Відразу хочу попередити — знімалося усе на телефон, звідси погана якість деяких знімків, особливо знятих в приміщенні. Та-й часу не було нормально прицілитися, підлаштувати експозицію, порівняти кадр — все бігом, а ще всі хотіли сфотографувати свою персону на фоні чергового цікавого об’єкта, тому зробити нормальний знімок було вкрай важко. Треба якось підбити друга, та поїхати туди неспішно машиною — дорога не далека.

Отже, вилізли ми із автобуса і перша картина, що стала перед нашими очима:

Трісь-трісь-трісь-хр-р-р-р-р-р-р-р! Це порвалися шаблони. Я бачив храми із сучасною архітектурою, але то були не православні церкви. Православні, навіть нові, бачив лише із класичним, для храмів, дизайном. Ну, то не критично — аби приміщення було нормальне на вигляд і можна було всередині правити служби та таїнства.

Отже, зліва є місток і щось типу пропускного пункту, чи що воно там. Йдемо:

Вид на річку Раставицю і наступний об’єкт нашої екскурсії — приватна садиба.

Просто красиво:

Напевне дзвіниця.





На дверях висіла табличка про те, що фото- та відеозйомка заборонена, але нам дозволили пофоткати. Я хотів з цих міркувань не публікувати знімки інтер’єру, проте потім знайшов, що в інтернеті вони вже є, крім того, невисока якість мого матеріалу виключає комерційне його використанні, тому дивіться. Іконостас. Мармур. Ручна робота. Ексклюзив.

Люстра з 10 кВт лампочок. Вмикається, щоправда, з особливих нагод, бо електричний лічильник підло намотує цифри. Взагалі, незвична сучасна архітектура на підсвідомому рівні не навіює храмової величі — напевне тому, що вона асоціюється скоріше з офісом.

Нижній храм — там відбуваються таїнства, в тому числі і хрещення. Ручна ексклюзивна робота, диванчики для бабусь та дідусів, освітлення.

Купель для хрещення — то окрема розмова. Ручна робота з граніту.

Загальний вигляд:

Божа матір з Божим сином. Хоча, і так зрозуміло.

Шаблони порвалися остаточно, а ще храм в холодну пору року опалюється. А, іще. Про гроші. Є в Буках суперспонсор, який це все діло і побудував, до його садиби підемо пізніше.

Дванадцять апостолів:

Кімнатки для сповіді, кімнатки для (роз)пеленання малюків для хрещення. Від шаблонів залишилися лише ганчірки. Кажуть, хрестити сюди їдуть здалеку і завчасно записуються в чергу.

Вийшли з храму і ще трохи побродили навколо:

Сходинки такі, щоб взимку бабусі не підсковзнулися. Та-й всі інші:

WTF? Крутиться на вітрі.

Взагалі, храм ще добудовується, як всередині так і ззовні, поруч йдуть будівельні роботи. Старий фонтан з Хрещатика — ось він. Не дуже вписується в загальну картину — надто помпезний, але як гроші є, то чому-б і ні.

Вид на храм з іншої сторони. Ця фотографія наразі в мене шпалерою на ноутбуці.

Далі ми пішли до садиби — наступна порція фотографій coming soon.

Теги: