Туристичний елементаль

32. Продовжуємо вчорашню розмову. Котушка намотана на круглу рамку і кулька, яка та з радісю втягне в себе, якщо через неї протікатиме струм. Ампер був сильним дядьком.

Сьогодні я здійснив фотопограбування кабінету фізики. Власне, що і обіцяв два тижні тому - зараз якраз весняні канікули і в школі лише вчителі, займаються всякою паперовою роботою. Нагадаю, що все почалося із виставки "Експериментаріум", де за 75 гривень кожен охочий може доторкнутися до світу фізики. Я тоді висказався, що це усе було в кабінеті фізики. І наштовхнувся на нерозуміння - як, у нас були лише важки та терези, що це у вас за школа така?

Хочу зізнатися, я все-ж погарячкував - школа із експериментаріумом не тагається. І не тому, що у школі немає приладів - коли я зайшов у підсобку і зазирнув на полиці, то знайшов там клондайк фізичних приладів. Їх там стільки, що можна легко зібрати свій експериментаріум. Але у них все-ж різні завдання. Виставка розрахована більше на візуальний ефект - там, окрім фізичних приладів, зібрано і всякі оптичні ілюзії, штучне торнадо, передок від пожежної машини. Екнспонати можна подивитися як я дивився самурайські обладунки нещодавно. Кабінет фізики розрахований все-ж на фундаментальне вивчення предмету і просто так, зайти і подивитися немає сенсу - треба вивчати.

Отже, мета мого допису - показати, яке обладнання може бути в кабінеті фізики. І якщо завідувач кабінетом не лінується його зберегти, а вчитель фізики не лінується виставити на стіл - то учні можуть побачити. Але часто це не так, та-й різне забезпечення було у шкіл - принаймні, у ту, де я навчався, купувалося дуже багато чого. Була навіть відеокамера та відеомагнітофон, які тоді коштували дуже дорого. Звісно, не все то збереглося, не все працює до цих пір, врешті, я не все зняв, але старий вчитель фізики був ще тим плюшкіним і лишилася іще одна підсобка, яку теперішня вчителька просто не встигнула іще оглянути, а там іще багато всякого добра.

Спочатку я хотів погрупувати по розділах - проте на ідею забив, то-ж нате вам 93 фотографії насипом.

По школах, де власне опалення, починає з'являтися цікавий пристрій для контролю кількості спожитого газу - "Устройство переноса информации". Умовно - флешка, що підключається до COM-порта. Через спеціальний перехідник її під'єднують до електронного лічильника газу, чи що воно там таке, що називається "коректор" - враховує не тільки кубометри, а-й температуру і має вбудований годинник. Так ось, цей коректор щось там пише на неї, потім можна підключити до комп'ютера і прочитати за допомогою спеціальної програми результати. На нових комп'ютерах, де COM-порта немає, можна використати спеціальний перехідник COM-USB, який продається тою-ж фірмою.

Раніше цим займалися співробітники газконтори, але тепер видали такі носії директорам шкіл, щоб ті самі витягували звіт, роздруковували та відвозили здавати. До комплекту, що на фотографії, мав додаватися компакт-диск із програмним забезпеченням, проте в даному разі його не виявилося. Зате воно є на офіційному сайті виробника. Проте мені не вдалося заставити ту програму зчитати хоч якісь результати з УПИ - одна версія лаялася на відсутність зв'язку через RS-232, друга вимагала якогось ключа, а третя - модема. Прочитання інструкцій впевнило мене, що пристрій під'єднано правильно і системою бачиться. Консультування із знайомим, який використовує щось схоже, нічого не дало.

Також хочу висловити відра ненависті до програмістів цього чуда. Хоча, скоріш за все, просто співчуття до тих, хто ним користується - мене то не торкається, в принципі. По перше, програма вимагає, щоб у налаштуваннях системи в якості роздільника цілої та дробової частин числа стояла крапка. Тобто, якщо я захочу на тому-ж комп'ютері працювати з електронними таблицями, то матиму некоректні роздруківки результатів. Далі - програма використовує сторонній рушій баз даних. Про це інформує скромне повідомлення "Для роботи потрібна програма "BDE". Скільки ваших знайомих директорів шкіл знають, що таке "BDE"? Ну, нехай, це не страшно - на офіційному сайті розробника воно є - Borland Database Engine, качай і став. Невже не можна включити в комплект інсталятора?

Дизайн програми розробляли школярі, які розібралися з тим, як у кнопках на формі зробити текст синеньким, курсивом, різними шрифтами та інші красивості. Що таке системні шрифти та системні кольори їм не відомо. Хоча це, напевне, найменше зло. А найбільше - убогість документації, так як навіть я, маючи певний досвід ознайомлення із невідомим софтом, не зміг заставити працювати ту поробку.

Ну і так, для довідки - цей УПИ призначений, в загальному, для телеметрії - зняття оператором показників із котельних установок і передавання їх у диспетчерську (для цього у програмах передбачено використання модемів). Є УПИ-1, розрахований на роботу із однією установкою, а є варіант, що може зберігати інформацію із 16-ти пристроїв одночасно.

Тема автобудинків мені була відома. Береться фургон, ставиться всередині міні-кухня, пару спальних місць, туалет, душ і готово. Чим більший фургон — тим краще. Особливо заможні мають автохати розміром із міжміський автобус — на стоянках вони розширюються і стають іще більшими. Іще я знав, що в США перебудовують сідельні тягачі для цього діла. Але коли я подивився допис про них, як то кажуть, випав в осад.

