Туристичний елементаль

Коли я тестував моноблоки Z3-600 та Z3-700, вони видалися для мене малопродуктивними. Потім був Veriton - у нього все гаразд із швидкодією, але це бізнес-машинка, що не завжди підійде простому користувачеві. Цього разу я захотів щось продуктивне і для дому. Acer пошукали по закутках і дали моноблок Aspire Z3-715. Ця домашня мультимедійна система прийшла до мене в максимальній, для нашого ринку, комплектації із процесором Core i7 6700T та дискретною відеокартою GeForce GT940M. За ним можна як виконувати досить важкі завдання, так і трохи погратися.

На відміну від двох попередніх моделей, ця не має вбудованого акумулятора і не може бути використана як планшет.

Основні характеристики

• Екран: 23,8” TN, 1920х1080, глянцевий, не сенсорний. В продажу можливі конфігурації із сенсорним екраном.
• Процесор: Core i7-6700T, на українському ринку також присутні моделі із Core i3 та Core i5, в цілому можливі конфігурації із процесорами Celeron та Pentium. Виробник інформує, що нову партію завезли із процесорами Core 7-го покоління.
• Оперативна пам’ять: 8ГБ DDR4-2133. В моноблоці два гнізда, можна поставити 16 ГБ.
• Носій даних: HDD 1TB + 8GB SSD cache. Моноблок має роз’єм M.2 і може комплектувалися SSD.
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GT940M, 2ГБ. Можливі варіанти із інтегрованою графікою.
• Порти: 4 x USB 3.0, 2 x USB 2.0, LAN, HDMI in, HDMI out, SD-кардрідер, комбіноване аудіо.
• DVD-RW 8x.
• Бездротові комунікації: WiFi, Bluetooth.
• Операційна система: Free DOS.
• Підставка: нахил вперед-назад.
• Особливості: можливість роботи в режимі монітора.

Комплект постачання

Aspire Z3-715 постачається в картонній упаковці, всередині якої, окрім моноблока та блока живлення, я знайшов документацію: гарантії та посібник із швидкого встановлення, компакт-диск із утилітою встановлення драйверів, дротова мишка та клавіатура і спеціальна хустинка для чищення великого глянцевого екрану. В продажу є варіанти із бездротовим комплектом.

Дизайн та ергономіка

На мій художній смак Acer Aspire Z3-715 нагадує моноблок iMac. Звісно, це не копія – щоб не відмахуватися від рою розлючених юристів Apple, дизайнери Acer зробили свій дизайн, але монолітна підставка простої форми та біла смуга під екраном говорять, що схожість десь є.

Утім, дизайн у Z3-715 гарний – мінімалістичний та стриманий. Корпус виконано із якісного на дотик пластику, підставка цільнометалева. Товщина моноблока лише трохи більша за аналогічний у розмірах монітор.

Над екраном знаходиться веб-камера та мікрофон.

Під ним справа — два індикатори – живлення та активності диску. Їх видно лише під час роботи, поверхня ж панелі суцільна і глянцева.

На нижній панелі є вбудовані динаміки.

На правому боці знаходяться кнопка увімкнення та вертикально розташований дисковод товщиною 9мм.

Зліва, відразу за екраном, два порти USB 3.0, кардрідер та аудіопорт. Все воно розташовано так, щоб можна було вставити дві флешки із товстими корпусами, хоча геть великі сувенірні брелки використати не вийде – заважатиме кромка екрану. Але, в цілому, таке розташування є досить зручне.

На задній панелі зверху знаходиться вихідна гратка вентиляції, знизу – набір портів: три USB, LAN, HDMI вхід та вихід. Як для настільного комп’ютера їх трохи замало – якщо у вас вдома є всяка USB-периферія, то може забракнути.

Іще один порт ховається знизу, під екраном. В документації вичитав, що він для бездротового приймача, хоча флешку порт також прийняв.

Оснащення

Aspire Z3-715 можна використовувати в якості монітора, а спеціальна кнопка дозволяє перемикатися між джерелами сигналу — зовнішнім та власним.

Веб-камера при слабкому освітленні помітно шумить, проте не спотворює кольорів. Запис звуку порадував – голос чути добре — трохи навіть розмову за дверима, шумів мінімум.

Моноблок має непоганий екран. Незважаючи на TN-матрицю та максимальну яскравість у 250 кд/м2, візуально передача кольорів була не гіршою ніж у недорогих IPS-матриць (купи собі нарешті калібратора!). Напевне, це найкращий TN-екран, на який я дивився. Кути огляду непогані, але обмежені глянцевою поверхнею. Якщо придивитися до поверхні вимкненого монітора, то можна побачити, що матриця матова, тільки покрита зверху блискучим захисним шаром.

Звук із динаміків пристойний як для вбудованої акустики – чистий, лише трохи гулкий в басах.

Стильна суцільнометалева підставка дозволяє лише нахиляти екран вперед та назад. Варіантів із підйомом та поворотом у Z3-715 немає.

Комплектна клавіатура та миша дають можливість працювати, проте хочеться їх замінити на щось більш якісне – тактильні відчуття як від бюджетних мембранних клавіатур, хід клавіш майже як у слімів. Добре, що корпус у них матовий, а не глянцевий, як у комплектних клавіатури та мишки від Aspire Z3-700.

В екземплярі, що мені дали на тест, немає українських символів на клавіатурі та перекладу в документації, виробник казав, що в новій партії (тій, що з процесорами 7-го покоління) вони є.

Зовнішній блок живлення має потужність 135 Вт і це одна із переваг моноблоків порівняно із традиційними настільними комп’ютерами — помірне споживання і мінімум шнурів на столі.

