Обираючи собі ноутбук, я розглядав самі різні варіанти - від величезних та продуктивних 17" монстрів, про що писав в одному із попередніх дописів, до ультрабуків, нетбуків та, навіть, топових планшетів. Хоча їх продуктивність не порівняється із Core i5/i7 чи AMD A10, проте є інший аспект мого використання такої техніки - викладацька робота. Зокрема, я багато роздумував про машинку, в яку буду складати оцінки, на якій працюватиме сервер електронного тестування, куди студенти зможуть по FTP заливати свої роботи, щоб я їх відразу подивився, врешті - контроль класу за допомогою iTALC. Коротше, переносне вчительське місце, щоб мені не відриватися від аудиторії, ховаючись за великим вчительським столом та монітором.
А не забагато для планшета, запитаєте ви? Ні, не забагато. На моєму робочому місці двоядерний Pentium з 2 ГБ оперативної пам'яті, що співрозмірно із потужностями сучасних дорогих планшетів. І, так - в буржуйських країнах вчителі взагалі з ЙаПланшетками працюють і живі.
Одним із таких пристроїв, що реалізують викладацьку модель роботи, виявився Acer Aspire P3.
Це - планшет із базою, або як зараз модно говорити - трансформер із нетбука у планшет. Діагональ - 11,2 дюйми.
З процесором - Core i3, звичайно, на RAW не розженешся, хоча він, таки, не слабкіший за мого покійного Fujitsu-Siemens, на якому я фотографії обробляв.
Але. в цілому, штука приємна - якою іще може бути нова річ?