Я раніше не тестував техніку Sony, за винятком фотокамери від Xiaomi, де стоїть їх матриця (єдине хороше, що там є). Знайомство ж ми почнемо із екшн-камери Sony HDR-AS300, з якою я сплавлявся у верхів’ях Прип’яті.
Почалося все з того, що спускаючись із Ґорґан у на початку травня я мусив сховати Nikon D3400 в рюкзак через мряку та часті переправи через Бистрицю Солотвинську — але потім шкодував, що не зняв, як я власне переплавлявся.
Не скажу, що на каяках був такий екшн, адже річка тиха та спокійна, проте брати звичайну камеру в тих умовах усе одно незручно — мають значення розміри, захисти від вологи та можливість дистанційного керування. На пристрій я записав більше трьох годин медитативного відео та таймлапси, склав із них невеликий медитативний фільм. Для кріплення якраз згодився міні-штатив, присланий моїм читачем — знизу до нього прикрутив струбцину і ставив на каяк.
HDR-AS300 має старшу сестру — FDR-X3000, що на вигляд така само, різниця лише у підтримці відео в 4К та частоти 120 fps при зйомці у FullHD.
До мене приїхав комплект із назвою HDR-AS300R (remote) і в коробці, окрім камери та захисного боксу, я побачив пульт, схожий на розумний годинник. Також в коробці були ремінець на руку, підставка для встановлення пульта на штатив, перехідник для заряджання пульта і USB кабель. Також тут лежали інструкції різними мовами. Окремого блока живлення не було. Пульт — опція, тому якщо ви його хочете, то переконайтеся, що він йде в комплекті, що ви купуєте (чи є літера R після AS300).
Sony HDR-AS300 досить компактна камера в моноблочному виконанні. За компонуванням органів керування та пропорціями більше нагадує відеокамеру аніж фотоапарат. Передня лінза об’єктива випукла — фішай з фіксованою фокусною відстанню. Лампи підсвічування немає, спереду знаходиться стереомікрофон.
Зверху знаходяться кнопки увімкнення та зйомки, справа маленький монохромний дисплей, кнопки меню та навігації. Ось і все керування.
Екран призначений для налаштування камери та перемикання режимів. Подивитися на ньому відзнятий матеріал чи кадрувати не можна.
Ззаду знаходиться кришечка з портами — USB та HDMI та аудіо.
Зліва — кришка батареї. Під акумулятором знаходиться пружинка, тому виймати його зручно, варто лише повернути фіксатор і не треба витрушувати чи виколупувати його із гнізда.
Карта пам’яті формату microSD живе знизу поруч із штативним гніздом — доступ до неї, ясна справа, блокується при встановленні на штатив.
На корпусі, спереду, зверху і ззаду знаходяться індикатори активності, роботу яких можна налаштувати.
Комплектний бокс виконано із прозорого матеріалу. Він дає можливість натискати елементи керування, крім цього має зверху важіль Hold для блокування кнопок увімкнення та зйомки.
Бокс також має штативне гніздо а також вушка, що дозволяють прикріпити до камери ремінець.
Передня частина боксу відкривається.
Sony HDR-AS300 знімає фото у 4К якості. Працює в покадровому та серійному режимі до 10 кадрів за секунду. Знімає відео в якості FullHD при 60 кадрах за секунду або в HD при 120. Вміє робити таймлепси із частотою до одного кадру за секунду. Точніше, камера лише зберігає знімки, а ролик можна вже зробити або на комп’ютера, або на телефоні.
Із тих режимів, що я не спробував — запис зацикленого відео та жива трансляція.
Камера працює лише в автоматичному режимі, із налаштувань лише компенсація експозиції, колірний режим та баланс білого.
Серед налаштувань — формати відео, зміна кут зору, перевертання зображення (якщо ви підвішуєте камеру догори дном), інтервали та автотаймери, цифровий зум, режим стабілізації зображення.
Варто повідомити про режим One touch recording, коли камера вмикається і відразу починає записувати при натисненні однієї лише кнопки спуску.
Цікаво налаштовується WiFi. Через меню, кнопками, його можна лише увімкнути, а для доступу до пароля потрібно підключити камеру до комп’ютера — операційна система бачить її як два накопичувачі. Один, ясна справа, то флешка, а другий — сама камера, де, серед іншого, зберігається текстовий файлик із налаштуваннями бездротового з’єднання. З одного боку це цікаве рішення, зважаючи на те, що уводити пароль через чотири кнопки та малесенький екран буде незручно. З іншого — якщо припече підключити новий смартфон у польових умовах, то камера дозволяє зробити це, прочитавши QR-код під кришкою батареї. Але він маленький і не всяка камера телефона його візьме.
