Викроїв я трішки часу і поїхав після роботи до Політехнічого музею при НТУУ "КПІ". Дуже незвичайний музей - з двох причин. По перше, він не працює по вихідних і доводиться шукати час в робочі дні, з чим зараз туго. По друге, вхід вільний і це попри те, що експозиція тут цікава. І часу після роботи, чесно кажучи, малувато - там можна зависнути на цілий день і, зі слів працівниці, дехто так і робить.
Почалося усе із раніше згадуваного мною Льошка, який спочатку відвідав "Експериментаріум", на що я відповів фотонабігом на кабінет фізики рідної школи. Але цього разу він підсунув допис про цей музей - школа, звісно, із політехом не тягається, тому крити нічим і я поїхав подивитися сам. Хоч і часу мені було малувато, проте безкоштовний вхід означає, що я повернуся сюди як тільки буду в тих краях і матиму іще пару вільних годин.
1. В музеї виставлені експонати із усіх областей діяльності університету - від зв'язку та комп'ютерної техніки до транспорту. Три невеликі зали, одна велика і аерокосмічний відділ іще на дві зали. Отже, поглянемо на експонати. Експериментальний гоночний електромобіль для встановлення рекордів - стріловидна домовина на колесах. Втім, як пише табличка, рекорди було побито.
2. Але не сильно радійте безкоштовному входу - тут до фотографів ставляться із недовірою. Тобто, познімати можна, але треба попередньо питати дозволу. Коло входу висить табличка із перекресленою дзеркалкою Nikon. Таки треба було Canon брати. До речі, це плівкова дзеркалка серії N.
3. Мене навіть запитали, чи я, часом, не фотографую усе підряд. В цьому плані мені подобалася самурайська виставка - там їм було байдуже (за такі то гроші). Проте, коли я сказав, що знімаю лише те, що мені сподобалося, питань більше не задавали. Отже, макет кампуса КПІ, де я трішки поблукав, доки добрався до музею.
4. Експонати впорядковані не дуже добре - в одній залі сусідствували музичний синтезатор та електронний мікроскоп - і все це було підписано, як зал електроніки. Будьте уважними із табличками - була помічена невідповідність, працівниця сказала, що, напевне, випадково переставили коли прибирали.
5. Двопроменевий осцилоскоп - це як зараз телефони з двома сімками. Для тих, хто гумору не зацінив - прилад будує два різних графіки на екрані, які можна порівняти.
6. Електронний мікроскоп. Ні, це не мікроскоп, який підключається до дисплею, це мікроскоп, де об'єкт дослідження бомбардують електронами, а вони вибивають на спеціальному люмінесцентному екрані картинку. Ним можна досліджувати мікроструктуру матеріалів.
7. Електрична друкарська машинка - там були і механічні, в тім, я таке добро бачив раніше.
8. В наявності декілька кіноустановок, на одній, замість сухих фактів, висів сповнений сентиментів текст, де було розказано, що цей кіноапарат-трудяга пахав у сільських клюбах, скрашуючи буденне життя трударів, а тепер замінений на бездушну цифру з компакт-дисками.
9. Подивимося ближче - там трешевий тріллер від Еда Вуда - я так думаю.
10. Далі переходимо в наступну залу і бачимо комод з пікселями.
11. Просто колись магнітофони, приймачі, радіоли продавалися не в магазинах побутової техніки, а в меблевих магахинах. Цей комод - радіола. Ну, я бачив старі, великі лампові радіоли, але чесно - вони були значно меншими.
12. Ось такий вигляд мали, напевне, супермаркети електроніки в 50-60-х роках.
13. Аналоговий комп'ютер. Більше нічого сказати не можу.
14. Щоб прослухати інформацію про поточний тарифний план, натисніть один. Щоб прослухати інформацію про інші тарифні плани, натисніть два. Щоб замовити на свій телефон налаштування мультимедійних повідомлень до послуг доступу до інтернету - натисніть три... . Перша телефонна станція в наших краях. Там тьотя сиділа, комутувала дзвінки руками.
15. Калькулятори. Ті, що позаду, мені знайомі, один навіть є десь в загашнику. Залізного Фелікса теж колись тримав у руках.
16. На цей раз - цифровий комп'ютер.
17. Наступна зала підписана як геологічна. Теодоліти, нівеліри, макети всяких машин для меліорації, викорчовувачів.
18. Древній посуд. Шкода, тут піфоса немає, бо один мій знайомий не відмовиться від житла.
19. Бурова вишка висока. А я дійшов до висновку, що поворотний екран у любительських дзеркалках цілком виправданий.
20. Переходимо до наступної зали. Там у мене розвивається комплекс неповноцінності з моїм гівноцифровичком.
21. Фотокамера Балда. Якби хто навчив такою знімати (якби хто навчив знімати тим, що є), то рівень фотоснобізму піднявся-б за межі всіх шкал.
22. Режисерські пульти та великий відеопроектор.
23. Ідемо до наступної зали. Терористи напали на цистерну з молоком і випили весь вантаж! Якщо вам щось відомо про їх місце розташування, зателефонуйте за номером 771-0001.
24. Автоматизація виробництва чугунію.
25. У нас хотіли побудувати монорейку на лінійному електродвигуні, навіть будували діючі прототипи, але десь воно під Києвом і заіржавіло.
26. Написано, що це головний навігаційний судновий прилад. Гіроскоп, напевне. Флотська тема теж була гарно представлена.
27. Капітанський місток, нагору вхід закрито.
28. Мідія ловить тульку. Поруч стояло іще багато макетів суден - дослідницькі катамарани, сейнери, тральщики, пасажирські річкові судна.
29. Звукорежисерський пульт. Зліва - пристрій для відтворення звуку, справа - для запису. Звук записується, здається, оптичним шляхом.
30. Роботизований маніпулятор. У радянському журналі "Техника Молодежи" такий мелькав часто.
31. Токарський верстат, працює на спиртному. Спиртне заливається у токаря, токар тисне педальку, педалька крутить верстат. Зиск.
32. Погляд на світ крізь поршень. Він сам, до речі, кінських розмірів - як відро. Щось велике на ньому їздило.
33. Поруч стояли преси та інші установки для випробування опору матеріалів. Якщо студент не хотів вивчати сопромат, то ця установка випробовувала його опір до знань.
34. У музеї іноді діють тимчаснові виставки. Цього разу виставили дитячу творчість і вона створює великий контраст із залізяччям навколо.
35. Апаратура зв'язку. Цивільна і військова. А також прилади для глушіння "Голосу свободи".
36. Далі я пішов у відділ авіації та космонавтики, там знаходилася сама фотофобна бабуся, тому зняв лише три кадри. Серед них - глобус місяця - ні, не кінських розмірів. Напевне, китових. Масштаб десь 1:10 чи 1:15, напевне. Якби був трішки більшим, то можна було-б розгледіти місяцеходи та посадковий модуль Аполона.
37. Апарат для спускання на Землю. На ньому спустився колись до нас Льоня Космос
38. Ну і реактивні та турбогвинтові двигуни. Іще там були ракетні двигуни, але вони гарно були представлені і в музеї РВСП - а там ніхто не рахував відзняті кадри.