Я — безавтомобільний і горджуся цим. Мені не треба думати про бензин та мастила, зимову та літню гуму, ціни на запчастини і нечесних на руку автомеханіків. Не болить у мене голова про те, де залишити своє відро з гайками на ніч, де припаркуватися коло супермаркету і як правильно повернути, щоб потрапити на потрібний з’їзд на Видубичах.
Єдиний раз в житті я пошкодував про те, що не маю своїх коліс, коли в Acer на огляді з’явився апарат, що не поміщається до мого рюкзака — навіть до столітрового туристичного і протягнути його додому в громадському транспорті не вийде ніяк. Проте в офісі зацікавлені оглядами, навіть приїхали на роботу у вихідний день і ми разом погралися новою дорогою іграшкою.
1. Зустрічайте, ігровий комп’ютер Acer Predator G6-710 та увігнутий ігровий монітор Acer Predator Z35. Це вже версії для продажу, системник можна купити в нас, монітор має скоро бути.
А свою відеокарту, що вийшла з ладу, я іще не замінив, то була затравка щоб вас зацікавити.
2. Про розпакування я ніколи іще не писав, проте коли я побачив коробки, то моя щелепа відвисла, настільки вони великі. Ну, я розумів, що вони мають бути великими, але коробки виявилися іще більшими — кожна як тумбочка.
3. Виймати комп’ютер та монітор треба як мінімум вдвох. Коробка з системником взагалі має дуже цікаву конструкцію, коли верхня частина кріпиться до нижньої за допомогою скоб. Скрипіння пінопласту, шелепання упаковки, інструкції, запаковані скручені кабелі — рай для анпакінг-фетишиста.
4. Системний блок проти монітора здається невеликим, проте це повноцінний Mid-Tower із об’ємним пластиковим обвісом, просто монітор іще більший. І все воно дуже важке, навіть без коробок — за час фотографування, поки я його переставляв і бігав з камерою навколо, то порядно замаявся. Додому я точно це не дотягну.
5. Дизайн системного блоку та монітора, я-б сказав, відносно скромний проти того, що можна знайти у геймерських та модерських тусовках. Але між собою вони не дуже схожі за стилем — монітор має рублений дизайн, тоді як корпус комп’ютера більш плавний та круглий.
6. В монітора крута "нога", що дозволяє легко припіднімати екран над столом за рахунок пружини, що знаходиться всередині. Також він має чотири виходи USB 3.0, що теж додає зручності. У тім, хотілося б, щоб вони були не ззаду, а збоку, хоча б два із них, щоб не лазити назад, коли треба вставити флешку. Кнопки керування, що знаходяться на нижній грані екран, не підписані — при натисненні однієї з них ви побачите екранне меню з підписами — це теж зручно, бо в темряві не треба вглядатися в позначення.
7. Проте пищати від захоплення ми не будемо, адже вищеназвані принади, крім вбудованих динаміків, є в моєму Dell UltraSharp 2412M, що втричі дешевший. Із суто ігрових характеристик Predator Z35 пропонує нам величезну частоту оновлення в 144 Гц, підтримку технології NVIDIA G-Sync та красиве різнокольорове підсвічування під екраном. Ну і, головне, великі розміри та увігнутий дисплей.
Колись давно, після "пузатих" п’ятнашок та сімнашок я вперше сів за плоский двадцятидюймовий монітор і губився в ньому, підсовуючи вікна в один куточок, ближче до себе. Зараз я менше ніж за 22" моніторами не сиджу, до них звик, але коли сів за 35" Predator, знову отримав ті самі враження.
8. Як і все у серії Predator, системний блок має фірмовий логотип, червоне підсвічування і трикутну кнопку увімкнення. Оптичний привід та гніздо для жорсткого диску приховані за об’ємною передньою панеллю, з якої, до того ж виїжджає гачок для навушників, намагаючись хоч якось зменшити хаос на столі у геймера.
9. А в цьому місці ми таки починаємо пищати від захоплення, адже комп’ютер оснащено кнопкою "Турбо"! Вона повернулася! Тепер можна насолоджуватися грою у Doom 2 та навіть у Quake. А ви пам’ятаєте кнопку "Турбо"? В наступній версії Acer прикрутить зелений світлодіодний дисплей, що показуватиме цифри 33 та 66, якщо натиснути кнопку. До речі, перший системний блок від Acer, що я бачив (дуже давно це було) також мав кнопку "Турбо".
10. Збоку ми бачимо великий логотип серії та обрамлення — все це може світитися червоним. Також видно бокову перфорацію у стінці, що чудово.
11. Ззаду очікуєш побачити цілий купу виходів, проте їх не дуже багато, як у недорогої материнської плати з інтегрованою графікою. USB 3.0 вже стало стандартом, всілякої екзотики типу IEE 1394 чи SPDIF немає.
Зазирнути всередину мені, на жаль, не дозволили, тому інформацію про складові я дізнавався виключно програмним шляхом.
12. Час підключати і запускати апарат. В комплекті йде Windows 10 SL, при чому російська, плюс бонусом ціла купа традиційного програмного забезпечення від Acer. Тестери, які гралися до мене, залишили після себе World of Tanks та Witcher 3, я додав туди Bioshock Infinite — хоч гра не нова і не сильно вимоглива, проте має дуже красивий дизайн рівнів — для картинки.
13. Predator G6-710 дозволяє не заморочуватися всілякими фільтраціями, теселяціями, згладжуваннями та іншими страшними словами — просто виставляєте все на ультра і насолоджуєтеся.
14. Широчезний кут огляду дозволяє побачити усіх-усіх ворогів на екрані і надавати їм прочухана. Знімок екрану можна збільшувати до повного розміру.
15. Далі я запустив 3dMark 2011 — Predator G6 єдиний із тестованих мною пристроїв дозволив побачити плавну анімацію в найважчому тесті Fire Strike. Кількість папуг, виставлених бенчмарком, можна подивитися тут — продуктивності системи має вистачити для гри з Oculus Rift.
16. У третього Відьмака я ніколи не грав, RPG це не моє, тому просто запустив його задля подивитися на картинку і також повиставляв усе на ультра. Тобто, там уже було виставлено.
17. Картинка і справді вражає — може колись і пограюся задля подивитися на ігровий світ. Цей знімок також можна збільшувати.
Тобто, як бачимо, системи вистачає для гри на самих максимальних налаштуваннях у всіх нових іграх з роздільною здатністю FullHD або 2K. За 4К нічого не скажу, бо не тестував.
18. Я вирішив спробувати, як працює режим "Турбо", але так і не зрозумів, що вона дає. Процесор при навантаженні розганяється автоматично і без кнопки, фірмова утиліта PredatorSense показує температуру, частоту та обертання вентиляторів, може вмикати підсвічування та має функцію "Покажи, як ти круто гудиш вентиляторами на максимумі".
Тут я не втримався і записав відео. Вибачте за трішки кривий фокус, прогавив, але що треба, то видно.
Тепер по начинню. Судячи з виходів на задній панелі системного блоку та того, що всередині лише один слот для відеокарти, Acer використала недорогу материнську плату. Всі чотири роз’єми для оперативної пам’яті вже зайняті, а, отже, виробник не дуже розраховує на можливу модернізацію комп’ютера користувачем. Так, продуктивності зараз вистачає на все, але нові, ще більш ненажерливі ігри, не за горами, геймер захоче щось додати всередину, тим більше, що корпус повнорозмірний.
Монітор у нас іще не продається, за бугром він коштує до 1100 американських президентів. Системний блок є, його нам віддадуть за 68000 гривень і це дорогувато. Я порахував орієнтовну вартість компонентів і отримав 43000 — при тому, брав недешевий ігровий корпус з понтами, вентиляторами, підсвічуванням та нормальним блоком живлення, не економив також на материнській платі. Додайте вартість OEM ліцензії Windows 10 та вартість збирання і тестування — нехай вийде 50000 гривень — і це його приблизна вартість з доставкою на Амазоні (але без мита — я не знаю, скільки воно в нас), так що ціна накручена не виробником. За різницю у вартості можна вставити другу таку саму відеокарту, до речі.
До комп’ютера Acer Predator G6 та монітора Z35 немає ніяких нарікань — все бігає на максимальних налаштуваннях, дизайн насичений, проте в міру і не викликає відрази. Проте виникає питання до можливості майбутнього апгрейду, а його ціна в Україні з урахуванням мита та бажання постачальників гарно жити, змушує задуматися над варіантами самостійного збирання системного блоку. На цій невеселій ноті закінчую свою розповідь, не перемикайтеся.