1. Отже, сьогодні просто погуляємо по Корсуню та по берегах річки Рось. Для мене все почалося із залізничного вокзалу. Судячи з усього, будівля дуже стара, можливо, дореволюційна, але зазнала реконстркції. А тепер запитання — чому тут реконструювали старий вокзал, у Білій Церкві реконструювали, у Жмеринці і багато ще де. А в Фастові розвалили і збудували скляний потворний куб?
2. Хоч і Корсунь є невеликим містом, проте трішки розтягнуте, тому від вокзалу до центру довелося їхати на маршрутці. Ціна — 2.50. Всю Білу Церкву можна проїхати за 1.5 грн на такому-ж Богдані. Своїм зовнішнім виглядом тут усе нагадувало Богуслав, який досить недалеко звідси. Варто зазначити, що єдиний 9-ти поверховий будинок тут править за найвищий.
Отже, витрусивши товариша із помешкання, прямую прогулятися по місту та до Росі.
3. Черкаський край пахне гетьманом Богданом — про що свідчить перший пам’ятничок, на який ми наткнулися. Нагадаю, що дружин у Хмельницького було аж три — лише остання його пережила.
4. Місцевий будинок культури.
5. Річка Рось характерна своїми кам’янистими берегами — коло Богуслава та Білої Церкви також так само. Вище Білої взагалі є гранітний кар’єр. Я чомусь думав, що річка тут буде ширшою та більшою, але якась вона маленька.
6. Фотограф із мене нікудишній, проте одним місцем чую, що тут маса цікавих ракурсів, тому якщо ви майстерно володієте об’єктивом чи пензлем, можна сюди приїхати.
7. Сам поліз-би покупатися, проте не взяв нічого для цього. Та спека не завадила мені здійснити заплановану вилазку.
8. Рось після ГЕС. Ніби гарна фотографія, навіть горизонт майже не завалено. Проте ні, виявляється, вона не відповідає правилам композиції. Катамаранчика-б сюди.
9. Окрім річки важливим елементом були мости — їх було декілька — різних розмірів, оформленням та безпечністю. Цей, здається, веде до музею.
10. Пішоходний міст, улюблений у місцевих байкерів, що змусило його ось так загородити.
11. Парковий місток.
12. "Чортовий" міст знаходиться в аварійному стані. Його, взагалі-то, ремонтували, але прорахувалися, бо на носі був випускний, а сучасні школярі предмет фізика вчити не люблять і що таке резонанс не знають. Особливо в нетверезому стані. Коротше, якщо ви екстремал, то цей міст для вас, я-ж вирішив обмежитися фотографуванням із берега.
13. Мости дозволили нам перейти від центру до міського парку. Теж непогане місце для відпочинку із лавочками, алейками і, навіть, сильно не запльоване.
14. Гарний фонтан, який я невірно фотографував. Мій товариш-фотосноб навіть поділився зразком як треба, якось викладу.
15. В цілому, фотоснобом скоро стану і я, бо у вересні хочу прикупити фотокамеру — нині я фотобомж і постійно в когось позичаю. Або знімаю на телефон. Ось зараз використовую мильничку Sony якої відверто мало із-за відсутності режимів пріоритету витримки та діафрагми — камера сама виставляє малі значення витримки, що робить зйомку з рук проблематичною. Змінити це ніяк, а вбудований спалах не завжди оправданий. Але то я відхилився від теми — порнушка в місцевому парку.
16. Йдемо далі, доріжка стає грунтовою, Рось видає гарні краєвиди.
17. Доходимо до джерела. Воно популярне, я обломався чекати, доки люди підуть, тому нехай вибачають, що їхні фізіономії потрапили до мене в блог.
18. Поверталися назад і підійшли до турбінної зали ГЕС із нижньої сторони. Щоправда, там далі загороджено, обмежився одним фото.
19. Завершення подорожі було передбачуване — прогулявшись декілька годин завжди відчуваєш потребу підкріпитися. Знайшли бюджетну піцерію — якщо ви не гурман, зійде. На двох перекусити обійшлося в межах 80 гривень.