1. Зараз я нікуди не катаюся і, найближчим часом, не передбачається, тому багато фотографій не чекайте. В тім, з'їздив по справах у Чернігівщину, а там, як відомо, популярні дерев'яні хати.
Село Салтикова Дівиця Куликівського району знаходиться не далеко від Чернігова — п'ять зупинок електричкою до районного центру, а там дванадцять кілометрів — попуткою, пішки при гарній погоді, або, якщо пощастить, то автобусом, що сюди ходить вкрай рідко.
Власне, село, як село — навіть асфальтоване, проте на дорогах скрізь лежать свідчення того, що гужовий транспорт тут в ходу. Але примітне воно є відбудованим Свято-Миколаївським храмом, яким тут гордяться.
2. Споруда відреставрована за кошти місцевого мецената, як і в Буках, і, як видно з цегли, була добудована дзвіниця та куполи. Всередині оформлено дуже цікаво, проте там я не знімав, оскільки в той час правилася служба за упокій, але, кажуть, що місцевий батюшка лояльний до фотографів.
3. Історична табличка у дворі храму повідомляє нам, що місцеві мешканці мужньо боролися проти варшавської хунти — тоді думали, що московська добріша. Взагалі, село було в той час сотенним містечком.
4. Село розташоване на березі Десни і там є база відпочинку. Пройтися туди цього разу я не мав часу, проте на літо можна рознюхати на предмет приїхати компанією. До речі, електричною можна їхати і з Києва, що є привабливим для небагатих туристів.
5. Ну і на останок — ще одна древня книжка, Псалтир, написаний церковнослов'янською мовою, на вигляд як мінімум дореволюційний — рік видання, чомусь, не вказано. Треба буде запитати у митрополита, як він приїде на чергову сесію.
Схожі теми в моєму блозі:
На цьому все, не перемикайтеся.