Скажіть, любі мої шанувальники мертвого холодного пікселя, а що ви робитимете, коли пропаде інтернет, а заразом ваші фейсбуки, твіттери та інстаграми? Коли електроенергія буде лише від власного генератора, а для того, щоб зняти фотографії в модному блогерському стилі "абандон" не треба буде їхати в Чорнобильську зону?
Добре, не буду вас лякати вологими мріями Дмітрія Кісєльова, але сьогодні я представлю вам дуже особливу фотокамеру, що буде з вами в момент, коли ви, ступаючи грубими чобітьми по спорожнілій вулиці, де тільки вітер ганяє радіоактивний попіл©, прямуватимете щоб увіковічнити у прекрасних знімках зародження нового життя, нової цивілізації. Я покажу вам фотокамеру судного дня!
1. Представляю вашій увазі апарат, що було створено в часи, коли попередні два абзаци були популярним сюжетом для плакатів під заголовком "Громадянська охорона". Вітайте, Зеніт Е в моєму затишному журнальчику і моя перша спроба доторкнутися до магії благородного плівкового зерна.