1. До Дубно я планував навідатися з початку року, коли не вийшло зробити вояж замками львівщини. Місто зручне логістично для одноденного відвідання, можна дістатися або поїздом Лисичанськ-Ужгород, або ще простіше — через Луцьк або Рівне (квитки легше купити). Проте поїздка видалася дводенною, тому, окрім Дубно, ми відвідали іще декілька цікавих місць Рівненщини. Але про все по порядку.
2. Дубенський замок в сучасному вигляді на замок то не дуже схожий — обнесені ровом та муром палаци знаті, щоб холопи не прийшли з вилами і не відібрали золоті батони. Я, щоправда, балуваний брутальними замками в Мукачево та Хотині, може сильно прискіпуюся.
3. Дубенський замок для мене більше нагадав ужгородський — всередині так само не відчувається, що ти в замку. Навіть цивілізований та вилизаний замок Любарта — сама брутальність.
4. Ми приїхали дуже вранці, у вісім вже стояли під ворітьми, а тому людей було мало і походили комфортно. Але місце цілком популярне.
5. У дворі розбитий парк і здається, що ви потрапили просто до палацу. Щоб створити хоч якесь враження замку, тут поставили гармати.
6. Трафарет для фотографування. Хочеш бути лицарем в обладунках, дамою чи кавалером серед палацових інтер'єрів пшонка-стайл?
7. Як скульптурна композиція це може й не погано, а ось як фонтан — так собі. Просто дзюрчать маленькі струмені води і все. Всередині накидані монети.
8. Сад на одному із бастіонів — на другий немає ходу, там господарська частина. Хоч бери та намета став.
9. Замок активно реконструюють: то тут, то там будівельні майданчики та матеріали.
10. Замок стоїть на березі річки Іква і там були б гарні краєвиди, якби трохи викосити бур'яни. Сподіваюся, це в майбутньому станеться. Всередині газони покошені і все прибрано, а ось по периметру все знатно заросло.
11. Ми знайшли два входи до підземелля — коло обох бастіонів. Перше, в яке ми потрапили, було взагалі необжите — там можна залізти, проте експозиції ніякої немає.
12. Видно, що раніше підземель було більше і значна частина ходів засипана — всередині ми бачили останки ходів, а ззовні видніються замуровані арки.
13. Тому підземелля видалися не дуже цікавими, ми просто пройшлися ними з ліхтариком.
14. З іншого боку в підземеллі організували каземат, наповнений бутафорією. Думаю, це під якийсь захід зроблено.
15. Тут іще менше ходів, доступних для перегляду, але хоч чимось заповнено — не голі стіни.
16. Щоправда, кухня зачинена.
17. В одному із палаців організовано музеї та кабінети співробітників. Музей, по суті, звичайний краєзнавчий — експозиція охоплює періоди від доісторичних часів і до ХІХ, початку ХХ століття.
18. Доісторичні артефакти та костомахи. В цих місцях знаходилася стоянка давніх людей.
19. Експонати дослов'яниських часів і якась фалічна штука.
20. Наступний зал — середні віки. Обладунки, меблі, зброя.
21. Зброї виділено цілий зал — із гарматами посередині та великою кількістю експонатів посередині.
22. Інтер'єр сільської хати зроблено досить гарно — після жаркого нічного потяга я би з радістю перекинувся на те ліжечко.
23. В замку проводять весільні церемонії, є навіть урочистий зал для цього. При чому, позбавляють волі дуже швидко — за добу після подачі заяв.
24. Окремий зал із кривими дзеркалами, яке це має відношення до самого замку хтозна, напевне не було чим зайняти приміщення.
25. Виставку фотографій я не фотографував, зняв лише ліпнину — вона тут в доброму стані. Наступні приміщення іще не відремонтовані та не придатні для відвідання.
26. Далі ми зазирнули до департаменту тортур та покарань, сподіваючись побачити там щось цікаве та вражаюче.
27. Відчути біль тортур ви можете прямо при вході, вмазавшись головою в склепіння над сходами. Пригадую, як в одному автобусі системи ПАЗ над виходом висіла табличка "Місце для удару головою".
28. Підземелля починаються столом зі свічкою та папірцем, на якому написано смертний вирок — кому, не запам'ятав. Коло папірця поставили муляж щура — навіщо?
29. Коло стола висить картина із сценою тортур.
30. Вираз обличчя інквізитора показує, що тортури — це весело.
31. Після тортур інквізитори збираються на шашлики чи смажать стейки на грилі.
32. А для покращення самопочуття пропонується стілець для акупунктури.
33. А якщо дуже болить голова, то і ця проблема дуже швидко вирішувалася назавжди.
34. Для особливих гурманів застосовували заливання водою в рот, а потім лупцювали палицею по наповненому животі. Що цікаво, ця тортура вважалася легкою і суд приймав зізнання після неї як добровільні.
35. Експозиція "Спалювання відьми". Не знав, що перед цим відривали руки.
36. Камера довічного ув'язнення. Тут музейники переборщили із павутиною — вона тут як мішковина.
37. Уже тоді використовувалася дошка Євмінова — але для більш швидкого та ефективного вправлення хребців пацієнта іще й трішки (сантиметрів на тридцять) розтягували.
38. А це схоже до трафаретів для фотографування у дворі, тільки тоді не було фотокамер, та й антуражем не заморочувалися.
Є іще паля, заляпана червоною фарбою, а поруч гравюра, як на неї насаджують роздягнену сісясту відьмочку. Але сучасних відьмочок таким не здивуєш, зараз в продажу кілки різних форм та розмірів, із пухирцями та моторчиками та багато інших веселих аксесуарів.
Попри скептичний настрій та, місцями, стьоб я не хочу сказати, що замок поганий. Просто він мені видався не цікавим — все це я вже бачив в різних інших місцях. Проте сюди можна привезти на екскурсію групу менш вибагливих відвідувачів і їм тут буде чим зайнятися. Із позитивних моментів — кафе з нормальними цінами на території, там можна замовити банкет. Також в замку ведуться будівельні роботи, є інфраструктура. Із негативних — здирання плати за фотозйомку. Нагадую, що я готовий платити за експозицію та за екскурсію, а ось поширення фотографій в інтернеті вони мали б самі стимулювати.
І на цьому в мене все, далі буде дуже цікаве місце поруч із Дубно. Не перемикайтеся.