Туристичний елементаль

Ви хочете йогу і для цього вам треба відповідний ноутбук. На поміч приходять наші друзі китайці, проте вони витратили багато грошей на агресивну скрізь рекламу та на проштовхування свого продукту у всі торгові мережі (постійно чую в громадському транспорті їх фірмовий рінгтон), а тому у них продукція дорогувата. Тому ми звернемося до наших друзів тайванців, які пропонують нам варіанти ноутбука для йоги по кишені.

1. Отже, сьогодні ми познайомимося з ноутбуком-трансформером Acer Aspire R11, який в каталогах прозивається R3-131T. Взагалі, трансформери бувають двох видів - планшети, які вдають з себе ноутбуки, дозволяючи причепити до себе док-станцію з клавіатурою; та ноутбуки, що вивертаються і здаються планшетами. З представником першого типу ми вже мали справу взимку, а наш R11 більше схожий на ноутбук. Різниця в тому, що в нього все електронне начиння знаходиться в блоці під клавіатурою, а не під екраном і він не норовить перекинутися на спинку.

Далі 11 фотографій та набраний пальцями по клавішах текст до них.

Я - не расист і абсолютно нормально ставлюся до людей іншого кольору шкіри. Щоправда, з неграми мені спілкуватися не доводилося, навіть з азіатами ні, а найбільш відмінними від нас зовні людьми, з якими я мав справу, були дві студентки азейбарджанського походження, але і вони виросли в Україні та розмовляють без акценту.

Отже, в мої загребущі руки потрапила версія ноутбука Acer Aspire V17 Nitro для чорних. Серйозно, на ньому так і написано - Black Edition!

Вступ

Тут замишлявся шматок художнього тексту про молодь мегаполісів, тусовки вуличних гонщиків, гучний зухвалий реп, дівчат в негліже, які крутять попами танець неправильних бджіл тверк та появу основного об'єкта цього допису в клубах сценічного диму, лазерних променях, мерехтіннях ядучо-зеленого неону та інших гідних понтах, проте муза не прилетіла цього разу до мене, тому задовольняйтеся звичайним оглядом. Хіба що цей текст сам по собі вже художній вступ.

Модельна лінійка Acer Aspire V Nitro – ноутбуки з підвищеною продуктивністю і зубастою ціною, так звані DTR – тобто, мобільні комп'ютери, розраховані на заміну настільних при виконанні більшості завдань, від роботи із відео та фотографіями до великих ігор. Спочатку я думав, що це ігрова серія, і, навіть, в нещодавньому анонсі згадав за розваги, проте це все-ж більше робочі системи — у них строгий дизайн і відсутні всякі геймерські заморочки.

Власне, лінійка досить широка — ноутбуки виконуються в 15” та 17” корпусах, оснащуються процесорами Intel Core i5 та i7, від 8 до 16 ГБ мізків, відеокартками GeForce 840M та GTX 860M з 2-4 ГБ власної відеопам'яті, матовим FullHD або 4К екраном з IPS матрицею, жорсткими дисками на 1-2 ТБ плюс системний SSD носій до 256 ГБ ну і різними іншими принадами. Найбільш напічкані плюшками апарати обзивають Black Edition і один такий мені обіцяли дати в загребущі руки на огляд. Проте його вчасно не повернули до офісу (Тут якраз вийшла GTA V для ПК. Збіг обставин? Не думаю!), то-ж мені довелося вдовольнятися демонстраційним екземпляром із Core i5, скромними 4 ГБ оперативної пам'яті та всього-лише 60 ГБ системним SSD та клавіатурою без кирилиці – такої модифікації взагалі немає ніде в продажу.

1. Фон на знімку спеціально для post-factum'a, не "ад і яд", як в попередньому огляді. :)

В тім, навіть цей скромний ноутбук дуже гарно впорався зі своїм завданням, забезпечивши приємне та продуктивне користування, про що я вам зараз і розкажу. Так, не про трансформери і не про моноблоки-планшети, а про нормальний класичний ноутбук, у якого навіть екран не сенсорний. То-ж насолоджуйтеся, бо в подальших планах дістати на огляд знову щось нестандартне.

Важлива місія — нести божественне світло знань простим смертним, чим і зайнялися альтруїстичні викладачі із КПІ, Могилянки, Шевченка та деяких інших ВУЗів. Мова піде про проект Prometheus — безкоштовні онлайн-курси для всіх охочих.

Власне, я зареєструвався на три із них — Основи програмування з Python, Основи мережевої безпеки і Захист прав споживача. Один, той що про Python, уже розпочався і я хочу поділитися деякими враженнями. Зазначу, що я програмую мовою Pascal і трішки пробував вивчати Python самостійно, проте покинув і думаю, що курси будуть каталізатором щоб продовжити.

