Останнім часом в мене на тесті буває всіляке настільне залізо — з одного боку його цікаво оглядати через значні, у порівнянні з мобільними пристроями, можливості. З іншого боку тестувати його доволі важко, так як я поки маю на це мало досвіду і можу пропустити якісь важливі аспекти. Але з чогось треба починати.
При спробі витрусити із українського представництва MSI іще більший і крутіший ноутбук щось пішло не так і до мене додому приїхав системний блок. Насправді вони зараз оновлюють лінійку ігрових ноутбуків, тому семпли будіть пізніше.
Ну а ми граємося на Everest Game Dragon Style 9057, зібраний із материнською платою та відеокартою MSI.
Це ігровий комп'ютер середнього рівня, досить продуктивний, збалансований, практичний, добре придатний до модернізації ну і в міру пафосний.
Не знаю, чи хтось починає розповідь про комп'ютери із корпуса, але я почну. Взагалі, я ніколи не дрочив на наворочені корпуси, мені було головне що всередині, але цього разу ... кхм, забудьте. Я просто хочу розказати про цей корпус.
Пишуть, що Zalman Z11 є допрацьованим із популярного корпуса Z9, виробник додав пластикового обвісу та вентиляторів по боках. Чесно кажучи, хотілося б трохи менше об'ємних декоративних деталей, а то і так важко придумати, де ця будка стоятиме.
Судячи із розташування елементів на корпусі, виробник бачить його місце на підлозі. Два USB 3.0, два USB 2.0, аудіовихід та вхід доволі зручні в такому разі, а між ними передбачили майданчик для всіляких дрібниць — телефон, флешки, навушники чи щось інше. В цей майданчик ідеально ставала по розмірах моя док-станція для жорстких дисків. На відміну від корпуса у Acer Predator G6, Zalman Z11 не має зовнішнього відсіку на 3,5", проте вінчестери дуже легко вставити всередину.
Блоки живлення в сучасних корпусах такого класу часто знаходиться знизу. Іще тут видно, наскільки цей корпус широкий. Отвори під вентилятором для водяного охолодження — для серйозних забавок.
Візьмемо участь в акції "Зазирни під кришечку". Зацініть простір, тут місця більше, ніж у деяких київських квартирах-студіо в новобудовах.
Жорсткі диски фіксуються защіпками і обдуваються переднім та боковими вентиляторами. Положення поперечне, кабелі з другого боку.
Знизу іще є місце для вентилятора і сіточка проти пилюки. Крім того до корпуса кріпиться іще одна така сіточка про запас.
Всі кабелі знаходяться з другого боку і не заважають милуватися складовими вашого комп'ютера. Ну і зручно це насправді.
Під шасі материнської плати знаходиться відсік з 2,5" SSD — цікаво, чому лише для одного.
Материнська плата недешева, хоча не сама крута. Звісно, створена для розгону всього, що можна погнати. Бачив материнки всіляких кольорів — чорну вперше.
Але текстура під карбон то чисто декорації, для складових настільного комп'ютера ультралегка вага непотрібна. Цей радіатор стоїть на ланцюгах живлення.
Цей на чипсеті.
В материнської плати три "довгі" порти PCI-Express v3, два із них армовані і призначені для встановлення відеокарт, ну а в третій можна засунути наприклад дорогезний швидкісний SSD від Intel.
Кількість виходів на задній панелі помірна, проте тут USB-порти трьох поколінь, від 2.0 до Type-C. Аудіо — аналогове, 7.1 та цифрове. Ну і PS/2 на той випадок, якщо ви розшукаєте таку клавіатуру чи мишку. Я розшукав.
Окрім продуктивності продукція MSI це також і геймерський пафос. Підсвітка тут вбудована прямо в текстоліт, з одного боку тільки червона, а з іншого RGB. Щоправда у корпусі бокове віконце досить мале, тому видно її погано, забивають більш яскраві вентилятори.
Інтерфейс UEFI графічний, як нині можна в ігрових материнських платах. Із корисного — утиліта моніторингу стану системи та тонке налаштування системи охолодження. Ну іще тут можна робити скріншоти, для цього треба вставити флешку із FAT32. Як, як олдфаг, звик до текстового інтерфейсу, тому всі ці рюшки мені заважають. Утім, ми сюди не часто влазимо, так що можна пробачити.