Продуктивність

Aspire Z3-715 продуктивний. Процесор Core i7-6700T за швидкодією близький до Core i7-6700HQ, яким комплектуються ігрові ноутбуки середнього рівня. При цьому він має менше енергоспоживання. В синтетичному тесті Cinebench R15 він показав трохи нижчі результати, ніж HQ-версія, але в інтернеті пишуть, що повинно бути навпаки. 3D Mark це підтвердив в тесті фізики. Серед систем, що побували в мене на тесті, більше балів за фізику набрали лише Core i7-6820HK та, звісно, настільний 6700K.

На ілюстраціях: результати Cinebench R15 та скріншоти із CPU-Z:

Результати штучних тестів продуктивності системи мають такий вигляд:

Cinebench R15:	OpenGL: 62,59fps; Multi core: 680; Single core: 147.
PCMARK 8 HOME ACCELERATED 3.0	3627
PCMARK 8 CREATIVE ACCELERATED 3.0	4348

Під час стрес-тестів та обробки великих шматків відео я виявив, що процесор під тривалим навантаженням гріється до 75-85 °С і при цьому скидає частоту. Система охолодження складається лише із одного вентилятора і для такого продуктивного комп’ютера цього ледве вистачає – хотілося б два дуйчика. (Ну тоді давайте вже GTX1060 і понеслася душа в рай). Думаю, у версіях із Core i3 та і5 такого питання не виникає.

На ілюстраціях: нагрів процесора в стрес-тесті; частота процесора; статистика частот, температур та швидкості обертання вентиляторів.

Варто зазначити, що при малих навантаженнях рівень шуму від вентиляторів приємно низький, тим більше, що шумить він десь ззаду за екраном.

Якщо не вдаватися в точні цифри, то робота в Adobe Premiere із матеріалами в роздільній здатності FullHD та з бітрейтом 25 Мб/с була комфортною. Перекодування цього відео з кодеком h.264/MPEG4 займало в півтора-два рази більше часу, ніж триває сам ролик.

На ілюстраціях: нагрів процесора під час рендерингу відео:

Єдине, чого бракувало в даній конфігурації, це нормального SSD-носія, оскільки 8ГБ кеш якогось суттєвого приросту швидкодії не давав. Взагалі, в моноблоці місце під нього є, можна доставити самостійно.

Наявність дискретної відеокарти спонукала мене спробувати запускати на Aspire Z3-715 ігри. Зрозуміло, що сучасні графонисті проекти він не потягне – Відьмак 3 на самих мінімальних налаштуваннях видав 10-15 кадрів за секунду. Але American Truck Simulator та Bioshock Infinite на середніх налаштуваннях графіки показали 30-40 fps, значить в ці ігри можна грати. World of Tanks на середніх показав 25-30 fps, на низьких — 110, тому там доцільно погратися із кастомними налаштуваннями.

Результати штучних ігрових тестів мають такий вигляд:

TIME SPY 1.0	575
FIRE STRIKE 1.1	1473
SKY DIVER 1.0	6292
CLOUD GATE 1.1	8606
Unigine Heaven 4.0, Ubuntu 17.04, OpenGL, Quality: High, Tesselation: Moderate.	FPS: 13,6; Score: 341; Min FPS: 5,2; Max FPS: 29,8.
Unigine Heaven 4.0, Windows 10, DX11, Quality: High, Tesselation: Moderate.	FPS: 14,4; Score: 363; Min FPS: 5,0; Max FPS: 32,0.

Програмне забезпечення

На комп’ютерах із передвстановленим Windows я зрідка пробую інші ОС, через те, що забагато мороки із поверненням до заводського стану, а постійно працювати із зовнішнього носія не дуже зручно. Але тут стояла FreeDOS, повернути її назад значно простіше, тому я спочатку поставив Ubuntu і вона чудово працювала. Сенсорним екраном дана модифікація Z3-715 не оснащена, а все інше — бездротові мережі, відеоадаптер, звук — завелося автоматично. Я навіть поставив Steam і трохи пограв у American Truck Simulator на ньому.

Зазначу, що ігрова продуктивність під Linux та OpenGL дещо нижча, ніж під Windows та DirectX — кросплатформовий бенчмарк для тих, хто не боїться висоти Unigine Heaven показав 341 бал проти 363 із аналогічними налаштуваннями.

Варто зауважити, що типово BIOS налаштований на Legacy boot, через що Windows 10 не хотіла ставитися без адекватного пояснення причин, тоді як в UEFI завелася нормально.

Безкорисним виявився компакт-диск із комплекту — записаний на ньому асистент із встановлення драйверів зажадав прихованого розділу, я так розумію він працює лише на системах, де Windows стоїть із заводу.

Ціни та конкуренти

Конкуренція серед моноблоків такого класу в нас велика. Конкуренти на літеру A та L підпирають конфігураціями із слабшим процесором, або інтегрованою відеокартою, проте із SSD або більшим HDD. Також в прайс-листах з’явився український збиральник із продукцією в стилі автомобіля «Волинець», проте із сильнішою конфігурацією. Хоча моделі, що явно б’є Aspire Z3-715 за його ціну, я не побачив.

Висновки

В цілому, Aspire хороший комп’ютер, проте в деяких місцях хочеться кращого. Зокрема, мені сподобався дизайн, добре показав себе процесор та екран. Моноблок має нормальну веб-камеру і пристойний звук вбудованої акустики та мікрофона. Зручно виконані USB порти, але хочеться мати їх трохи більше. Хоча, на відміну від класичних настільних комп’ютерів, вам не треба лазити під стіл, що переключити кабелі, тому шести портів для більшості випадків буде достатньо. Добре, що можна доставляти оперативну пам’ять (один слот вільний) та SSD. Для максимальної конфігурації, було б добре мати трохи ефективнішу систему охолодження. Ну і для повного щастя — підйомну ногу.