1. Сьогодні у випуску: в Ford'а їде дах, баржа марки ГАЗ їде боком, мотовізок СЗА їде за 200 гривень, Запорожець їде ... добре, що взагалі їде.

Old Car Land

Далі багато фотографій та вражень від фестивалю Old Car Land, який щороку проходить у Києві і збирає велику кількість цікавого транспорту. Я там був лише в останній день, тому побачив менше експонатів. Але відразу попереджаю, що я у цих ваших самоходних тарантасах розбираюся погано. І якщо ви любите автомобілі, то перед прочитанням цього тексту приготуйте вогнегасник для запобігання пожежі в області нижче попереку.

1. Цього року ми з товаришем вдруге взяли участь в Поліській регаті. Коротко кажучи, ми і цього разу не перемогли, проте значно покращили свій результат. Але могли пройти іще швидше, якби не ... . Читайте далі.

Поліська регата

Цього разу я приїхав за два дні до змагань на розвідку маршруту, а тому прихопив фотокамеру і трохи познімав сам. Якщо ви бачите гарні знімки, це я взяв у Олі Дарчич-Корець, якщо такі собі — то мої.

1. Я давно хотів великої подорожі за принципом "сам собі туроператор", нарешті я її зробив, чим дуже задоволений. Вийшло, правда, дуже намішано — походи в гори, відвідування музеїв, замку, міста, рафтинг, посадовий підкуп та багато іншого. Про все розкажу згодом, а спочатку про похід через Свидовець.

Краєвиди Свидовця

З самого початку похід мав тривати три дні і не по Свидовцю, а по Мармаросах. Але товариш мав лише два вихідних, тому ми вирішили увести чіт-код "call jeep" (був і справді Jeep Grand Cherokee на бляхах) і швидко перемістилися із Ясінів до Драгобрату, звідки вже пішли на своїх двох.

Продовжую свою розмову про каяки. Я вже писав, що хочу собі купити якийсь, проте поки не знаю який. І хочу перепробувати чим побільше, щоб знати, що мені підійде найкраще. Цього разу таку можливість запропонував український виробник надувних каяків ZelGear, організувавши тест-драйв своєї продукції.

ZelGear

Відразу скажу, що це не ті м'які надуваси, плавучі дивани, якими я сплавлявся по Росі — у ZelGear продукція класом вище, але і ціна кусачіша. Тож давайте спробуємо. Продукція поділена на декілька лінійок різних за призначенням. У всі показані моделі я сідав. Фото робилися на телефон у гермочохлі, тому якість не дуже, вибачайте. Я ось думаю про придбання екшн-камери.

В Холодному Яру я вже був і про нього писав — про Мотронинський монастир, озеро коло нього, село Буда і дуб Залізняка. Тому цього разу розповідь лише про підсніжники, що там ростуть.

Фотограф підсніжників

Взагалі, сніжний березень цього року має свої переваги — на жіночий день я не бачив торгашів із першоцвітами. І я їх уже колись знімав під Ставищем — але там їх було куди менше.

До Полтави я хотів потрапити давно. Перші згадки про це місто в моєму затишному датуються здається іще 2013 роком. І першою причиною відвідати це місто є музей важкої бомбардувальної авіації. Звісно, в місті є чимало цікавої архітектури, врешті можна просто поїсти полтавських галушок (що я теж робив), але першою причиною було бажання подивитися і помацати вундервафлі, призначені для привнесення світлого комуністичного майбутнього в інші країни.

Відвідати Полтаву мені допомогла Укрзалізниця, запустивши потяг Ковель—Харків, що йде без пересадок від мене до них і назад.

Головне фото

Музей є філіалом київського авіамузею. Але, що цікаво, літаки перебувають на балансі в Міністерства освіти, яке спочатку хотіло саме робити музей. Коштує задоволення недешево — 40 гривень за внутрішню експозицію, 50 за відвідування відкритої стоянки, ще 50 за те, щоб залізти всередину самих цікавих експонатів. Та й літаків тут значно менше, ніж у Києві.

Але через невеликий наплив відвідувачів в музеї немає відгороджених місць. Ви можете сідати у всі крісла, лише просять нічого не зачіпати. За вами не стоїть черга охочих і ви можете сидіти в літаку дуже довго, вивчаючи всі прилади. Часто — взагалі на самоті.

Увага! Даний матеріал не є оглядом літаків, він написаний як відгук про музей. Я не є активним авіаційним фанатом, тому багатьох деталей можу не знати.

Цього літа я буду багато писати про сплави. Неймовірно багато. Я вже всім друзям продзижчав вуха на цю тему, час подзижчати і вам.

Суть в тому, що мені засвербіло купити собі каяка і я хочу визначитися, який мені буде кращий. Універсального каяка не існує, як і універсальної фотокамери чи ноутбука. Жорсткі каяки — хороші в ходу і дозволяють проходити річки із перешкодами. Але для їх перевезення треба автомобіль із спеціальним багажником або причепом. Каркасні теж непогані в ходу, але важкі і довго збираються. Є іще надувні байдарки, каркасно-надувні та надувні високого тиску — ось я їх зібрався спробувати. Почнемо із надувасів — вони найдешевші і досить легкі при перенесенні.

Я приєднався до однієї компанії туристів, в яких ці надуваси були. Окрім каяків у них були й SUPи і я навіть спробував на одному стояти — цікаво, але треба звикати тримати рівновагу, тому я поки на ньому не сплавлявся.

флот надувасів

Olympus OM-D E-M1 Mark II — старша модель лінійки OM-D, продуктивна та функціональна бездзеркальна системна камера в класичному дизайні, випущена весною 2017 року і є наступником першого E-M1. Апарат націлений на професійний сегмент і має відповідне оснащення та характеристики.

Загальний вигляд

Мене камера зацікавила перш за все своєю продуктивністю — виробник обіцяє максимальну швидкість серійної зйомки до 60 кадрів за секунду, чим може похвалитися небагато конкурентів. Крім того, Olympus хвалиться своєю стабілізацією, що теж було цікаво перевірити.

1. Так склалося, що я раз у два тижні кудись мандрую. Непогана тенденція і на великі березневі вихідні ми з друзями збиралися проїхати машиною по львівщині і подивитися на замки. Але стався облом, двоє відпали, решту вирішили, що буде дорого. Тому я задіяв резервний варіант і поїхав до Умані щоб подивитися на місто без парку Софіївка.

Умань без Софіївки

Тобто, Софіївка нікуди не ділася, стоїть на місці і, можливо, була б цікавою для огляд в цю пору — без торгашів та натовпів туристів. Але я там вже був чотири рази, а про те, що решта Умані так само цікава — не знав.

Далі 41 фото і текст до них.

1. Сьогодні у випуску: олень пристає до жінки в червоному, кобила пристає до чоловіка за кермом, баран виявився зовсім не бараном та багато дорогих понтів.

Сухолуччя

Ми уже з вами дивилися на резиденцію легітимного Межигір'я — зараз там музей несмаку, чомусь названий музеєм корупції. Сьогодні ми глянемо на його дачу — Сухолуччя, яка теж Межигір'я, тільки в мініатюрі. Територія знаходиться на одному і тому ж березі, складається із аналогічних дерев'яних будиночків, альтанок містків та схожого парку, лише менша за площею. Можна назвати це Межигір'я на вихідні.

Сторінки