• Матеріал, поки, дається дуже легко — за три заняття успішність 100%. Тести + автоматизована перевірка написаних програм по типу ejudge — автоматика порівнює шаблонні результати із тим, що видає ваша програма.
• Взагалі, курс розроблений для людей, які не програмували до цього ніколи — в першій лекції викладач розповідає про те, що таке програмований автомат і машина фон Неймана.
• Власне, змістове наповнення — модуль, що складається з відеолекції + текстовий матеріал з ілюстраціями. Виходить раз на тиждень. Всього модулів вісім.
• Викладач — веб-розробник, за сумісництвом викладає в КПІ, чи навпаки. Взагалі, з моєї професійної точки зору, є зауваження до викладу матеріалу, зокрема, по послідовності, проте курси безкоштовні, проводяться вперше, так що все ідеально.
• Тепер про студентів, чи то курсантів. Треба було влаштовувати якийсь вступний іспит на здатність навчатися. Зокрема, чукча не читач, чукча письменник і обговорення завалені горами однакових питань, ніхто не скролить вниз. Та і питання, відповіді на які є в лекції і шукати не треба, не рідкість.
• Ще дуже часті запитання із заголовком Я НАПИСАВ ПРАВИЛЬНУ ПРОГРАМУ!!!! ВАШ САЙТ ЇЇ НЕ ПРИЙМАЄ!!! ДОПОМОЖІТЬ!!!!!!111один.
• Я безсовісно вкинув в обговорення тему "А правда, що пайтонщики їдять дітей?", проте мало хто зрозумів жарт, приплели політику, типу бандеровці їдять російських немовлят під соусом "Турчин".
• Курси працюють на платформі Open edX, можна скачати, поставити собі і організувати власні курси із преферансом та поетесами, проте платформа досить тяжка і потрібен нормальний сервер, щоб її ганяти, вимоги навіть більші, ніж у Moodle.

Отже, як пройду, то напишу іще. Не перемикайтеся.

Я мав нагоду повалятися в ліжечку тиждень, поки білі кров'яні тільця мужньо виганяли всякий мікроскопічний непотріб із мого організму. Ну, тобто, вони не виганяють, а поїдають, але суть в тому, що вони з цим впоралися.

Коли ти лежиш у ліжку, то маленький планшет-трансформер типу Acer Switch 10 ідеальне рішення для тебе, за винятком того, що ним не можна вкритися. Тобто, я награвся апаратом, звик до нього і тепер напишу найбільш зважений, на мою думку, огляд. В огляді, також, багато буде говоритися за Windows 8.1 та деяке інше програмне забезпечення — але ви купуєте комп'ютера саме для того, щоб на ньому запускати програми, чи не так?

В останні два роки я чимало писав про подорожі і ця тема, навіть, подобалася читачам, але не сказав-би, що сильно. Тому я вирішив спробувати себе, як блогера, в іншому напрямку. Ні, сісьок і котиків я публікувати не буду — копіпастити не хочу, а щоб самому фотографувати — так мій зачуханий кіт, який не заперечує проти зйомки, теж особливо нікому не цікавий.

Тому я спробую себе в напрямку оглядів всіляких електронних пристроїв — і для першого я роздобув Acer Switch 10 — відносно свіжий планшет-трансформер-ноутбук із 10" екраном і Windows 8.1 на борту, про нього й писатиму. Апарат надано представництвом Acer в Україні.

Сьогодні — загальний огляд пристрою та враження від нього, далі я напишу про його використання для фотографії та для освіти, а, якщо вдасться на ньому запустити Linux — то і про це напишу. Варто зазначити, що екземпляр демонстраційний, тобто, привезений в Україну для надання на огляди всякій пресі, тому нелокалізований, на відміну від версії, що йде в продаж. А ще він мені дістався страшно замацаним — преса після себе не потрудилася витерти глянцевий екран.

Всі знають, що гумор буває сортирний. Наприклад, мультики про Бівіса та Батхеда, або деякі дописи в Записках злого викладача. Проте мало кому відомо, що сортирним буває не тільки гумор, а-й наприклад музей. Мої домашні думали, що це такий сортирний гумор, коли я розповів про музей із унітазами — вони не розуміли, навіщо туди йти, тому я сходив туди сам.

Отже, сьогодні в моєму блозі сортирний гумор про сортирний музей. Якщо ви не із інституту благородних дівиць і розумієте, що принцеси теж какають, смикайте за мотузочку. Під катом розмова про туалети та нечистоти.

Сьогодні у бібліотеці Сухомлинського бачив ось таку книжечку:

Назва приблизно перекладається як "Філософія Сенеки у викладі та з коментарями Юста Ліпсія", видання друге, 1615 року — 400 років томику скоро. Обсяг приблизно 500 сторінок (їх не пронумеровано), товщина на всі тисячу — папір то там товстіший, ще-й обкладинка з телячої шкіри. Текст латинською мовою.

Як я і обіцяв, сьогодні бонус.

1. Поки народ дегустував у вагонах па́ленку та висів на підніжках, я шукав нестандартних ракурсів, за якими заліз до тепловоза. Отже, сьогодні ми заглянемо всередину старенького ТУ2.

Панорами слід знімати не тільки на ручних налаштуваннях експозиції, а-й на ручному фокусі.

P.S. Ні, це не значить, що панорами тут не буде — я зробив кілька спроб. Склею і викладу.