З відеокартами від MSI ми вже мали справу коли я обирав собі нову. Тоді я відзначив гарну систему охолодження TwinFrozr та заводський розгін. Зараз у мене ті самі враження.
Варто зазначити, що відеокарти GeForce 10-го покоління не підтримують VGA навіть через перехідник, давно пора. Чудовий монітор, що мені прислали на тест, я підключав через DisplayPort, що давало підтримку найвищої частоти оновлення в 200 Гц.
Само собою, без пафосу не обходиться, у відеокарті світиться логотип (RGB) та червоні смужки на кожусі.
Я хочу написати про світло. Комп'ютер світиться як металургійний цех. Зовні і всередині. Передній вентилятор.
Задній та верхній вентилятори та порти.
Цікаво, чи Zalman мають опцію вибору різних кольорів? Червоний трішки дратує в таких кількостях.
Всередині темно не буває.
Кажуть, що крута підсвітка в корпусі додає +10 fps у важких іграх, навіть якщо у вас Celeron та інтегрована графіка.
Світиться материнська плата.
З іншого боку вона теж світиться. Цікаво, а чи є жорсткі диски з підсвічуванням? А куди тут ставити новорічну ялинку?
Відеокарта сяє. Ці вогні видно через віконце в корпусі, все, що глибше зовні не розібрати.
Відео його сіятєльства:
Твердотільний диск показав середні результати, досить щоб комфортно завантажувати систему та великі ігри, яких тут багато не наставиш.
Процесор, хоч і не Core i7 6700K, проте також чотириядерний і тут його вистачає з головою. Я вважаю, що сильнішого і дорожчого процесора тут не треба в силу того, що не буде приросту швидкодії на витрачені гроші.
Geekbench показав 4206 балів за одне ядро та 12915 за всі ядра. Cinebench за процесор показав 673 бали. PCMark 8 Home Acceleratod: 5783 бали.
Тепер про графіку. Кажуть, що GeForce GTX 1060 тягається із GTX 980. Приблизно рівняється, принаймні. В деяких іграх дає трішки більше, а в деяких — трішки менше.
.Я порівнював системник від Everest з Acer Predator G6. Там стоїть продуктивніший процесор, тому по фізиці і тестах на процесорні розрахунки він трохи вигравав, а от в іграх дава приблизно однакові результати. Варто зазначити, що в Predator стоїть референсна GTX 980, тоді як у тестованому Everest — з фірмовим розгоном від MSI. Я пробував погнати додатково, отримав + кілька fps. Сильним оверклокінгом я не займався.
Іще я хотів для більш точного порівняння пересадити GTX 980 в Everest, проте Predator G6 погано піддається розбиранню, зокрема я не зміг всунути руку і відстебнути защіпку на роз'ємі PCI-Express щоб витягнути відеокарту. Можна було б зняти велетенський кулер із процесора щоб не заважав, але я вже не хотів так його розбирати.
Отже, 3dmark Time Spy (DX12) маємо 4110 балів, що трохи більше за результат Predator G6 з GTX980. FireStrike дав 10326 балів і поступився Predator'у, при чому за рахунок тестів на фізику, де треба був процесор.
В реальних важких іграх на роздільній здатності 2560 х 1080 Everest видавав 45-60 кадрів за секунду, "Танчики" він за гру взагалі не мав, даючи 100 і більше fps. Процесор був навантажений від 50 до 80%, при 100% завантаженості відеокарти, отже система досить збалансована, продуктивнішого процесора потрібна лише якщо ви поставите туди на порядок кращу відеокарту.
Чи куплю я собі такого комп'ютера? Ні, я зберу сам. Я потрачу час на аналіз ринку та перегляд тестів, оглядів, графіків та таблиць, проте зберу собі сам. Врешті я спробую взяти на тест деякі складові.
Але ясно, що не всі люди будуть так робити. Вартість готового системного блока із фірмовим сервісом та трирічною гарантією — 37,5 тис. грн. Роздрібна вартість складових —32,5. Решту виробник просить за свою роботу, фірмовий сервіс, рекламу та маркетинг. В принципі, не так і багато, тим більше, що комп'ютер в подальшому можна легко модернізувати.
Ну а на цьому все, десь там в Києві монтують відеоогляд на цього монстра і я вам його покажу. Не перемикайтеся.