Туристичний елементаль

Якщо гора не йде до Магомеда, то Магомед піде до гори. Якщо зима не йде до злого викладача, то злий викладач поїхав до зими. Більше того, привіз її у наплічнику додому — по поверненню застав снігопад вдома. Отже, мандрівний сезон 2014 розпочато лісовою казкою.

Фотографій багато, кадри чудові, буду розгрібати і публікувати, не перемикайтеся.

Куди поїхати?

• Полтава + філіал авіамузею (тільки не взимку, бо Хюндай ламається);
• Музей АНТК ім. Антонова (як туди потрапити?);
• Ужгород + Мукачеве (досі хочу):
• Піп Іван Чорногірський;
• Музей метрополітену + екскурсія по депо чи ескалаторному господарстві (є у них на сайті, потрапити не проблема, тільки групу назбирати треба на певний час);
• Музей "Золоті ворота" (працює в теплу пору року);
• Черкаси (питання — як зручно туди потрапити, а там мене зустрінуть точно).

Із матеріальних хотінь — спалах. Поки все, далі список буде розширюватися. Приймаю пропозиції на спільні вилазки кудись.

Ну, заголовок, насправді надто гучний, а суть наступна. В своєму бажанні змінити оформлення стенделону, поцікавився я думки у двох своїх знайомих, причетних до веб-дизайну. Тобто, спочатку я погуглив на цю тему ідеї, але там один кольоровий треш початку 2000-х, або щось таке безідейне. Я-ж хочу, щоб була якась родзинка — наразі це ліва бічна панель із винесеними заголовками, тегами та датами. Але вона трішки не стабільна — у разі зміни розміру вікна браузера може поплисти. Виправити мені це не вдалося — треба було робити табличне верстання хіба що. Власне, я хочу взагалі обійтися без бічних панелей.

Один із знайомих колись займався цим, його покусав Артемій Лєбєдєв, бо тепер у нього смаки відповідні — ідеальний дизайн — це чорний текст на білому фоні і без ніяких зайвих елементів. Щоправда, це не паперовий документ, а особистий сайт, тому якось мене ця ідея не приваблює.

Інший знайомий не такий категоричний, хоча також за скромний дизайн. Він підказав мені про правило @media в CSS, що дозволяє робити окремі дизайни для комп'ютерів та мобільних пристроїв і не розумів, чому я хочу прибрати ліву панель. Мені-ж не хочеться робити декілька дизайнів, хочеться чогось одного, що влізе і на мобілку, і на великому екрані матиме вигляд.

В когось є якісь ідеї? Вас, ЖЖсти, теж стосується.

Думаю зараз над тим, щоб замінити засіб для діставання мене рідними, друзями, колегами та знайомими. Тут іще гірше, ніж при виборі ноутбука, а, тим паче, фотоапарату. Не хочеться роздувати бюджет — ось я минулого року починав заглядати на фотоапарати до 2000 грн., а купив дзеркалку в результаті.

Біда в тому, що я не можу визначитися із потребами — без цього я не зможу сформулювати критерії пошуку. Маю наступні варіанти:

• Плюнути на функції і купити тупофон із акумулятором на місяць та захищеним корпусом. Фотокамера в мене і так є.
• Купити щось екзотично-незвичайне — наприклад, Blackberry із QWERTY-клавіатурою, от тільки тут можна нарватися на відсутність програм для нього.
• Купити лопатофон з Андроїдом "як у всіх" — туди вкинути людський антиспам, навігацію, всякі документи. Але автономність у таких пристроях нікудишня — заряджати телефон щодня швидко набридне, а якщо не користуватися тими функціями — то навіщо його купувати?

Поки що нічого не купую — дивіться по ящику новини про казначейство, що по всій Україні бюджетникам затримує виплати. Та-й інші плани є. Проте, починаю дивитися.

Поки що це лише роздуми, неясні наміри, навіть не плани. Хоча, якщо маєте пропозиції - пишіть.

Отже, так склалося, що я їздив по центру України (Київщина, Черкащина, Дніпропетровськ), на захід (Львів, Івано-Франківськ, Мукачево, Карпати) і трішки на південь (Одеса і Одеська область, Крим). Проте я ні разу не був на сході України. Ну, починаючи із Полтавщини, Сумської області, Харків, щось із Донбасу. Сама східна моя точка - напевне, Чернігів. Отже, на наступний рік хочу спробувати туди вибратися аби розширити свою географію. Ні, Карпати я ще всі не роздивився, поїхати в букові праліси на майовки теж хочу. Аби гроші були, то можна куди хочеш поїхати.

