Туристичний елементаль

• Організація поїздок. Автобус — готель — екскурсія — кафе — екскурсія — пікнік — автобус. Для людей старшого віку саме те, мені хочеться чогось менш культурного.
• Кількість людей. Хоч я і вважаю себе соціальним, самому мені нудно, проте найбільш комфортно себе почуваю в компанії до десятка — півтора людей. Грубо кажучи — до одного Спринтера. Гарно я оцінив групи по вісім чоловік у Романа Маленкова. У багатолюдні поїздки я їздив у Закарпаття, бо дуже хотів туди потрапити.
• Фотографування. З автобуса десантується пакован народу, всі дістають фотокамери і знімають одне і те-ж. Вершина майстерності — зняти не так, як у всіх за вкрай обмежений час, ще-й так, щоб ніхто не зіпсував кадр. Радує, що мої основні конкуренти, любителі пописати в блог, такі як Слава Кузнєцов та freckle06, мають зовсім інше бачення навколишнього світу. Але, все одно, хочеться знімати те, чого немає в інших, або залишати фотокамеру вдома.
• Іще я хочу більше активного відпочинку — спробувати похід з наметами чи сплав на байдарках. Хочу світанок в горах чи над озером. В тім, для цього треба спорядження, в мене поки що обмежені можливості до його придбання.
• Хочу індустріальних поїздок — заповідники та унікальна архітектура, безумовно, цікаві, проте я не настільки великий любитель природи та храмів в стилі українського бароко. Можна авіацію чи кораблі познімати. Шкода, не знаю, як назбирати в будній день пару десятків охочих сходити в депо метрополітену.
• Хочу тупо повалятися на полонині з гарним видом, не поспішаючи ні за ким. Полазити довго по замку зі штативом, вишукуючи гарний ракурс.

Із того, що я планував — побував в Ужгороді. Не був у Черкасах, куди мене кличуть, та Полтаві, тому не виключаю, що, таки, виберуся. Ось такі мої бажання на наступний рік. Як вийде — побачимо.

Гарного відпочинку, не перемикайтеся.