Туристичний елементаль

Укртелеком просрав всі полімери, клієнти від них почали уходити навіть у приватному секторі, куди раніше всілякі міські LANи не дотягувалися. Вони напевне думали, що ADSL буде годувати їх вічно, аж тепер схопилися.

Дзвінок телефону (дротового), на зв'язку приємний жіночий голос, проводять анкетування - цікавляться, до якого провайдера пішли, що влаштовує, що не влаштовує, яка швидкість, за яких умов повернемося, іще багацько запитань. Я, зазвичай, не люблю таких опитувань, але тут відповідав, нехай усвідомлюють, куди вони скотилися.

Ось такий зловтішний початок, тепер перейдемо до позитиву.

Скоро в моєму блозі буде фотокамера від Nikon, фотокамера від Fujifilm і класична фотокамера з великою автономністю. Завтра читайте про дуже практичний ноутбук від Acer, ну і може вони ще щось дадуть до нового року. Не перемикайтеся.

Сьогодні ми поговоримо про важку долю фотографа. З одного боку він мусить купувати дорогу техніку, витрачати гроші на мандрівки, час на обробку фотографій. З другого боку його не всюди впускають, десь забороняють чи погрожують. Але навіть без цього на його голову валяться чергові клопоти.

Фотографи вже звикли до композиції. Правила третин та золотого перетину, передній, середній та задній плани, погляд або рух всередину знімка та багато іншого. Але це, виявляється, не ще все.

1. Давайте розглянемо цей знімок. На перший погляд здається, що межа між лісом та снігом знаходиться занадто близько до середини — але на світлині присутні дві інші уявні лінії — напрям погляду та напряму руху Ярослава. І ці лінії якраз дуже чудові — я в обох напрямках залишив персонажу місце.

Вже певний час думаю я над тим, чи міняти назву блогу, чи лишити як є. Варіанти наступні:

• Поточна назва "Записки злого викладача" з одного боку легка для запам’ятовування і до неї можна придумати логотипа. Проте вона, по перше, викликає посмішку у людей, які вперше чують про мій блог, а, по друге, не відображає суті тих текстів, що я пишу. І, по третє, в людей викладач асоціюється із академічністю та офіціозом, а в мене цього немає, ще й граматичні помилки трапляються.
• Живе в мені мінімалістична ідея підписати блог мережевим псевдонімом — одне слово piktor в заголовку. Проте до нього ані підібрати логотипа, ані гасла, так ще-й плутатимуть написання через k та c.
• Варіант з реальним іменем я, поки, не розглядаю, неохота.

Чи є у вас якісь пропозиції?

Місяць знаходиться в сузір’ї Риб, а Пегас підняв хвоста на Андромеду, тож злий астролог пророкує двотижневик зйомки у JPEG та зниження загального рівня фотодрочерства у затишненькому журнальчику.

А ви вірите злому астрологу?

P.S. Ваш знак Зодіаку йому до лампочки.

Скоро ми завітаємо в гості до любителя рідкісних класичних автомобілів...

...високих парканів з колючкою...

...і, звісно, страусів!

А ще на цих вихідних в моєму блозі відбудеться диверсифікація. Фотографій буде багато, не перемикайтеся.

У мене в шухляді постійно лежать забуті флешки, буває, що забирають, буває, що ні - так і лежать, доки комусь не знадобляться. Намалював оголошення коло виходу:

P.S. "SanDisc" - провтикав. Також, скоро в моєму блозі:

• Я фотографую краєвиди над Дніпром.
• Я фотографую скупчення людей в залі.
• Я фотографую білий ноутбук.

А чи вас ніколи не цікавило, як працює радіоприймач? Ну, тобто, можна начитатися шкільного підручника з фізики і почати говорити про транзистори, коливальні контури, частотну модуляцію та інше неподобство зі складними та незрозумілими формулами. Але вони ніколи не дадуть відповіді на одне просте запитання - як, чорти-біси, в таку маленьку коробочку помістилося стільки людей, які, при цьому, умудряються весело базікати, жартувати жарти, проводити всілякі конкурси та розіграші, розмовляти із слухачами і, врешті, просто крутити музику.

Отже, скоро в моєму блозі ми спробуємо влізти в ту коробочку і розібратися, хто там сидить і як їм там живеться. Не перемикайтеся.

Скоро в моєму блозі. Вгадуйте, поки не написав.

Набридло мені писати про подорожі. По перше, ліньки обробляти та впорядковувати фотографії, хоча я їх роблю значно менше, ніж тоді, коли купив фотокамеру. Вигадувати сюжети теж ліньки. Не цікаво вже мені. А ще ніхто не коментує мої старання - напевне, позаливали клавіатури слиною і не змогли нічого написати.

Так що треба міняти формат. Може з'їхати на Твіттер чи в Пейсбук - там три слова черкнув, пару фоточок вивалив і порядок.

P.S. Є ще думка знімати в JPEG на автоматі.

Тремтячий голос за кадром: — Байда-а-а-арочки!