Хочу бути білим, щоб по мені завжди текла вода, а на колінах сідали дівчата.

Негр в пустелі.

Всі знають, що гумор буває сортирний. Наприклад, мультики про Бівіса та Батхеда, або деякі дописи в Записках злого викладача. Проте мало кому відомо, що сортирним буває не тільки гумор, а-й наприклад музей. Мої домашні думали, що це такий сортирний гумор, коли я розповів про музей із унітазами — вони не розуміли, навіщо туди йти, тому я сходив туди сам.

Загальний вигляд музею

Отже, сьогодні в моєму блозі сортирний гумор про сортирний музей. Якщо ви не із інституту благородних дівиць і розумієте, що принцеси теж какають, смикайте за мотузочку. Під катом розмова про туалети та нечистоти.

Кат

Сьогодні у бібліотеці Сухомлинського бачив ось таку книжечку:

Антикварна книжка

Назва приблизно перекладається як "Філософія Сенеки у викладі та з коментарями Юста Ліпсія", видання друге, 1615 року — 400 років томику скоро. Обсяг приблизно 500 сторінок (їх не пронумеровано), товщина на всі тисячу — папір то там товстіший, ще-й обкладинка з телячої шкіри. Текст латинською мовою.

Як я і обіцяв, сьогодні бонус.

1. Поки народ дегустував у вагонах па́ленку та висів на підніжках, я шукав нестандартних ракурсів, за якими заліз до тепловоза. Отже, сьогодні ми заглянемо всередину старенького ТУ2.

Вид із тепловозу

Панорами слід знімати не тільки на ручних налаштуваннях експозиції, а-й на ручному фокусі.

P.S. Ні, це не значить, що панорами тут не буде — я зробив кілька спроб. Склею і викладу.

Уже два тижні, як я сюди нічого не писав. Напевне, це початок занепаду мого блогу. Фотографії з подорожей найближчим часом не з'являться, на інші теми писати поки немає натхнення. А, може, просто творча пауза.

Коротше, сьогодні ЗМІ трублять, що сьогодні "супермісяць" — місяць в перигеї, на 14% більший за ту саму ціну. Я тут згадав, як один негідник намагався мене товсто тролити, моляв, телевики для слабаків, справжні фотографи ходять ніжками. То-ж вважайте картинку нижче за тонкий тролінг у відповідь. Ось я виліз сфотографувати місяць. 300 міліметрів то не є телескоп, картинка обрізана, проте без зміни розміру — масштаб 100%. Милуйтеся.

super moon

Ну, не такий великий, як у порнофільмах професійних папарациків, проте вже не "лоскотун" 18-55.

Nikkor 55-300

Наскільки воно збільшує дивимося під катом.

Тут мав бути знімок головного екрану з Nikon D5100, але всі сайти, звідки його можна здерти, пишуть, що ніззя, а злити самостійно через HDMI в мене немає можливості.

/!\ Алярм! Допис сповнений фотографічних термінів!

Великий борець з гівнофотографами казав нам, що що автозаміри експозиції — це зло, що камера помиляється і треба використовувати ручний режим зйомки і дивитися на гістограму. Остання має починатися строго з лівого кута, не залишаючи його порожнім.

Я, останні три місяці, тільки так і знімаю і хочу сказати, що мені піднабридло постійно крутити диск в мануалі — більше того, не завжди встигаю і доводиться робити непотрібні дублі. Хоча, так, знімки практично гарантовано виходять без пересвітів і у RAW Therapee з них легко видобуваються соковиті jpeg'и. Іще один нюанс — за ці три місяці я зрозумів, на скільки помиляється моя камера.

Якщо в кадр потрапляють дуже яскраві області — небо, ліхтарі, то мені завжди доводилося затемняти на -0.3 — -0.7 стопа, рідше на -1. Якщо в кадрі таких областей немає, то коригувати або не доводиться, або трішки додавати яскравості — +0.3 стопа вистачає.

Якщо я це знаю, то гадаю, що можна спробувати повернутися назад до автоматики — задати маленьку експокорекцію легше, ніж шурувати витримку від 1/2000 до 1/50 — а таке буває при різкій зміні світлових умов. Ну, тобто, геть на авто я не перейду, так як контроль за витримкою і діафрагмою хочу зберегти, а буду знову користуватися режимами P/S/A.

Тиждень тому знову понесло мене на виставку "Інноватика в сучасній освіті", про яку я писав в листопаді. Тоді я подивився на інтерактивні дошки і здивувався млявості дівчат-промоутерів, яких туди приставили. Цього разу я натрапив на фізику, про що і хочу розповісти. Хоч я і злий викладач інформатики, проте фізика є моєму дипломі, хоч я її ніколи не викладав — на практиці провів пару десятків уроків і все. Але лабораторні роботи я любив — виконувати. Проводити лабораторну в ролі вчителя заморочливо, треба стежити, щоб учні не побили мензурки і все таке. Але то я відійшов по темі — отже, фізичні прилади.

Рік тому в моєму блозі виникала розмова про шкільні фізичні прилади і було багато фотографій тих самих приладів, що збереглися в одному із кабінетів фізики одної української школи. Побачити їх можна за посиланнями: раз, два, три. Отже, сьогодні я покажу, що виготовляють сьогодні.

Давайте розпочнемо наше знайомство з Житомиром із колиски радянської космонавтики. Родом звідси видатний конструктор Сергій Павлович Корольов, про що свідчить стела на трасі при в'їзді в Житомирську область. До речі, траса пережила вже дві зими і досі рівна, приємно їхати.

1. Власне, колиска радянської космонавтики має такий вигляд:

Колиска

Журналісти із ложі для преси вправно клацають затворами і в мережі регулярно з'являються фотографії кнопкодавів. Сьогодні до мене прийшла думка як ускладнити цей процес, при чому, не дорого. Отже, розглянемо поцуплену із Вікіпедії фотографію депутатського пульта:

Voting control panel

На пульті є три великі кнопки — за, утримуюся, проти. Депутату з двома руками неважко натиснути кнопку на сусідньому пульті також. Можна було-б відрубувати їм одну руку за таке, але ми все-ж претендуємо в майбутньому стати цивілізованою країною, тому обійдемося без скалічення народних обранців.

  • На кожному пульті з'являється додаткова контрольна кнопка, з другого боку екрану. Її треба тиснути другою рукою одночасно із однією із кнопок для голосування. Щось подібне практикується при запуску міжконтинентальних ядерних ракет — тільки там аж два офіцери тиснуть одночасно чотирма руками чотири кнопки.
  • Кнопки мають бути втоплені — щоб їх не можна просто притиснути портфелем чи іншим предметом.
  • Між контрольною кнопкою і кнопками для голосування подається малесенька напруга — зовсім не відчутна, проте достатня, щоб омметр зафіксував замикання електричного кола тілом депутата. Омметр також може зафіксувати замикання кіл між сусідніми пультами — це свідчить про те, що депутат намагається кнопкодавити.
  • Сигнали від кнопок голосування, контрольної кнопки і омметра мають надійти майже одночасно, але не раніше, ніж був даний старт голосуванню — тоді система "Рада" зарахує голос. В іншому випадку напруга збільшується до істотного значення вмикається гидкий звуковий сигнал, що свідчить про порушення регламенту.
  • Можна зробити геть як на пульті запуску балістичних ракет — замість контрольної кнопки депутат має повертати спеціальний ключ-картку, що є його ідентифікатором.

Ось така моя ідея. Де можна її запатентувати?

Сторінки