1. Минулої п'ятниці я вирішив сходити в бар і познімати там дрони. Буквально познімати дрони, тобто квадрокоптери, а не напитися до вертольотів, як дехто думає. І, як виявилося, я не один такий дивний: в барі зібралася публіка з фотокамерами.

Публіка

2. Я думав, що буде нова і незнайома публіка, проте побачив багато знайомих осіб із фототусовки і не тільки. Юрій Сидоренко міцно підсів на Fujifilm, що аж прийшов із двома їх камерами. Виробник благорозумно вирішив, що краще синиця Сидоренко в Києві, ніж журавель Чебан в Криму.

Юрій Сидоренко

3. Квадрокоптера до бару приніс Тарас Трояк (цікаво, як він навчався в школі), керівник компанії QUADROCOPTER.UA (капсом), яка і організувала цей захід. Вони ж були і на CEE 2016, там великий октокоптер сторожив красивих дівчат. Дівчата, до речі, були і тут.

Спікер

4. DJI випустили нову модель Mavic Pro — компактний дорогий квадрокоптер для любителів, вагою близько 740 грам. Виробник розраховує на те, що користувачі будуть тягати цей апарат із собою скрізь, як звичайну фотокамеру.

Вигляд спереду

5. Керування дроном може здійснюватися як за допомогою смартфона чи планшета через WiFi, так і з пульта. В першому випадку дальність польоту складає пару десятків метрів, що достатньо для селфі чи кудись зазирнути, в другому — кілька кілометрів. Якщо бути більш точним, то для модель для українського ринку літатиме на відстань до 4,5 кілометрів, а для американського — до 7.

Вигляд збоку

6. Складеному вигляді Mavic займає вшестеро менше місця, нід DJI Phantom 4. І, як модель для любителів, має дуже автоматизоване керування. Покращені алгоритми уникнення перешкод, відстеження відстані до землі, автоматичний зліт та посадка, автоматичне стеження за людиною для легкогї зйомки себе хорошого і автоматичний обліт людини з усіх боків.

Складений дрон

7. Виробник обіцяє, що попри малі розміри, Mavic має автономність як у більших квадрокоптерів — час польоту заявлений до 27 хвилин. Ємність акумулятора при цьому 3830 мАг.

Батарея

8. Квадрокоптер оснащено камерою із 12МП сенсором, що здатна знімати відео в 4К при 30 кадрах за секунду і FullHD при 60-ти. Вона має триосьову стабілізацію, що забезпечує певну стабільність зйомки. Через малу масу апарат не може плавно літати при поривах вітру, тому для зовсім гарного результату треба таки брати крупніші моделі.

Камера

9. Апарат має велику кількість сенсорів, що полегшує керування ним. Це, напевне, ультразвуковий сонар, такий, як ми бачили в Makeblock.

Датчики

10. Час напитися до вертольотів запускати дрона в барі. Тарас вмикає апарат і підключається до нього планшетом.

Підготовка до запуску

11. Перед польотом слід калібрувати компас, покрутившить із дроном в руках. Процедура така само, як і в смартфоні.

Калібрування компаса

12. Пробуємо запускати, проте Mavic не злітає — його сенсори бачать велику кількість фотографів навколо і дрон соромиться.

Спроба запуску

13. Я зрозумів, це Mavica, дрон жіночого роду. Коли поставили квіточки, вона злетіла. Насправді, сенсори просто не могли оцінити однотонну поверхню підлоги, тому автоматика відмовилася піднімати апарат.

Запуск

14. Окрім дрона показували іще одного цікавого робота — забув, як він називається і не зміг знайти назву. Ця іграшка призначена для віртуальонї присутності. Вона підключається до вашого WiFi і дає можливість керувати собою віддалено за допомогою фірмової програми.

Робот спереду

15. Робот стоїть на док-станції, так як має невисоку автономність, але в потрібний момент ви можете виїхати ним і покататися по квартирі, спостерігаючи що там відбувається. Робот також дає можливість розмовляти із присутніми.

Робот ззаду

16. Керування просте як двері — можна їхати вперед, повертати робота і піднімати та опускати камеру. Якість її, щоправда, не дуже — в напівтемряві бару на екрані телефону було видно слайд-шоу із розмитих картинок.

Вид очима робота

17. Ситуацію рядує інфрачервоний режим. Якщо робот перекинеться, то зможе стати назад на гусениці. Рухається він досить повільно.

Інфрачервона камера

Невелике відео з роботом:

18. Так як захід трохи затягнувся, я мусив бігти і не дочекався запуску Mavic'и на вулиці. А приміщення бару із дуже складним освітленням послужило непоганим бенчмарком фотокамері Canon EOS 80D, про яку я розкажу наступного тижня.

Стеля

Орієнтовна вартість задоволення: за коптер близько 1200 Євро (1500 з додатковими батареями та гвинтами, рюкзаком і док-зарядкою), а робота десь 200 баксів.

На сьогодні в мене все, не напивайтеся до вертольотів і до зустрічі.