Мобільні телефони довго не живуть — на ринку, тобто. Провідні виробники декілька раз на рік випускають все нові і нові моделі, старі за рік зникають з продажу, довгожителі типу мого Lenovo P780 невеликий виняток. Не дуже довго живуть і ноутбуки. Дещо довше можуть жити фотоапарати, особливо дзеркальні — можливо, за рахунок того, що продавці довше реалізують складські запаси. Ще довше живуть блоки безперебійного живлення — нещодавно з подивом дізнався, що мій Powercom, куплений років з сім тому, досі продається (а дізнався тому, що шукав заміну спрацьованого акумулятора).
Але є товар, що практично не міняється років з десять, а то і двадцять. Товар, що призначений показувати плинність часу, сам йому погано піддається.
Переглядаю я в каталогах годинники і бачу дизайн, що запам'ятався мені із 90-х — годинники, схожі на Монтану, Електроніку чи на той Casio G-Shock, яким хокеїст в рекламі відбивав шайбу. І набір функцій практично незмінний — календар, секундомір, таймер, підсвітка, в деяких — калькулятор. З мелодіями, щоправда, не зустрічав. Таке враження, що виробник наклепав тоді велику кількість мікросхем, тепер їх потроху реалізує, трішки перефарбовуючи корпус. Особливий подив викликали у мене годинники з вбудованою записною книжкою на тридцять номерів — це при тому, що на корпусі всього чотири кнопки. Точно з дев'яностих, так як зараз ця книжка нікому не потрібна — хоча, можна зберігати пін-коди до карток та паролі — ніхто не здогадається там їх шукати, та-й фіг розбереться без інструкції я вам цього не казав.
Ну і найбільше мене здивувало наявність записної книжки в годиннику з таким маленьким екраном. Навіщо?