HDR-AS300 вміє писати GPS-логи. Для них не потрібно ніякого спеціального програмного забезпечення, можна відразу заливати на сайти типу GPSies і бачити свій шлях на карті.
Меню в камери графічне, просте та інтуїтивно зрозуміле. Відразу на екрані видно режими роботи фотокамери та доступ до її налаштувань. Пунктів не дуже багато, обійти всі можна швидко.
Пульт керування камерою мені дуже сподобався. Перш за все тому, що в каяку я сидів ззаду, а камера стояла на кріпленні спереду, тому я ним користувався постійно. Працює він через WiFi, тому зменшує автономність камери, але не дуже сильно — в день я знімав більше години відео.
Пульт може кріпитися за допомогою ремінця на руку, тоді він нагадує розумний годинник, а також за допомогою комплектного перехідника на штатив. Для заряджання пульта в комплекті є спеціальна підставка.
З боків знаходяться кнопки увімкнення, меню та навігації, а на передній панелі під екраном — кнопка зйомки та індикатор активності. Пульт дає живу картинку із камери. Ним можна робити все — знімати, налаштувати камеру, перемикати режими зйомки і, навіть, переглядати відзнятий матеріал. По суті, це той кольоровий екранчик, якого немає на самій камері.
Варто зауважити, що якщо ви зупините зйомку і вимкнете пульт, то вимкнеться і камера. Коли зйомка триває, то пульт можна вимикати для економії його батареї. Звісно, екранчик пристрою автоматично гасне і під час роботи.
Пульт можна налаштувати на роботу із багатьма камерами (до п’яти) — ви зможете перемикатися між ними на ходу.
До Sony HDR-AS300 можна також підключитися за допомогою смартфона із фірмовим програмним забезпеченням. Воно, щоправда, призначене не стільки для дистанційного керування, як для імпорту та обробки відзнятого матеріалу, приміром для роботи із таймлепсом.
Ну а тепер головне — наскільки гарно знімає ця камера. Зрозуміло, що не варто очікувати дива від малесенької матриці та об’єктива, особливо проти дзеркальних та системних фотокамер Sony. Утім, відео вдень камера знімає добре — зображення деталізоване, кольори живі. Передача кольорів мені подобається. Фото на рівні хорошого смартфона.
Одне зауваження — в сонячну погоду потрібно уважно стежити за чистотою передньої лінзи об’єктива та передньої частини бокса інакше яскраве світло буде давати сильні паразитні засвіти, можливе помітне зменшення чіткості зображення, що в мене сталося у перший день сплаву.
При зйомці із боксу дуже глушиться звук, а роз’єм для зовнішнього мікрофона закритий і недоступний. Так як камера стояла на кріпленні, то через нього передавалися механічні вібрації від каяка — стукання веслом об корпус, совання мого заду по сидінні.
Хоча, можна було знімати і без бокса — вода в річці спокійна, нагоди перекинутися не було — але про це я вже тільки зараз подумав.
При зйомці за поганих умов освітлення помітно втрачається деталізація, хоча кольори камера старається витягувати. Зазначу, що в EXIF знімків немає інформації про ISO, тому виявити робочі межі не можна було.
Об’єктив камери фіксований, тому зміна кута огляду досягається за рахунок кропу, тому в деяких місцях можлива втрата якості.
HDR-AS300 має оптичну стабілізацію зображення. Вона досить ефективна — хоч камера була жорстко прикріплена до каяка на штативі, проте на відео явно видно, що вона компенсує малі коливання — корпус плавзасобу трохи рухається в кадрі. Стабілізація була увімкнена в активному режимі.
При зйомці в якості HD (1280x720) камера здатна писати відео із частотою в 120 кадрів за секунду, що дає можливість робити сповільнення ролика, але така роздільна здатність може бути замалою на сучасні монітори.
Оскільки це мій перший огляд екшн-камери, то робити критичних зауважень я поки не буду — тим більше, що порівнювати із звичайними камерами тут не можна. Із позитивного — мені сподобалася передача кольорів при денній зйомці, активна стабілізація і дуже сподобався бездротовий пульт. Відмічу простий принцип керування та інтуїтивно зрозуміле меню, проте інструкцію іноді читати треба, бо можна пропустити деякі налаштування, а це може вплинути на якість знімків. Зокрема, варто звернути увагу на те, що камера видає максимальну розмір у 12 МП попри 8МП матрицю — виходить, що вона виконує апскейл. Тоді як у тайплепсі знімки виходять за розміром матриці.