Продовжуємо наш відпочинок у Карпатах і сьогодні ви дізнаєтеся, куди можна прогулятися не надовго в околицях Микуличина та як постраждав мій зад.

1. Для привертання уваги — фото каменюк на річці Прутець Чемегівський, що впадає у Прут у центрі Микуличина.

Камінці на Прутці Чемегівському

2. Коли ми поверталися із Костелу, то спустилися до Прутця — помилуватися каньйоном та скупатися в ньому. Фото мене в плавках не додається. Гадав, що в гірській річці буде дуже холодна вода, але виявилося, що вона там досить тепла — дихання не перехоплювало, вилазити не хотілося. Втомлені та спітнілі ми відчули приємну прохолоду.

Каньйон Прутця Чемегівського

3. По ходу спуску в каньйон зацінили гарного грибочка.

Мухомор

4. Каньйон Прутця трішки вище за течією — туди я ходив пізніше з дівчатами подивитися та познімати — природу.

Каньон Прутця з мосту

5. Потім зліз з мосту донизу — дівчата злазити не хотіли. З одного боку, вони пропустили гарні кадри, бо теж ходили з фотоапаратами, з іншого боку їх витягувати мені теж не посміхалося, тому добре, що не полізли.

Місток через Прутець Чемегівський

6. Десь по таких камінцях я злазив.

Камінці в каньйоні Прутця

7. Тут я укрутив полярика на об’єктив і думаю, чи варто було це робити. В одному із наступних дописів будуть фотографії, де його використання таки доцільне. До речі, десь там серед дерев синіє дах — то якісь круті дачі. Чи то Петра ПоRoshenка, чи то просто круті бази відпочинку.

Прутець Чемегівський

8. На цьому наше знайомство із Прутцем Чемегівським закінчується і ми переходимо до наступної притоки — Женець, що впадає у Прут аж на межі Микуличина та Татарова. Туди пішки йти досить далеко — понад 6 кілометрів до межі села і ще з 4 кілометри по доріжці до водоспаду Гук Женецький. Група намірилася під’їхати по селу на маршрутці, а далі йти пішки, але знайшлися сепаратисти, які сказали, що маршрутка — це попса, треба їхати велосипедами. До них приєднався я і ми взяли напрокат Треки 3500, і поїхали. Мій зад не оцінив належне поїздку по камінчиках у вузькому та незручному сідлі, тому болів наприкінці поїздки.

Велосипеди коло знаку

9. Підвісний місток через Прут на кінці села — є схожий, але менший на Прутці. Тільки той більш стрьомний, бо хитається більше і взятися посередині прольоту нізащо.

Підвісний міст через Прут

10. Маленька річечка Женець дзюрчить коло дороги. Десь тут знаходиться дача папєрєдніка Віктора Ющенка.

Женець

11. Ось водоспад Гук Женецький. Взагалі, в Карпатах багато водоспадів звуться Гуками — бо гучні. Гук Великий, Гук Маленький, Гук Яремчанський, він-же Пробій, Гук Женецький — можете знайти багато прикладів самі.

Гук Женецький

12. Спробував найбільшу можливу витримку з рук, хотів зробити молоко. Наступного разу без штатива до Карпат ні-ні. Та-й ширококутове скло гарно поміститься у мій кофр.

Гук Женецький

13. Полізли догори — страшно, але красиво — веселка у водоспаді. Вилазити завжди легше, ніж злазити.

Веселка у водоспаді

Назад дорога була приємнішою — котишся собі донизу, а особливо як докотився до асфальтованої дороги, то з вітерцем. Ось і все на сьогодні.