30.06.2012 - 23:00
Отже, по дорозі додому ми відвідали іще пару цікавих місьц. Перше — Мотронинський монастир в самому серці Холодного Яру. Ми туди одним оком зазирнули, але ніякої екскурсії не брали, хоча там була така можливість. Іще висіла табличка про заборону фотографувати на території — не отримають вони своєї хвилинки слави в блогосфері.
Навпроти — арочка і спуск до низу. Туди ми і пішли.
Спускатися досить високо, тому вздовж східців є навіть пару лавочок — щоб літні люди могли перепочити.
А знизу колодязь. Зверху закрито, але збоку витікає через трубку вода — набирай собі.
І поруч — озерце. На ньому — місток із сходами у воду.
Далі ми заїхали до хутора Буда — з одним д, там малися подивитися на тисячолітній дуб ім. Максима Залізняка. Ось вузенькі дороги між селами в лісі. Влітку ними гарно їздити, а от взимку, відчуваю, з цим проблема.
В хуторі Буда є невелика церква.
Щоб не лазити у Вікіпедію, я залишу тут це фото.
Тисячолітній дуб ім. Максима Залізняка. Раніше туристи могли підходити до самого дерева, але коли вони почали пропадати, викликали спеціалістів, які сказали, що дуб треба відгородити. Коли пропали спеціалісти, то коло дуба, зверху, почали періодично закопувати туші тварин. Туристи пропадати перестали.
Система тросів стримує гілки, щоб не розчахнулися і не заграбастали туристів. Колись дуже сміливі-пресміливі альпіністи вилазили на дуб і знайшли там совине гніздо. В ньому — останки спеціалістав. Ну і голодні совенята.
Молодий дуб, вбитий блискавкою.
Коли сюди прийшли фашисти, вони половину хутора забрали на роботи, а половину просто привели на окраїну і розстріляли. По цій трагедії пізніше було зведено ось такий меморіал.
Квіти коло меморіалу
Гарна альтаночка і фрагмент плетеного паркану.
Поруч — ресторан. Ціни скажені — ми хочемо просто поїсти, а не платити за понти.
На цьому все і ми поїхали додому.
