08.11.2017 - 00:53
Нещодавно я мав цікавий досвід завітати в гості до астрономії — на спостережну станцію Київської астрономічної обсерваторії КНУ ім. Шевченка. Знаходиться вона в селі Лісники, що під Києвом на Обухівській трасі. Основна складність такого візиту в тому, щоб звести в часі три змінні — безхмарну ніч, мій час і час мого товариша, який там працює. Домовлялися ми із ним іще з початку року, а вибрався я аж в кінці вересня.
Моє попереднє знайомство із телескопами обмежується шкільним рефлектором Алькор, через який я на Нокію знімав Юпітер і з рефрактором із цейсівською оптикою, вивезеним із Німеччини після Другої світової, через який я, щоправда, нічого не спостерігав.
Тут варто трохи пояснити про терміни. Рефлектор — телескоп, в якому головним оптичним елементом виступає велике дзеркало. За рахунок нього він порівняно компактний, дзеркало не має хроматичних аберацій. Є також телеоб'єктиви-рефлектори, порівняно недорогі і дуже далекофокусні, але як пишуть, погані.
Рефрактор (рефракція — заломлення) це телескоп, побудований на лінзах. По суті — велика підзорна труба. Той, що я бачив вживу був досить довгим і тонким порівняно із рефлекторами.
Спостережна станція має два куполи з телескопами-рефлекторами від Ленінградського оптико-механічного об'єднання — АЗТ-14 із діаметром дзеркала 480 мм та АЗТ-8 із 700мм. Цікаво, тут ображаються на жарти про ломографію?
Із обома телескопами використовуються цифрові ПЗЗ-камери (CCD). Це специфічні пристрої, досить коштовні і з малою, за мірками споживацьких цифровиків, роздільністю — наведені нижче знімки мають 1027х1056 пікселів.
На час мого візиту до обсерваторії приїхали також студенти-астрономи для виконання лабораторної роботи і викладачі університету з ними. Спочатку зайдемо в купол до АЗТ-14. Він використовується із спектрографом.
Студентам показали, як це все працює і вони всі мали отримати зображення для подальшого аналізу та обрахунків. А я ходив навколо і заважав.
Керування процесом зйомки здійснюється із комп'ютера за допомогою фірмової програми від виробника камер. Використовуються витримки у кілька десятків секунд. Крім того, кожна камера має набір кольорових фільтрів. Хоч сама матриця дає чорно-біле зображення, але зробивши послідовно кілька знімків з фільтрами, можна скомбінувати їх і отримати красиве зображення.
Тут варто зазначити, що всі красиві кольорові астрономічні знімки, що публікуються для простих людей, то результат досить серйозної обробки та корекції, тоді як вихідний матеріал має сірий та непоказний вигляд.
Телескопи встановлені на екваторіальному монтуванні і, звісно, оснащені годинниковим механізмом стеження. Повертаються вони досить легко та плавно попри те, що самі дуже важкі — маса інструменту сягає кількох тон, маса головного дзеркала 300 кілограм, якщо не помиляюся. Для того, щоб телескоп можна було легко повертати, він має бути ідеально збалансованим. Навіть встановлення невеликого інструменту потребує коригування балансу.
Йдемо до більшого телескопа АЗТ-8. Варто зазначити, що інструменти захищені від вібрацій навколишнього середовища — вони встановлені на свій власний фундамент, що дуже глибоко заходить в землю і не пов'язаний із фундаментом та стінами приміщення.
Якщо ви спостерігаєте в холодну пору року, одягайтеся добре — в куполах, ясна справа, ніхто не топить. Але коли повітря холодне, то й спостерігати краще, менше оптичних спотворень від атмосфери. Хоча, близьке сусідство Києва негативно впливає на умови спостереження, крім цього світла на небосхил додає столичне дачне селище навколо, що активно розростається і підбирається впритул до спостережної станції.
Процес обробки знімка на комп'ютері теж досить клопіткий — це не обробка RAW-файла із споживацької камери. Тут потрібно робити калібрувальні знімки із усіма фільтрами, робити декілька знімків одного небесного об'єкта, чистити їх за допомогою калібрувальних даних, зводити до купи. Так як у ту ніч займалися студенти, я не став заважати і не маю знімка галактики, на яку вони тоді навелися. На екрані галактика "Вир" М51.
Тому я згодом витрусив у товариша пару астрофотографій, отриманих на АЗТ-8. Але інформації про те, що на них зображено, не маю. Крабоподібна туманність М1.
Знімки можна трохи збільшувати — як я вже писав, їх оригінальний розмір всього 1027х1056 точок. "Кільце" М57.
В Лісниках спостерігають астероїди та комети — зокрема, товариш нещодавно хвалився, що довідкривав декілька із них. Також дивляться на змінні зорі та позагалактичні об'єкти. Також на станції є нормальні побутові умови для астрономів — кімнати відпочинку, санвузол та кухня. Якщо встановлюється тривала гарна погода, то можна заїжджати туди надовго і спостерігати.
Я думаю, це не останній мій візит у Лісники, колись хочу потрапити без студентів, щоб мати можливість самому спробувати навестися і зробити знімок — тоді й розкажу про інструменти та технології детальніше. А на сьогодні в мене все, на черзі залишилася лише поїздка у пошуках астралу і скоро може бути цікава архітектура. Не перемикайтеся.