15.01.2012 - 23:00
Як і обіцяв, знайшов на горищі та відсканував деяку свою стару творчість. По перше, під Windows не знайшов зручного менеджера фотографій — одні сильно примітивні, інші не приймали PNG, ще інші були досить незручними. Під Linux є digiKam з showFoto — якось він мені припав до душі для обробки зображень перед публікацією. Але, тим не менше, SANE коректно відмовилося працювати (працювало колись із цим-же сканером), тому сканер довелося підключати до десктопа з Windows. Далі промучився із скануванням — тоненькі аркуші зошитів сканувалися погано, та-й Mustek BearPaw 2400 CU Plus вже дуже древній і поганий. Але сканера не купуватиму, бо потреба виникає вкрай рідко, тому стрельнув у товариша який був. За якість вже вибачайте, на папері помітно кращий вигляд.
Так от, був у мене однокласник, що дуже гарно малював і мав збочену уяву. Ми поруч сиділи і я у нього вчився малювати. Одну з його робіт я також покажу. Що ми малювали? Та все, на що дивилися. Після 9/11 були карикатури на Буша і Бін-Ладена, постійно — на вчителів та однокласників. Навіть на нас самих. Було трішки вульгарщини — як то без неї в старших класах. Звичайно, адресних малюнків, намальованих на людей із оточення, показувати сенсу немає — довго пояснювати до чого це воно, хоча деякі можна показати. Наприклад, на мого однокласника, що програмував на мові Basic і безбожно зловживав оператором GOTO.
Іще одна робота стосується реклами сканерів HP, що я побачив у одному із комп’ютерних журналів — там на скло вилізла жабка і сканер її чітко відсканував. Я уточнив, як це відбувалося:
Домашній побут також мав місце у моїх зошитах:
Ось малюнок однокласника. Без коментарів.
Наступна робота сповнена нелюбові до естради і вульгарненька:
Далі пішли студентські роки. На першому курсі, серед загальноосвітніх предметів була іноземна мова. Я англійську знаю так-сяк, але на фоні підгрупи знав гарно — в інших воно було на рівні бе-ме, ось тому народилася наступна карикатура:
А ще я мав дурість погодитися бути профогроморгом групи. Це посередник між студентами і профкомом. Збирає зі студентів бабло на всякі нужди, в тому числі на проїзні на наступний місяць. Потім їх і видає. Студенти бабло здавали важко, немов від серця відривали, що породило ряд карикатур на тему Proforg the cruel (Профорг жорстокий) — де я, на манер шаблонного сферичного голівудського бойовика у вакуумі вибивав із них профвнески.
Згодом мені це набридло і я відмовився бути профоргом.
В університеті я зустрів багато нових людей. Веселих і феєричних. На яких теж малював карикатури. Наприклад, в гуртожитку мало місце розпивання алкогольних напоїв, що породило декілька малюнків:
Цей малюнок також відноситься до алкоголю, не до ґанджубасу, ні:
Звичайно, життя в гуртожитку не складалося цілком із алкоголю, мали місце, також, і гриби. Один мій співмешканець меліювався під мухоморчика, що породило немало лулзів:
Ще був один знайомий, дуже скромний характером (не забуваємо приказку про тихе болото), але вигляд мав бандитський:
Веселий чувак Макс. Чому я на нього намалював це — не пригадаю:
Були малюнки про науку. Або на дуже строгих викладачів, або на просто веселих. Ось про астрономію:
Що символізує ця зла гора із телескопом на вершині, вже не пригадаю, а от Сонечко, що смачно плямкає планетами, точно символізує нашу лектора із астрономії (о так-так, поїдала студентів)
Зазвич, я, як бідний студент, їздив електричкою, але в кінці часто користувався послугами маршруточників. Вони теж відобразилися на моєму малюнку:
Ну а останнє — це не карикатура, просто так, намалював.
Поки все, на горищі лежать іще не переглянуті зошити. Порівнювати із цим автором не варто, він мені просто нагадав, що у мене самого були малюнки.