Туристичний елементаль

• Стабільніть та надійність. Грала ключову роль в часи Win98, проти якою тодішні дистрибутиви Linux були як стіна. Зараз залежить тільки від того, чи ставите ви саме-саме нове програмне забезпечення, чи обходитеся дещо застарілими (1-2 роки) проте перевіреними та виправленими версіями. Тут не можу сказати, що є краще, приблизно однаково.
• Віруси та інше malware. Справді, немає. З 2006-го року не зловив нічого підозрілого. В тім, при наявності у вас певного мислення та навичок, можна обійтися і під Windows без вірусів. Окремо хочеться сказати про те, що на Linux немає Mail.ru Sputnik, Guard та іншого непотребу.
• Простота встановлення. Якщо обирати поширений дистрибутив типу Ubuntu, Mageia чи Fedora, з цим досить просто. Для більш досвідченого користувача, який знає, що таке дискові розділи та завантажувач, інсталятор Linux дасть більше можливостей. Крім того-ж, Fedora чи Mageia дозволяють взагалі при встановленні обрати комплект прикладних програм для автоматичного встановлення — щось схоже на Windows Zver, тільки легально. Варто зазначити, що під час встановлення відбувається максимум одне перезавантаження (у openSuSE взагалі без цього обійшлося). Тобто, потицяв галочки, натиснув кнопку, пішов пити каву, повернувся — все готове.
• В питаннях інтерфейсу я віддаю перевагу Linux, оскільки в нього їх можна обирати і налаштовувати дуже сильно. Починаючи від легковагового LXDE, що може їздили на комп'ютерах з 256 МБ оперативки, закінчуючи важким KDE4, з можливістю довільно керувати панельками, кнопочками, оформленням, заставками, віджетами — у Windows такого немає.
• Мінімальні системні вимоги прямо залежать від встановленої графічної оболонки, проте налаштувати, щоб сучасний Linux хоч якось бігав на 256 МБ в принципі можливо.
• Мультимедіа. В принципі ідентично — музика, фільми, в тому числі і у FullHD якості, цілком нормально програються. 2К та 4К поки не пробував. Один маленький нюанс — при встановленні деяких дистрибутивів, таких, як Fedora, "із коробки" може не бути підтримки комерційних форматів, зокрема mp3. Ubuntu запитує, чи хочете ви ставити закриті пакунки, в разі згоди сам встановить кодеки і заводські драйвери на вашу відеокарту, деякі дистрибутиви пропонують їх у загальному переліку.
• Драйвери. Це те, з чим треба бути уважним — зокрема з драйверами на периферію. Можна нарватися на непідтримуваний пристрій, хоча мені, останнім часом, не вдавалося. Проте шанс є. Хоча, якщо взяти більшість ноутбуків, то на них популярні дистрибутиви стануть самі і підберуть необхідні драйвери автоматично.
• Інтернет. Абсолютно ідентично, як і у Windows. Браузери — Firefox, Opera, Chrome — ті само, Skype є і нормально працює, пошта, ICQ теж є. Флеш крутиться, все інше теж.
• Ігри — те, заради чого Linux ставити не треба. Хоч Клапани портували свій клієнт і багато своїх ігор під нього і працює все досить непогано, проте поки що просто тицьнути пальцем і сказати "я хочу пограти в це" може не вийти. Років через 3-5 може бути інакше.
• Офіс. Тут варто подивитися за тим, що ви в ньому робите. Є LibreOffice (його можна спробувати і під Віндою), в ньому є текстовий процесор, табличний процесор, презентації, бази даних, векторна малювалка. Вигляд десь як MS Office 2003. Я зустрічав деякі косяки з таблицями і з графікою, хоча мій досвід дозволяє їх обходити. По ідеї, LibreOffice вміє імпортувати та експортувати файли в формат MS Office, проте вигляд документу від цього може постраждати — це стримує мене від того, щоб викинути MS Office геть. Хоча, експорт в PDF працює бездоганно. Іще LibreOffice вміє формувати цілком придатний для читання HTML-код — на відміну від того жаху, що робить MS Office.
• Чого немає толком під Linux — це FineReader. Тобто, відсканувати документ вийде — є класна утиліта XSANE, за виглядом схожа на Mustek'івський TWAIN, тільки з ширшою кількістю налаштувань — в тому числі і для серійного сканування. А от оптичне розпізнавання сканованого тексту — пару недолугих програм. Власне, ABBYY портувала ядро FineReader під Linux, а оболонки немає. В принципі, можна запустити віндову версію, якщо припече. Є CuneiForm, є Tesseract — вони гарно впораються з простим текстом, але якщо їм запропонувати складний документ з колонками, таблицями, ілюстраціями — на жаль, результату ви не матимете.
• Графіка. В нашій країні, де всі програми на ex.ua безкоштовні, дизайнери користуються Photoshop та іншими дорогими програмами, оскільки вони все-ж кращі за наявні під Linux GIMP та Inkscape. Проте якщо ви не займаєтеся комерційним дизайном, то можна цілком добре ними обійтися. У Inkscape я малював кишенькових ботів та іншу графіку, що є в мене в блозі. І сову там-же малював, хвилин 20 вистачило.
• Менеджер пакунків. Те, чого бракує у Windows — у вісімці вже зробили магазин, але це ще не те. Більше схоже на те, що ви можете побачити в Android — тицяєте пальчиком в програму, яку хочете, отримуєте її — і система буде сама оновлювати все, що у вас встановлено. Можна встановити те, чого немає у репозиторіях, але тут можете нарватися на потребу трясти бубна, як і у Android, до речі.
• Програми для дітей. Є і досить непогані — використовуються навіть у школах. Від розвиваючих ігор для зовсім маленьких, до планетаріїв, математичних, мовних та інших програм та систем для програмування.
• Локалізація. Тут теж Windows поступається — зокрема, в українській мові дуже сильно. Не всі програми українські, але цілком реально отримати систему, де нашою мовою все, або практично все.
• Комерційні програми під Linux — мають місце, зокрема, деякі CAD-системи, системи для 3D малювання, відеоредактори ну і ігри під Steam.

Поки все. Нагадаю, що це не агітація, а просто перелік +/-, ось і все. Висновки робіть самі.