Я тепер зрозумів, що означає нове гасло Canon "Прийди і подивися". Просто у них є що показати. Приміром, на цьому тижні вони представили нову версію їх популярної професійної камери Canon EOS 5D Mark IV. Але перед цим вони влаштували гучний перформанс.
Тож come and see: гучний перформанс, покатушки і швидкий огляд нової фотокамери.
Для фотографів та журналістів винайняли два великі автобуси і до останнього не казали, куди вони приїдуть. Презентація відбувалася на приватному летовищі Аеропракт коло Макарова — близько години їзди від Києва.
Традиційно в таких заходах вважається, що ситий фотограф — добрий фотограф, тому все розпочалося із welcome coffee, хоча кейтеринг справно подавав таці із смаколиками, тому я і наївся.
По території ходили люди і знімали все на фотокамери. По ходу, це і є новий EOS 5D Mark IV, хоча ніхто на це не звертав уваги.
Всередині намету тепло, стоять обігрівачі і кейтерінг наливає каву, соки, роздає канапки та випічку.
Так само традиційно на такі заходи приїздить Ференц Торок із західноєвропейського офісу Canon. Він крутий спікер і коли присутні задавали незручні запитання, то справно викручувався — добре, що мої студенти так не вміють.
Коло сцени стояла валіза із написом EOS 5D Mark IV і присутні якби мали розуміти, що в ній знаходиться фотокамера, але що там було насправді ми не знаємо, її не відкривали.
Коли виступає Ференц, то його слова перекладає Тимофій Тішков — ми вже з ним знайомі. Хоча Торок говорить на basic english, чітко та зрозуміло. Мова йшла про історію лінійки EOS 5D, про те, що це перша камера, з повним кадром, доступна ентузіастам. Про доступну відеографію без потреби продавати печінку чи душу чорту.
Розказав про те, що велику частину фотографій переможців World Press знято на техніку Canon, зокрема на EOS 5D.
Хвалився, що камера вижила після експедиції в жерло вулкану і про те, як добре з нею було фешн-фотографу.
І тут Ференц повернувся до валізи.
Про те, що це вистава, було зрозуміло з самого початку, проте все сталося так неочікувано — на презентаціях іще камер не тирили — що всі оторопіли. Тільки коментар із залу "На його місці маю бути я!".
Так як я зняти не встиг, та й ніхто із присутніх напевне, тому це фото взяв у прес-служби Canon. Взагалі, попередьте хоч — дорогі гості, підготуйте ваші телевички. Наступного разу постараюся приїхати з двома фотокамерами, щоб не витрачати час на зміну об’єктива.
Конферанс’є здійняв ґвалт — охорона, покличте охорону! Всі вибігли на вулицю, злодій тим часом добіг до літака і віддав валізу. Літак полетів, негра на борт не взяли, там лише два місця.
Слідом виїхали хлопці в куртках з написом FBI, в джинсах, кросівках та на Audi. ФБР в джинсах і на німецькому авто.
Спочатку вони пресували злодія — рухалися карикатурно, це нагадало мені інспектора Зенігату із аніме про Люпена ІІІ. Дізнавшись, кому він здав валізу, браві хлопці погналися за літаком і влаштували перестрілку.
Все це відбувалося під какофонію із колонок та підігрівалося балакучим в мікрофон конферанс’є.
Поки ФБРівці стріляють та катаються по полю, злодій відпочиває на газоні.
Повз публіку пролетів літак і, розглядаючи знімки пізніше, я побачив, що пасажир готується скинути валізу, що він і зробив.
На полі було видно людей з камерами, організатори знімали своє відео. Навіть один із хлопців на Ауді замість автомата носив камеру.
Не полінувалися також запустити дрона. Тим часом, ФБРівці підібрали негра, приїхали до нас і віддали Ференцу валізу із фотокамерою. Ніхто ж не казав, що це ця само.
Ну зовсім ніякого расизму. Цікаво, чому обрали саме чорного на роль злодія, ще й одягли в оранжевий костюм, типу якийсь біженець?
Білі не дають чорному попити кави. Актора звати Дідо — напевне або з Алжиру, або з Франції.
Повертаємося до намету, Ференц уже відкрив валізу — мовляв, дивіться, камера упала з літака і ціла.
Разом із EOS 5D Mark IV представили і два нових об’єктиви — правда, вже не скажу яких. Це були прототипи, тому познімати на них не вдалося.
