Туристичний елементаль

Я потрусив по засіках і віднайшов іще трішки фотографій літнього туризму. Під час подорожі по Волині ми заскочили до Рівненського зоопарку і він виявився досить цікавим. Хоча, я в таких установах буваю мало, порівнювати майже ні з чим. У Київському був іще в першому класі. Недозоопарк в Олександрії не рахую. А Золотий фазан більше спеціалізується на пташках.

Дістатися до Клевані дуже просто — селище знаходиться на трасі між Рівне та Луцьком, а поруч проходить залізнична магістраль. Ми намітили три точки для огляду — всім відомий тунель кохання, Клеванський замок та Благовіщенський костел. Можна було б іще глянути залізничну станцію, проте ми трохи не вписувалися по часу.

В цілому, місця цілком достойні для екскурсій, їх туди і водять.

Якщо ви у Рівному і у вас зовсім небагато вільного часу, можливо варто, замість розпивання Рівня, потратити його на відвідання музею бурштину.

Нічого неймовірного чекати від цього музею не варто: він маленький, екскурсія триває хвилин двадцять, в експозиції зібрано все, що хоч якось стосується бурштину — тому відвідувати його варто лише якщо ви проходите неподалік. Але як пафосно все подається — екскурсії проводяться не ким-небудь із вулиці, а цілим старшим науковим співробітником. Розказує непогано, але формально і строго за програмою.

Відео з другого дня сплаву, дійові особи всі ті-ж, але річка зовсім інша.

Після нецікавого Дубенського замку ми попрямували до іншого, значно цікавішого місця — Тараканівського форту. По карті він знаходиться зовсім поруч — через Дубно, за городами. Але йти спекою через усе місто, а потім полем, ми не хотіли, тому знайшли на автостанції автобус в тому напрямку і під'їхали за село Тараканів.

Форт виявився для мене досить цікавим, що я навіть почитав деякі наукові джерела про нього. І тому, попри невелику кількість фотографій, в матеріалі буде багато пізнавального тексту. Одне із джерел — книга Петра Савчука "Дубенський форт", написана після вивчення великої кількості архівних документів. Проте, окрім реально корисної та цікавої інформації, вона містить багато води, наприклад біографії офіцерів, рапорти про те, хто чистив туалети та димарі і хто коли набухався у самоволці і кого обізвав дурнем.

1. До Дубно я планував навідатися з початку року, коли не вийшло зробити вояж замками львівщини. Місто зручне логістично для одноденного відвідання, можна дістатися або поїздом Лисичанськ-Ужгород, або ще простіше — через Луцьк або Рівне (квитки легше купити). Проте поїздка видалася дводенною, тому, окрім Дубно, ми відвідали іще декілька цікавих місць Рівненщини. Але про все по порядку.

Сплав річкою Случ на другий день дуже відрізнявся від вчорашнього Корчика — широке русло без завалів, проте із камінцями, порогами, мальовничими берегами та руїнами замку. По суті, я отримав два різних сплави в одному. Маршрут другого дня складав також десь двадцять кілометрів.

Наперед прошу вибачення за якість знімків — фотографував телефоном у герметичному захисному чохлі. Стартували ми досить пізно, довго збиралися, тому коли мій екіпаж сів у байдарку, то певний час ліниво веслували посеред русла, чекаючи інших. Тут виявили, що на Случі багато каміння і в травні воно все було підводним.

Хоч я вам і обіцяв писати про рівненщину, проте сьогодні у випуску буде каякінг. Каякінг на рівненщині. Я вам розповім про дводенний сплав річками Корчик та Случ, від села Сторожів (коло міста Корець) до Губкова, де відомі руїни замку. Сьогодні мова йтиме про перший день і він був веселий.