Коротше, називайте як хочете — все своє вожу з собою, мой адрес не дом и не улица — тягач із житловим причепом, маленьким автомобілем на платформі та човном ззаду. Воно називається тотерхоум.

Всі знають, що поїти ноутбука пивом несприятливо для його подальшої роботи. Хоча, його можна годувати цукерками. Ну, не прямо, а через спеціальний адаптер, що складається із користувача та велогенератора. Тобто, користувач трощить кондитерку, крутить педалі і отримує розважальний контент від свого електронного друга. Звісно, живити всю квартиру не вийде, але хоча-б саме необхідне — це було-б цікаво.

Такими були мої думки, коли я гуглив, для цікавості, велотренажер з генератором. Але у нас в продажу їх не знайшов. Проте я знайшов згадки на форумах, сповнені скептицизму. Тоді я згадав, що колись вивчав фізику і спробував порахувати.

Припустимо, я, молодий та умовно здоровий (недостатньо обстежений лікарями, тобто) неспортсмен, вийду по сходах на 15 поверх — це десь 50 метрів. Для мене це не буде проблемою, хоча, такий підйом буде відчутним. Нехай я важу 100 кг, тобто дію на опору із силою ~1000 Н. Для підйому мене на таку висоту знадобиться енергія 50000 Дж. Якщо погуглити калорійність кондитерки — то я не спалю і плитки шоколаду із російськомовною етикеткою (уже погодилися повернути українську, до речі). Припустимо, що нам, із усіма втратами на тертя та нагрівання, треба відбирати 100 Вт потужності — отже, наші 50000 Дж буде витрачено за 500 с. Нагадую, що нам потрібно за цей час випертися на 15-й поверх. Це 33 с/поверх, що для молодого, умовно здорового чоловіка, абсолютно посильно. Але нам потрібно видавати таку потужність впродовж двох-трьох годин — це щоб живити якогось ноутбука з модемом.

Хоча, якщо я дещо перебільшив втрати та потужність ноутбука з модемом + користувач дещо натренується, то зможе забезпечити собі вечір розваг із користю. І, на останок, нате вам відео, де одинадцять чуваків п’ять хвилин активно крутять педалі, щоб закип’ятити чашку води.

А, іще, може тут з’являться економісти із розрахунками вартості електроенергії та відновлення витрачених калорій — я десь в курсі цього, ідея не має на меті економити, просто якась компенсація гіподинамії для тих, хто багато сидить за комп’ютером.

Веселі датчани на якомусь там фестивалі авіамоделістів, заради розваги, швиденько зліпили із пінопласту, скотчу та інших підручних матеріалів велетенську (1:10) модель Douglas DC10. Засунули туди реактивний двигун, сервомотори і воно полетіло. Навіть рулі висоти на скотчі тримаються і частини корпусу теж ним зліплені.

Поки відпустка, та-й тепло, можна було-б по ночах поспостерігати цікаві речі на небі. Шкода, але наразі все саме цікаве близько коло Сонця і не може бути побачене. І суттєво зміниться картина аж у вересні-жовтні. Доведеться виловлювати після заходу Сонця і перед його сходом окремі планети.

P.S. Зображення неба отримав за допомогою Celestia.

Сьогодні знову вийшов я із теплої хати на холодне подвір’я із телескопом. Вчора я не зміг побачити Юпітер, тож сьогодні зібрався надолужити це. По перше, виявив, що приціл збитий — великий Місяць знаходився легко, а щось менше вже ні. Виявив, наскільки він збитий і дуже легко потрапив на Юпітер. Сфотографувати, як Місяць, вже не вийшло, але дуже чітко і досить тривалий час на нього можна було дивитися. Я, навіть, стільчика приніс для зручності. Видно збоку два супутники. Видно текстуру планети — смугастенька така.

Спробую відірватися від ліжка о 5-й ранку, Stellarium каже, що досить високо над горизонтом буде Марс та Сіріус. О 6-й небо починає світліти, ляжу досипати. Венера, здається, недалеко від Сонця, тому з’являється над горизонтом вдень і побачена зараз бути не може.

Вцілому, може і варто було-б колись розщедритися на невеличкий телескоп з екваторіальним монтуванням і збільшенням 200-300х, щоб планети дивитися та місячну поверхню і по хатах зирити увечері. Погано що коло подвір’я з усіх боків дерева, тому доводиться ходити і обирати мімце, звідки буде видно конкретну ділянку неба.

Цей пристрій не має високопродуктивного процесора та гігабайтів оперативної пам1яті. В ньому відсутній взагалі будь який екран. Він не гламурний, ні грами не стильний і не модний. Його поверхня геть не глянцева. За цим пристроєм не мріють сучасні школярі чи студенти. В цілому, практичної користі з нього досить мало. Бо це пристрій для душі. Не для всякої. Він дозволяє розслабитися і помріяти. Ну і просто задовольнити трішки цікавості.

Я розумію, що читалка, мною придбана, не є ідеальною, тим більше, за таку ціну. Я розумію, що, незважаючи на ретельний відбір моделі, в ній всеїдно є зайвий функціонал — продажу масового продукту без маркетингу не буває, а маркетологи орієнтуються на середньостатистичного споживача, якого, напевне, в природі не існує. Я розумію, що 400 МГц процесор має надлишкову швидкодію, а програмне забезпечення далеко не оптимальне щодо використання ресурсів. І перед тим, як її придбати, я декілька місяців користувався взятою у друга і виявив, що цей пристрій мені підходить. Але сьогодні мені підкинули пару посилань про те, що я придбав фуфло і про те, що труЪ читалка має бути зовсім іншою.