1. Сьогодні у випуску — Луцьк попсовий...
2. ... та Луцьк непопсовий.
Нещодавно я вибрався в одноденну самоорганізовану поїздку до Луцька, благо поїзд туди і назад досить зручний для такого відвідання. Із собою витягнув зовсім невелику компанію і цілий день гуляли містом. Далі 43 фотографії та мої дотепні підписи до них.
3. Так як приїхали ми дуже рано, іще затемна, то встигли помітити таку деталь як освітлені пішохідні переходи — принаймні у центрі. Це мені сподобалося. Далі ми попили кави (знайшли день дуже ранню ятку), перекусили і пішли в місто.
4. Вулиці Луцька в цілому справляли гарне враження — може десь і є срачі та розбиті дороги, але я до них не потрапив. Місто доволі спокійне та затишне, але не пафосне, як Львів чи центр Івано-Франківська.
5. В старому місті трапляється така трясуча бруківка. При чому вуличка навіть не другорядна, а якась маленька, незначна.
6. Там же неподалік непогана тротуарна плитка. В цілому, із вулицями тут ніби благополучно.
7. Є центральна пішохідна вулиця із кафешками, бутиками та іншим пафосом. Вона на вихідні велелюдна, скрізь лунає музика та проводяться всілякі акції. Схожа в цьому плані на франківську "стометрівку", але трохи простіша.
8. Внаслідок всіляких заходів та конкурсів на вулицях з'являються цікаві ковані об'єкти як ось ця лавка.
9. Мурали теж мають місце, куди без них в сучасному українському місті.
10. Деякі навіть цікаві.
11. Призначення деяких громадських просторів я не зрозумів — що за майданчик-балкон, куди він відкриває краєвид, хтозна.
12. Сходи, що ведуть до центрального парку. Тут було малолюдно, можливо у більш погожі дні люди йдуть і сюди.
13. Виходять вони до проспекту Волі та університету — досить просторе та широке місце.
14. На вулицях Луцька чимало цікавих об'єктів — витворів мистецтва чи просто визначних місць. Пафосний напис "Я [жопа] Луцьк" я пропустив, адже сонячний годинник цікавіший.
15. Наприклад, стіна у підбудинковому проїзді — тут поруч знаходиться комп'ютерний сервіс.
16. Іще один магазин-сервіс — боги неймінгу. Заходити побоявся, мало що там зі мною зроблять.
17. Будинок скульптора Голованя трохи нагадує київський будинок з химерами, тому його тут так і називають. Я думав, це якась старовина, але скульптор живе зараз і з двору лунали звуки інструментів.
18. Місто, де є центр дитячого дозвілля, не може бути поганим. Із приміщення було чути гру на музичних інструментах, отже там проводяться якісь гуртки. На даху є телескоп, але він, на жаль, не діє — звідки я це дізнався розкажу згодом.
19. Неподалік від центру дозвілля знаходиться рожевий слоник, а за ним дитяча залізниця. Місто, де є дитяча залізниця ... ну, ви зрозуміли.
20. Основна станція Росинка досить гарна. Коло неї стоїть Ту-7 та два Пафаваги — такі само гниють на станції Хмільник, а друзі Боржавської вузькоколійки мріють їх відновити.
21. В цей день вузькоколійка не діяла, а тому друга станція — Водограй — була зачинена і не діюча. Але там просто нічого цікавого немає.
22. Ну а тепер йдемо до замку Любарта. Він попсовий і не цікавий, але раз ми приїхали до Луцька, то треба відвідати.
23. Замок не дуже великий і доглянутий, сюди зазирають натовпи туристів, що приїздять сюди.
24. Двір викладений плиткою і взагалі на замок не схожий — скоріше як центр міста. Замок повинен виглядати брутально, це ж військовий об'єкт. Принаймні, Хотин в 2009 році так виглядав.
25. Можна вибратися на галереї із бійницями — але цікавого там теж нічого, лише можна спробувати підібрати кращий ракурс для зйомки.
