1. Ми продовжуємо знайомство із цікавинками Корсуня і на порядку денному у нас Корсунська битва 1944 року, та сама, де товариші Ватутін та Конєв зі своїми арміями наполегливо виганяли звідси дойче туристо. Для цього ми пройдемося до садиби Демидових-Лопухіних, де зараз Корсунський історико-культурний заповідник. Поміщики собі відбудували нічого так палаци, тому тут розмістилися музеї, власне, Корсунської битви, краєзнавчий музей, картинна галерея і зовнішня експозиція, так схожа на експозицію київського музею ВВВ, тільки в мініатюрі. Як, до речі, музей битви дуже скидається на експозицію "під спідницею" в Києві. Начитаний читач (упс, пробачте) запитає — а як-же та битва, де Хмельницький гнав звідси поляків? Буде, входить до краєзнавчого музею разом із експонатами того часу. То в наступному дописі.
2. Давайте, насамперед, зацінимо старання зодчих та персоналу музею — глянемо трішки на палац. Не знаю, чи відповідає це фото законам композиції, але мені на то начхати, про цю картинку вважаю вдалою.
3. Чого не скажеш про цей квітничок. Досить, зацінили — питання вартості відвідування цілком бюджетне, за все із правом фотографування, але без екскурсії, 40 гривень. Хоча, доступ до зовнішньої експозиції вільний, з нього і почнемо. Як я вже казав, тут мало чого стоїть. Сумний МіГ 17 якось ні в тин, ні у ворота, та ще-й місцеві хулігани розтрощили ліхтаря кабіни, яку закрили жестю.
4. Хоча, на відміну від київського музею, до всіх експонатів можна підійти впритул — табличка лише просить присмирити свої пустотливі ручки та нічого не відломати. Підходимо і розглядаємо ручки наведення.
5. Гармати, танки, самоходки.
6. Демотиватор для нациків — такий же в Києві, але там закриті всі вікна.
7. Йдемо всередину. Озброєення саме різне — від звичайних гвинтівок...
8. ... знаменитого кулемета ...
9. ... ще більшого кулемета ...
10. ... ну і доб’ємо неприятеля ось цими бомбвми.
11. Після чого, з чистою совістю та виконаним обов’язком перед Батьківщиною, покриємо матом свого бойового товариша.
12. Особисті речі — від документів та посуду до біноклів та компасів. Відносно нецікаво.
13. Зараз це називається Hasselblad чи Mamiya і використовується дорогими фотографами для гламурних сісьок та задниць. А тоді це був просто середньоформатний фотоапарат.
14. Діорама показує нам, як усе насправді було. Охопити мильничкою все не вдалося, робити панораму полінувався.
15. Як і в київському музеї, в кінці експозиції накидали купу різного історичного брухту в пафосну купу, прикрасивши все це прапорами.
16. Виходимо назовні і спостерігаємо залишки якогось історичного танка — всередині останки історичної коробки передач і водійського місця. Не знаю, що з цього можна зліпити.
17. Ну і на останок від чогось гармата — здається, використовувалася як протитанкова і зенітна.