Запросили українського фотографа Олексія Горшкова — йому дали тиждень погратися камерою і попросили розказати свої відчуття.
На останок Ференц Торок показав Canon EOS M5. Бездзеркальна системна камера з непоганою ергономікою та можливостями — думаю, що вдасться взяти на тест. Поки що познімати на неї не дали, бо прототип. Тобто, в руки взяти можна було, карту пам’яті свою вставити не дозволяли.
На цьому офіційна частина закінчилася, настав час задавати Ференцу незручні запитанні, їсти фуршет і записуватися на політ.
На летовище виїхали два літака, дівчата їх називали червоненький та жовтенький. Жовтий Аеропракт 22Л2.
Та Аеропракт 32. Їх часом не тут випускають? Народ записався у чергу і кожного катали коло по десять хвилин.
Поки народ накинувся на нову фотокамеру, я встиг політати. Думав, що не влізу до літака, так як перед цим наївся.
Поки я літав, ажіотаж на EOS 5D Mark IV спав і мені вдалося потримати пару екземплярів і трохи познімати на свою картку.
До цього я не мав справи із лінійкою 5D, тому робити якихось висновків не буду. Виробник обіцяє 4K відео, а відеографи питають — де 60fps? Іще Ференц сказав, що вони поставили такий само модуль автофокусування, як і в попередній версії — на 61 точку. Що дивно, враховуючи як розвиваються зараз камери. Взагалі, лунало кілька питань на тему "чому немає цього, і чому не зробили того".
Керування після EOS 7D Mark II цілком зрозуміле — просто взяв і знімай.
У фотокамері два гнізда для карт пам’яті — SD та CF/CFast, тому в мене була можливість познімати на свою карту пам’яті.
Я знайшов чорний предмет і спробував камеру на високих ISO. Експеримент не чистий, бо я постійно зменшував витримку, вдома на тестах я її роблю завжди однакову для цього. Але приблизно уявлення можна скласти.
На сторінці знімки збільшуються тільки до 1600 пікселів, а в повний розмір можна подивитися тут. І що, що на сервісі Nikon? Та немає в мене зараз куди скидати важкі знімки — повнорозмірний JPEG важить 30МБ.
Чорна пошарпана коробка безумовно не самий вдалий об’єкт для випробувань, іншого тоді швидко не знайшов. Але, в цілому, камера шумить мало — а як іще може шуміти новий апарат вартістю 4 кілобакси? На ISO 12800 навіть немає проблем із дрібними деталями, а "для інтернету" можна знімати і на ISO32000.
EOS 5D Mark IV підтримує більшу чутливість, проте я не став шукати в меню розширений діапазон, та й не дасть воно точного результату в польових умовах. В шатрі я знімав на ISO 6400 та 12800, так шумів практично не видно.
Іще Ференц хвалився технологією DualPixel. Суть в тому, що можна робити невеликі підлаштування фокусу уже після зйомки, в RAW-конвертері. Майже як у Lytro Illum. Поки такі фокуси підтримує лише фірмова утиліта Digital Photo Professional, в якій є спеціальна утиліта.
Натискайте на знімок, він збільшується до 2550 пікселів, там зверніть увагу на повзунок зверху справа — Micro Adjustment. Воно справді працює: якщо ви трішки схибите з фокусом, є шанс врятувати знімок.
Також Ференц хвалився HDR-відео: я нічого не фільмував, проте спробував у Digital Photo Professional витягнути знімок, де на світлому фоні неба є темні об’єкти.
Може це до камери відношення вже немає, проте результат вийшов непоганий і без зусиль.
На останок нам показали змонтований фільм із викраденням камери, де ми всі потрапили в кадр. Відео буде опубліковане Canon на наступному тижні.
Робити якісь висновки по фотокамері я не буду, хоча DualPixel є і в EOS 80D і його мені обіцяли після виставки дати, тоді й пограюся з квіточками та іншим вимогливим до різкості фото. Переглядаючи знімки починаю розуміти, скільки роботи зробили організатори — задіяли багато людей та техніки, все передбачили, все узгодили. Ніяк не полишала мене думка про те, скільки ж грошей Canon не пошкодував на піар та на розвагу публіки. Так що, купуючи новий EOS, знайте — я вдячний вам за гарний день.
На цьому в мене все, купуйте Canon, читайте мій блог, до наступних зустрічей.