Остання тема по Закарпаттю, що в мене залишилася — садиба Іванчо, або термальні води Косино, що по суті є купально-відпочинковим комплексом з можливістю поніжитися в теплій водичці навіть у холодну пору року.
1. Але не поспішайте уводити слово Косино до вашого навігатора — бо населений пункт з такою назвою є коло Чинадійово і там ви не знайдете термальних вод. Хоча, Google шукає саме термальні води в першу чергу. А населений пункт називається Косонь.
2. Знаходиться комплекс на самому кордоні з Угорщиною і села тут з угорським населенням, здебільшого. Фотографій дуже мало, бо я не можу одночасно розмокати у теплій воді і знімати дзеркалкою. Треба вилазити з басейну, йти до шафки, діставати камеру, знімати і повертати її назад до шафки. Доступ до своїх речей, а, також, розрахунки за послуги здійснюються за допомогою електронних браслетів.
3. Кордон тут дуже близько — буквально за стоянкою прикордонна зона. Так ось, комплекс дуже гарно оснащений — тепла підлога, масажні кімнати, роздягалки-туалети-душові, в т. ч. для людей на візку. Захід до басейну у приміщенні, проте сам басейн відкритий — можна зайти в нього і з вулиці. Є банька — точніше, десяток різних бань та саун, проте якісь вони м'які — так щоб зайти всередину і сказати А-а-а-а-а — не пощастило знайти такої.
4. Є басейн з холодною водою — я заліз і в нього, сказав А-а-а-а-а і хутко в назад в теплу, яка видалася гарячою. Температура повітря була +16, води — +38. Можна було роздягненим ходити по вулиці, але взимку все-ж варто бути обережним.
5. В центрі басейну вирували два підводних типу гейзери, масажували сраку, спину і яйця, якщо ноги розставити. Потік бульбашок реально зносив з того місця. Окрім загальної фотографії, є знімок, як я заліз на ті бульбашки, але ним я не поділюся.
Отже, по Закарпаттю практично все, завтра буде іще один бонус-трек із світанковою панорамою Ужгорода, після цього очікуйте Штольню і великий розрив шаблонів. Не перемикайтеся.