19.10.2015 - 23:41
Всі фотографії в цьому дописі збільшуються клацанням.
1. В моїх читачів і не тільки при згадуванні Межигір’я виникають всякі негативні емоції — ось Сім’я накрала, награбувала, понавибудовувала собі палаців, назбирала повні гаражі крутих автомобілів, такі-сякі, і все за народний рахунок. Логічно, зрозуміло.
2. Але мої читачі і не тільки отримують цілком позитивні емоції при згадуванні Софіївки, навіть їздять туди на екскурсії, не замислюючись про те, як він будувався. Звідки нагріб грошей Станіслав Потоцький, скільки кріпаків туди нагнав, щоб тягати те величезне каміння, копати озера та канали.
3. Олексадрія за площею більш ніж вдвічі більша за за Межигір’я, Олександра Браніцька стягувала туди все цікаве, що побачила в європейських парках. Знову-ж, будувалося все кріпаками, але, наразі, парк викликає в людей тільки позитивні емоції.
Безперечно, Потоцькі та Браніцькі, як графи, мали відповідне виховання та освіту, тому в них краще зі смаками, але простому кріпаку що до цього? Ще-й служили на Росію. Так що люди, ви або не лайтеся на Межигір’я, або лайтеся на Софіївку та Олександрію. Ось так.