Однієї мокрої та холодної суботи в кінці листопаду я, замість довго спати в теплому ліжечку, покотився на Кіровоградщину дивитися на великі крокуючі екскаватори та всілякі архітектурні пам'ятки. Особливо на екскаватори - церкви та палаци мене не сильно цікавлять. Я їх побачив, але зблизька лише один маленький, а інші здалеку в тумані. Іще побачив районний центр Олександрія, що дещо нагадував мені Білу Церкву, зокрема наявністю одно-двоповерхових єврейських будинків та контрастним громадським транспортом - сучасні низькопідлогові автобуси їздять там поруч із вінтажними ПАЗиками. Варто сказати, що в місті понад 100 офіційних пам'яток архітектури, проте місцеві не звикли бачити туристів і цікавилися, а що це ми тут фотографуємо.
Отже, під катом п'ятдесят фотографій Олександрії та околиць, без підписів - щось мені писати ліньки. Всі знімки можна клацати.