Я мріяв заночувати на території якогось цікавого об'єкта з метою поробити фотографії у вечірньому, нічному та ранковому світлі, заморочитися до ладу над цікавими кадрами. Зокрема, думав як би це домовитися про ботсад Фоміна чи замок Паланок, але поки не займався цим питанням. Аж ось зовсім зненацька випала нагода заночувати на території одного із найвідоміших парків в Качанівці.

Качанівський парк

Про те, що я буду тут ночувати, не знав до останнього моменту, коли мікроавтобус заїхав на територію парку, ми висадилися прямо в його центрі і пішли заселятися в один із службових будиночків. Хоча, ця можливість офіційна — там є готельні номери і розцінки на них. Плати і ночуй. На території є кафе та магазин з нормальними цінами, там можна жити.

У цьому випуску ви побачите фотосесію у вечірньому, нічному та ранковому світлі, а денна екскурсія із інформацією про парк та палац буде в наступному.

Мої друзі вихваляються відвідинами маловідомих, важкодоступних та інших непопсових місць, я ж напишу про замок Радомисль — напевне, найпопсовіше місце із відвіданих мною цього року. В цьому воно, певне, переплюнуло Паланок попри меншу розкрученість. Але комусь треба було туди з'їздити, познімати та описати побачене.

Замок Радомисль

Власне, потрапив я туди із колегами в корпоративній поїздці, самому туди добиратися громадським транспортом мені незручно і довго. Об'єкт знаходиться в Радомишлі, це півгодини їзди від Житомирської траси по веселій місцевій дорозі.

Після нецікавого Дубенського замку ми попрямували до іншого, значно цікавішого місця — Тараканівського форту. По карті він знаходиться зовсім поруч — через Дубно, за городами. Але йти спекою через усе місто, а потім полем, ми не хотіли, тому знайшли на автостанції автобус в тому напрямку і під'їхали за село Тараканів.

Тараканівський форт

Форт виявився для мене досить цікавим, що я навіть почитав деякі наукові джерела про нього. І тому, попри невелику кількість фотографій, в матеріалі буде багато пізнавального тексту. Одне із джерел — книга Петра Савчука "Дубенський форт", написана після вивчення великої кількості архівних документів. Проте, окрім реально корисної та цікавої інформації, вона містить багато води, наприклад біографії офіцерів, рапорти про те, хто чистив туалети та димарі і хто коли набухався у самоволці і кого обізвав дурнем.

1. Так склалося, що я раз у два тижні кудись мандрую. Непогана тенденція і на великі березневі вихідні ми з друзями збиралися проїхати машиною по львівщині і подивитися на замки. Але стався облом, двоє відпали, решту вирішили, що буде дорого. Тому я задіяв резервний варіант і поїхав до Умані щоб подивитися на місто без парку Софіївка.

Умань без Софіївки

Тобто, Софіївка нікуди не ділася, стоїть на місці і, можливо, була б цікавою для огляд в цю пору — без торгашів та натовпів туристів. Але я там вже був чотири рази, а про те, що решта Умані так само цікава — не знав.

Далі 41 фото і текст до них.