Зовсім не солідарно із громадянами Європейської Унії ні, це вже було.

Здавалося-б, я тут уже був. Здавалося-б, ті самі Карпати. Але матінка природа просто змінила текстури і все — зовсім інший вигляд. Тепер я розумію, що сюди треба навідуватися у всі чотири пори року. Бо чим більше ти їх бачиш, тим більше хочеться іще. Отже, найближчим часом із мого фотоапарату на сторінки блогу перекочують ілюстрації до моїх вражень від поїздки на Рахівщину — відвідування Мармарошів, та прогулянка заповідними стежками.

Також я дійшов до висновку, що трекінгова палка — це класно, грубі черевики із дуже рифленою підошвою — теж класно, мокра трава на схилі, мокре опале листя, всяка грязюка тепер не перешкода. І хоч я не потрапив під дощ, але оцінив водонепроникність моїх нових штанів — я їх увечері в умивальнику чистив, а всередину вони не промокли. Вітронепроникна куртка була теж дуже доречною у хмарі. Новий рюкзак — теж добре, коли підіймаєш в руку, думаєш, що такий важкий, але чіпляєш на плечі і йдеш собі ніби без нічого.

Одні люди залежні від тютюну, інші від алкоголю, на крайній випадок - від речовин. Як правило, такі люди десь в глибині свідомості розуміють, що це погано і добре було-б якось від цього позбутися. Хто має більшу силу волі, той може і позбувається - або сам, або за допомогою лікарів, якщо справа більш серйозна.

Але є одна залежність, від якої не хочеться позбуватися - хоча вона також приводить до чималих матеріальних витрат. Хоча, з іншого боку, ця залежність допомогає завести нових друзів, розширити кругозір і просто набратися феєричних вражень.

Ця залежність проявляється у непереборних бажаннях відірвати свою дупу від насидженого місця і кудись далеко податися. Ні, літньої відпустки мало - треба іще кудись. Треба витрачати кровно зароблені гроші на придбання таких непотрібних у повсякденному житті речей як заплічник, вітрозахисний та водозахисний одяг, взуття, що ніяк не відповідає останнім віянням моди. Іще багато чого можна купувати.

З днем туриста, дорогі читачі. Цього року я їздив більше ніж минулого, а все мало. Сьогодні в мене після роботи рюкзак-вокзал-цікаве місце. А з понеділка для вас фотографії. Не перемикайтеся.

P. S. Кишенькових ботів не буде, ніколи було заготовити дописи.

Для майбутніх поїздок кудись далеко хочу придбати відповідний одяг. Пройшовся по Білій Церкві, поки нічого не знайшов цікавого — у магазинах спортивних та туристичних товарів або взагалі не було одягу, або він був дорогим — бачив гарні вітровочки, але ціна їх понад кілогривню — не хочу тягати такі дорогі речі по горах чи по інших хащах. Заходив у мисливську крамницю — там хардкорні камуфляжні мисливські костюми, ціну поки не питав.

Так ось, питання до шановних туристів — хто що одягає і де купує? Власне, мене цікавить захист від вітру і, можливо, від дощу.

Як гарно і швидко малюється одяг в Inkscape. Треба йти в модель’єри.

В спекотний літній день теплий вітерець струменіє між будинками та деревами, ледве похитуючи гілки. На лавочках в тіні сидіть люди, голуби товчуться на алеї. В затишній квартирі Мариночка радіє словесній перемозі над штучним інтелектом, а десь глибоко-глибоко в холодному підпіллі кишенькові боти роблять свої чорні справи. Усе спокійно, все відбувається своїм порядком. Чи не все? Так, не все — я повернувся. Привіт, усім привіт! Я повернувся!

Отже, в наступних дописах ви побачите:

Я сьогодні був ... м-м-м-м! Це сильно круто для мого блогу! Стільки вражень! Звісно, я взяв із собою фотокамеру. Серійна зйомка - це зло, але інакше не знімеш, цілитися ніколи. Я "стріляв" короткими чергами, як досвідчений гравець у Counter Strike і настріляв аж 806 фотографій. Буду довго перебирати, обробляти, коли видам - не прогнозую. Не думав, що акумулятор, не повністю заряджений, стільки витримає - а іще-й залишився заряд щоб злити фотографії на комп'ютер. Відчуваю себе пациком-папарациком.

Раніше у моєму блозі мали місце дописи, де показано моє захоплення ..., тільки там вони більшого розміру.