Легка, завуальована реклама тої садиби, де ми жили.
Отже, я писав, що по курортній лінії Надвірна — Ворохта — Буковель по трасі місцеві жителі набудували дуже багато готельчиків та приватних садиб. Про життя в одній із них піде мова — садиба зеленого туризму "У Богдана". Я так і не зрозумів концепції господаря "садиба зеленого туризму", проте, якщо ви приїхали сюди для готельного відпочинку — можете далі не читати. Тут немає "дєвачєк на рєцепшєнє" (ну, Марійка є), більярду, бару, басейну, нічного клубу, дитячого майданчика і всього того, чим наповнені великі готелі та круїзні лайнери.
Але якщо ваша мета — перш за все Карпати і вам треба десь заночувати, нормально поїсти (не сухий пайок та мівіна), випрати одяг перед наступною вилазкою кудись — можете продовжувати читати.
1. Садиба знаходиться в центрі села, неподалік від автостанції та магазинів, проте на певній відстані від траси, тому потік автомобілів не заважатиме вашому відпочинку. Складається із будинку, котеджів та дерев’яного будиночку, якого на фото немає. Кімнати на 2-4 місця, можна заселитися і з дівчиною, і з сім’єю чи просто з товаришами.
2. Самий перший будинок Богдан почав будувати ще коли туристів тут практично не було, хіба що у Ворохті та Яремче. На першому поверсі живе він сам, є кухня та камінна зала, в якій всі обідають. На другому — 5 кімнат та два санвузли.
3. Кімнати в цьому будинку невеликі, двоспальне ліжко + мале ліжко для дитини та деякі меблі. Вони тут і дешевші — здається, 120 з людини із харчуванням. В тім, я тут не жив.
4. Знизу — велика кімната, куди подавалися трапези. Зверніть увагу на штори — вони вишиті, щось типу хрестика. Фото повного розміру для тих, кому цікаво.
5. Шикарний камін — господар муляр і пічник, а у котеджі, в кімнатах теж є каміни, які взимку можна розпалювати на додачу до централізованого опалення — принаймні, всередині сліди вогню. На каміні пивні кружки, якими ми користувалися — неподалік від садиби місцева маленька броварня із декількома сортами непоганого пива.
6. Коло котеджу — велика альтанка, де, власне, відбувалося групове, за попереднім зговором, розпивання пива та більш горючих напоїв. Звісно, випивали уже після повернення із гір.
7. В комплекті з альтанкою є мангал — у раз гуляння великою компанією, господар діставав другого.
8. У кімнаті, де я жив, більше місця (і камін є, тільки я його не зняв — утім, погугліть назву садиби і фото кімнат знайдуться), три ліжка — одне лишилося по ту сторону фотоапарата. Велике ліжко пустувало, так як жили тут лише двоє. Кімната трішки дорожча (140 з харчуванням), проте тут свій санвузол, не треба чекати, доки сусідські дівчата натішаться в душі.
9. Санвузол — чисто (на момент заїзду), все є — туалетний папір, сушка для рушників, бойлер, розетка для фена чи бритви. Рушники теж давали. Умивальник лише маленький якийсь — чи то в мене пика велика стала?
10. З балкону відкривається вид на альтанку, тому жодні посиденьки там не будуть пропущені. Ну, це як свої сидять, бо, наприкінці нашого відпочинку, приїхала велика родина, посиденьки якої нам не цікаві були. З іншого боку котеджу, з балконів, відкривається вид на Прут.
11. Самий непотрібний елемент інтер’єру — я якось увімкнув на 15 хвилин — сподівався, що знайдеться BBC2, щоб подивитися Top Gear в прямому ефірі. Поклацав канали, в черговий раз переконався, що там суцільний смуток і більше не вмикав.
12. Заходимо за будинок — там Прут. Береги укріплені, навесні річка розмиває інший берег, але є спуск до неї, можна скупатися. Тут ми цього не робили, я купався в іншій річці.
13 Лавочка на березі закликає до вечірньої медитації на гірську річку — комарів немає, красота. Богданові TODO — оформити берег, бо в диких заростях кущів воно не дуже гарно.
В цокольному поверсі котеджу є гарна кімнатка з холодильником, умивальником та електрочайником — я там заварював чай і йшов у альтанку його пити. Іще є пральна машинка — поки там пралися мої речі, ми з Богданом теревеніли про різне. Господар любитель цього діла — тільки зачепися язиком. Власне, в минулі роки його зняли на відео, можете подивитися, який він із себе. Може повести в околиці, розказати, що до чого.
Із переваг — харчування на будь-який шлунок, можна попросити добавки чи більшу порцію, за що додатково грошей не візьмуть. Із зауважень — звукоізоляція, хоча, здається, у панельних багатоповерхівках сусідів чути не гірше. Але, в цілому, гарна база для тих, хто приїхав у Карпати, а не просто аби подалі від дому.