18.06.2012 - 19:13
Переглядав старі фотографії. Ні, не зроблені Моторолою в 2007-му — іще старіші — коли я, ще в старших класах, відпочивав на гуцульщині. Село Люча Івано-Франківської області, ДЛОК "Смерічка". Тоді це був радянського зразка дитячий табір відпочинку — старі дерев’яні будиночки, хоча досить красиві. Тож мені стало цікаво, чи живе воно понині, чи не розгребли на кафешки чи на дрова.
Виявив, що є таке — пару згадок трапилося. Власне, я згадав назву населеного пункту і поліз за ним у Ґуґл Марс. Село маленьке, оточене двома дещо більшими — Яблунів та Березів. Пам’ятаю, що протікала маленька річечка поруч, яка після злив розливалася і ставала схожою на потік какао з молоком. Хоча, нас не топила. За річечкою був ліс і якийсь закинутий санаторний корпус. А ще була класна дерев’яна кругла столова із круглою верандою по периметру. Колись під час обіду там відбулася сирна баталія. Але то не по темі.
Село знайшов, там річка, пройшовся вздовж неї — нічого схожого. Хтось поставив мітку на карті — але вона була геть не вірною — нічого схожого на табір, який я пам’ятаю. Думав плюнути, але побачив, що від центральної вулиці відходить іще одна, а десь поруч — маленька притока. Пішов тудою — не думав, що воно буде так далеко — але знайшов.
Ще там був адміністратор — Оріон Іванович — ганяв курців, хоча сам палив. І заступник, колоритний гуцул Василь Васильович, який водив нас по околицях на екскурсії.