розповіді лише дві моїх світлини — перша та дванадцята. Тринадцяту дав Богдан Калінін, а решта зроблена фотографом руками і душею на Nikon Олею Дарчич-Корець.

2. Отже, сьогодні у випуску: симпатичні молоді люди читають із папірця, ...

Читає з папірця

3. ... команда "Редуктор" змагається на булочці від хот-дога ...

Булочка від хот-дога

4. ... і суддя змагань Василь "Секундомір" Корець робить серйозне обличчя.

Підрахунок результатів

Про дві попередні регати ви можете прочитати за посиланнями: 2017, 2018.

5. Порядок та програма Поліської регати не змінилася — початок вранці першого дня на стадіоні Колос в Любешові. Там реєстрація учасників, урочиста лінійка, стапель каркасних та надувних байдарок і старт. Маршрут незмінний, зони орієнтування також. Єдине нововведення — команді, що бере всі 5 контрольних пунктів віднімають іще 10 бонусних хвилин. Але Василь, який із серйозним обличчям, наховав їх по локаціях на совість, щоб навіть постійним учасникам було важко знайти.

Стадіон Колос

6. Власне, це все мене влаштовує окрім формальної частини — де всі учасники вишикувалися на стадіоні і важливі дядьки говорять промови у мікрофон. Благо це не довго і майже не боляче.

Формальна частина

7. Микола Ясюк бере участь в Поліській регаті дев'ятий раз — із десяти. Його запросили на сцену з гітарою заспівати авторську пісню про ці змагання. Вийшла ціла балада — і в ній Микола увіковічнив команду Злюки Бобри, які минулого року всім показали як слід веслувати. Їх рекорд поки залишився непобитий.

Гітарист

8. На ювілейну Поліську регату з'їхалася рекордна кількість учасників — 31 команда. З'явилися і нові спонсори, тож призовий фонд був щедрішим. Я сюди привів ZelGear ну і брав участь на їх новій моделі. Так, ми пройшли дистанцію на надувасі і нормально. На крутих поворотах, із стерном це взагалі пісня — я вже казав виробнику, щоб робив кермо для байдарок. Іще стійкість порадувала — це актуально при потраплянні під гілки та зарості, коли доводилося ухилятися.

Учасники змагань

9. Сусіди білоруси із Бреста та Іваново — їх цього разу аж чотири команди. Взагалі, було багато спонсорських команд — але лише один спонсор має стосунок до водного туризму та спорту.

Білоруси

10. На жаль, веселі Гравлики не брали участі цього року в регаті, але один із них прийшов на старт та у Сваловичі зі своїм знаменитим алкошоломом.

Гравлик

11. В жеребкуванні перший стартовий номер випав байдарці імені Казимира Малевича. Це той екіпаж, що бере участь в регаті just for fun — вони навіть не намагаються змагатися. Хоча, в перші пару кілометрів дистанції таки активно веслували, доки ми їх не наздогнали.

Байдарка імені Казимира Малевича

12. Цього року Стохід та Прип'ять більш повноводні — рівень води був вищий сантиметрів на 10-15, русла менш зарослі та більш очевидні. Я розраховував по максимуму скористатися альтернативними руслами для скорочення шляху, приїхав за два дні на розвідку — але в багатьох місцях вони були захаращені та завалені і більшість я визнав непридатними для змагань та йшов основним маршрутом. Але в мене тепер є стерно — і з ним неймовірно гарно на поворотах.

Стартова позиція

13. З іншого боку річки стали значно простіші в орієнтуванні — правильне русло добре видно. Хоча, на Прип'яті лишаються шанси вскочити в тупикове русло, тому найкраще не відставати від основної маси учасників.

Тупик

14. Окремо про зони орієнтування. Наступного року я розвідаю не лише русло, а і їх. Або просто ігноруватиму контрольні пункти, що беруться не з води. Бо орієнтир "повалена сосна" в сосновому лісі це те саме, що я в Білій Церкві підкажу комусь коло аптеки чи коло ятки з цигарками. І цього року я вбив багато часу на них. На цій сердитій ноті ми приходимо до проміжного фінішу в Сваловичах.

Ранок у Сваловичах

15. Тут традиційний святковий вечір — юшка, ватра із гітарою. Ті, кому мало, гуділи мало не до ранку — для декого регата перетворилася на ригату, але то буває.

Ватра

16. Флотилія майже така само, як того року окрім нових надувасів від ZelGear. Серед байдарок два дорогезних Perception Horizon — у нас вони тисяч по 40 гривень.

Каяк Perception Horizon

17. За відсутності Злюк бобрів перемогу здобули місцеві хлопці Костя та Леонід — ми з ними вже знайомі із попередніх років. Цього разу вони також спонсорський екіпаж — ДП СЛПСПЛТ ... коротше, місцевий лісгосп із невимовною абревіатурою в назві.

Переможці змагань

18. У зв'язку із більшою кількістю команд інтервал між стартами зменшили до хвилини і перші обгони відбувалися вже дуже-дуже швидко — як ми, так і нас. На жаль ми цього року дуже мало тренувалися. Я то ходив у водні походи і просто для себе катався, а мій напарник майже не сідав у байдарку — тому в другий день сіли батарейки і ми йшли повільно, я був злий. Звісно, туристичний надувасик ZelGear не тягається із Perception у швидкості, але усе одно ми могли би швидше.

Каякери

19. Всі результати записуються на фліпчарт із великою таблицею — і коло нього виникає ажіотаж подивитися, хто як пройшов.

Фліпчарт із результатами

20. На фініші чомусь цього разу не було банера — певне зірвало вітром, тому я не відразу його побачив. На березі озера традиційний фестиваль — концерт, розважаловка, виїзна торгівля, невеликі атракціони, спортивні змагання. Цього разу навіть виїзний прокат байдарок ZelGear. Від них же декілька призів.

Фініш

21. Через зміну розкладу поїздів, ми мусили швидко залишити все це дійство — потяг Львів-Київ став Львів-Бахмут і вирушає на дві години раніше. Зате йде через Фастів — звідки ми задешево на першій електричці поїхали додому. Тому виступи народної самодіяльності я вже не подивився, хоча зауважив, що сцена цього разу була не дерев'яна, а пересувна.

Сцена

22. Іще для всіх учасників цього року виготовили красиві медалі у формі логотипу регати — і то приємно, аніж просто папірці-дипломи.

Медалі

І на цій позитивній ноті я закінчую свою розповідь. На жаль, нових подорожей поки не планую, тому буду видавати неопубліковані раніше матеріали. Не перемикайтеся.