26. Із бійниць відкриваються види на старе місто та одноповерхову забудову.
27. Над галереями також є бійниці, але на цей рівень доступ закритий. У деякі місця замку впускають лише із екскурсоводом.
28. В замку є декілька музеїв, що також не викликали в мене зацікавлення — музей дзвонів, майстерня свічок та іще деякі.
29. Туалет замку висить як ластівкове гніздо на зовнішній стіні. Я б сходив. Про такі туалети я трохи писав у статті про туалетний музей.
30. У дворі замку стоять всілякі балісти, катапульти та інші тогочасні інструменти.
31. Тепер переходимо до храмів. Їх я знімав небагато. Ось церква Святої Трійці, на яку ми натрапили першою.
32. У Лютеранська кірсі якраз проводилося якесь служіння, стоянка та прилеглі вулиці були вщент забиті ридванами вірян.
33. Але сам храм прикольний, готичний.
34. Храм апостолів Петра та Павла має великий плаский фасад, через який в тісній вуличці видається іще більшим.
35. Навпроти його дзвіниця, такого стилю як і сам храм.
36. Але саме цікаве у цьому храмі це його підземелля. Воно відкрите нещодавно для відвідання, там знаходиться нижня "тепла" церква, поховання та купа інших приміщень.
37. Раніше храм був вищим над землею і те, що зараз є підвальним поверхом, було цілком собі надземним і на вулицю звідси виходили бійниці.
38. Місця тут також дуже багато, підземелля мають два рівні. На нижньому фотографувати не дозволяють, бо там фрески і поховання, а ось на верхньому можна.
39. На місці цієї дірки була свердловина колодязя — храм-замок мав свою воду. Виходи в це місце були зачинені, щоб воду ніхто не отруїв. Тут поруч знаходяться камери для тортур, куди садили людей без води і вони чули як із колодязя набирають її.
40. Хоча із верхнього рівня можна було зняти й зали нижнього — місця тут реально багато.
41. Між замком і собором знаходиться будинок єпископа Пузини, що завдяки євроремонту втратив свою автентичність та цікавинку, тому його ми пропустили.
42. В Луцьку є дуже великий центральний парк. Він не має якихось архітектурних чи парково-садових принад, просто великий парк, де відпочивають містяни. Тут є генделики та дитячі майданчики. Парк має вихід на беріг, а через річку — місце проведення цьогорічного Бандерштадту.
43. Один із генделиків парку, чи то кінотеатр, розташований в корпусі старої "Ракети". А що, за землю платити не треба.
44. Більш цікавою тут була галерея із художніх кованих ліхтарів, створених для якогось конкурсу.
В парку іще є зоопарк, але ми туди йти не захотіли — чогось цікавого та екзотичного там немає, зате точно є гучні віслюки. Іще ми ходили на оглядовий майданчик, звідки видно старе місто, проте погода була дощовою і видимість не дозволяла зробити гарний кадр. Далі ми, за рекомендацією друзів, пішли у "Кораблик" і сиділи там до потяга.
45. Ну і фотографією нічного освітленого залізничного вокзалу ми закінчуємо наше відвідання Луцька. Місто не перенасичене крутими пам'ятками, але для короткого візиту є цікавим.
P.S. Коли ми вже сіли в потяг, до нас у купе приєдналися веселенькі шумні жіночки, одягнені в святковий одяг. Тон розмови та їх вигляд виказували, що вони мають відношення до освіти. В одної на полиці лежала прозора тека, в якій знаходилася роздрукована програма всеукраїнської конференції позашкільної освіти. І коли я їх спитав за дитячий центр дозвілля, вони зойкнули — мовляв, звідки я знаю, що вони звідти? От у них я трохи випитав за дитячу залізницю та про телескоп.
На цьому в мене все, не перемикайтеся, далі буде огляд пристрою, яким я фотографував коли мряка змусила сховати дзеркалку до наплічника.