30.11.2020 - 00:14
Я вже писав про те, що мені подобається Дніпро в тих місцях, де він не покритий водосховищем і має наближене до природного русло. Цього року я планував пройтися байдаркою від Києва до Ржищева, але зі зрозумілих причин це не вийшло. Тож мені була за радість невелика прогулянка коло Києва — зате в золоту осінь, хоч із туманом. В цьому випуску ми катаємося на яхті від Вишгорода до острова Великий, гирла Десни і назад.
До слова, нещодавно я дивився старі карти Дніпра до того, як його покрили каскадом водосховищ — там просто тьма островів, проток, заток та меандрів, була би дуже цікава для каякерів річка.
Яхта у всіх відношеннях цікавіша за байдарку — у ній можна жити, там є всі зручності, друзі більше поміщається. Але її не можна провезти в електричці, та й на Рось не покладеш. Чисто для цікавості я дивився, по чім у нас можна купити невеликий уживаний вітрильничок — виходить не дуже стара іномарка середнього класу, або нова бюджетна.
В цей день була хмарна, вітряна та трохи туманна погода — закриття сезону. Утім, під таким покритям Дніпро набув деякої таємничості та загадковості — здається, що ти не коло декількамільйонного міста, а десь далеко.
Осінь якраз в золотій стадії, добряче розбавляє фарбами сіру мрячну погоду. Хоча, сонячні промені тут не будуть зайвими.
Навігаційні буї вже познімали, залишивши лише зимові, всепогодні. Цим займається спеціальна служба і в Черкасах я бачив їх судно.
Влітку тут дуже багато народу на човнах та по берегах, певне не знайдеш вільного місця, як і на Росі коло Білої Церкви. А зараз порожньо і самотньо, не скажеш що там за деревами населена Троєщина.
Коло Вишгорода добуває пісок великий земснаряд СОБІ-1. Минулого року коло Черкас я бачив однотипний агрегат СОБІ-2. Назва ніби натякає.
Дніпровські піщані пляжі мені дуже подобаються — від них дуже просто чистити байдарку: висушив, щіточкою витрусив залишки піску і чудово. Не те, що після Прип'яті я мусив видраювати її півдня.
Вийшовши на широку ділянку, капітан підіймає вітрила. Яхта польська, кажуть, що легка в керуванні для новачка, хоча власник має досвід морських походів, а цю купив сюди на Дніпро.
Відповідно, тепер йдемо під нахилом і галсами. Мені ось цікаво — якщо ви йдете на яхті декілька днів через море, то як жити в ній під нахилом, готувати, приймати душ, тощо?
Береги Дніпра не такі й безлюдні — часто на них видніються рибальські шалаші. Щось таке я бачив і на Трахтемирові.
Дійшли до русла Десни, тут багато рибалок і дачі на берегах. Далі не йшли, але капітан казав, що може і до Чернігова якщо треба.
Попри вологий вітер рибалки на маленьких човнах сидять по акваторії, юшки то хочеться і кота треба чимось годувати.
Зробили висадку на острів Великий. Тут сліди від людини скрізь. Зараз він має форму літери С, ми зайшли в саму середину. Раніше, по старих супутникових знімках, видно, що виїмки не було, острів був суцільним. Але тоді не було і Троєщини, яку побудували на намитій землі. Чи то на Русанівку він пішов, тут точно не скажу.
Взагалі, якщо зібрати четверо чи п'ятеро друзів і скинутися, можна було би на цілий день найняти яхту і погуляти по Дніпру в теплу пору року. Тільки тоді бажано йти нижче за течією від Києва, може там буде менше людей. Взагалі, існують варіанти шлюзування наверх, у Київське водосховище, але там, окрім більшого простору та вітру щоб поганяти, не бачу нічого цікавого.
Повертаємося до маріни. Назустріч виходить моторний катер, в нього закритий від вітрів кокпіт, але менше романтики.
Ось таке було спонтанне закриття водного сезону цього року. Багато суден вже на березі, десь робляться поточні ремонти та обслуговування до наступного сезону.
На цьому все, сприятливої вам погоди, не перемикайтеся. А, іще — відео, я його зробив раніше за текстовий допис.