Туристичний елементаль

Коли я брав на тест дорогі круті фотокамери, мені важко було знайти потрібну локацію для зйомки, щоб розкрити можливості апарата. То погода не дозволяла, то поїхати нікуди не виходило, то часу не вистачало. Цього разу я взяв недорогий фотоапарат і все стало навпаки. Я зробив ним дуже багато знімків в самих цікавих місцях, брав із собою в чотири поїздки. Тож сьогодні в моєму блозі дзеркалка за розумну ціну — Nikon D3400.

Цією фотокамерою я фактично закриваю повну лінійку любительських дзеркальних фотокамер Nikon. У мене вже були D5500, D7200, D610 та D750.

Основні характеристики камери

• Матриця: APS-C, 24МП
• Автофокус: 11 точок. 1 перехресного типу. Ефективний діапазон -1 .. +19eV.
• Формати знімків: NEF RAW (без стиснення, зі стисненням, 12 біт), TIFF, JPEG.
• Рзмір знімків: до 6000 x 4000.
• Формати відео: FullHD до 60fps.
• ISO: 100-6400, в розширеному режимі до 25600.
• Затвор: тільки механічний.
• Серійна зйомка: до 5 fps.
• Витримка: 30-1/4000с.
• Екран: 3", не поворотний, 921000 точок.
• Видошукач: оптичний, 95% покриття, 0,85х збільшення.
• Порти: USB, HDMI.
• Комунікації: Bluetooth.
• Процесор: EXPEED 4.
• Спалах: вбудований, зовнішній через гарячий "черевик", 1/200с.
• Маса: 440г із штатною батареєю та картою пам’яті.

Дизайн та ергономіка

D3400 — дуже маленький апарат. Він трохи важчий за середні бездзеркальні камери типу Panasonic DMC-G7 чи Fujifilm X-T10. Але це дзеркальна камера і має відповідну автономність. Завдяки збільшеній порівняно із попередником D3300 батареї (1230 мАг проти 1030) апарат може зняти до 1000 знімків на одному заряді. Nikon D3400 трохи легший навіть за схудлий D5500, тому в комплекті із стандартним об’єктивом не тиснутиме вам шию ремінцем.

Хват камери не дуже великий — велика рука на нього не поміститься повністю. В мене не поміщається мізинець, але з огляду на малі розміри та масу апарата, це не викликало незручності. Органи керування процесом зйомки зручно дістати вказівним та великим пальцями, окрім керування спалахом та функціональної кнопки — їх можна дістати лівою рукою, якою ви тримаєте об’єктив.

Хоча, самих елементів керування не багато, деякі параметри доводиться міняти через швидке меню, хоча для дзеркалки самого початкового рівня, не призначеної для швидкої репортажної зйомки, їх вистачає. Та проти старших моделей, корпус D3400 виглядає трохи порожньо, особливо зверху.

Екран простий, не поворотний — до якості зображення зауважень не маю. Зліва, під гумовою заглушкою, знаходяться виходи — їх виробник залишив лише два: USB та HDMI. Від попередньої моделі прибрав вхід для мікрофона.

Знизу стандартна стопа та кришка батарейного відсіку. При встановленні камери на штативні майданчики невеликих та середніх розмірів доступ до акумулятора не блокується. Карта пам’яті, традиційно для дзеркалок Nikon, має свій власний відсік зліва.

Новий об’єктив 18-55

Разом із камерою мені дали об’єктив AF-P 18-55 3.5-5.6G. У нього є дві особливості. Перша — кнопочка для переведення лінзи у транспортне положення, коли вона займає реально менше місця. Зручно носити, але часом дратує, коли треба швидко увімкнути камеру і щось зняти. Друга — відсутні перемикачі ручного та автофокусу і стабілізації (хоча вона є). Фокус можна перемикати через швидке меню, що не дуже зручно, але тут я помітив один момент — кільце фокусування не має механічного зв’язку із оптикою і ним можна користуватися навіть при увімкненому автофокусі. Фактично, лінза працює в режимі A/M, а це зручно.

Швидкодія камери

Виробник заявляє, що камеру оснащено процесором Expeed 4 — як і у старших моделях (включно з професійними). На практиці, це вам нічого не дає. Ємність буфера — 5 кадрів, після чого камера досить довго пише їх на карту пам’яті. Робота із відзнятим матеріалом теж не вражає проворністю. Суб’єктивно D3400 працює не швидше за мій D5100, в якому стоїть Expeed 2.

Автофокус, не зважаючи на свої скромні 11 точок, непоганий і проблем з ним не виникало. Більше того, за центральною точкою він непогано працював іще й увечері.

Якість зйомки

Ясно, що від камери вартістю 11 тисяч гривень за базовий комплект не варто очікувати дива. Динамічний діапазон матриці в камери немалий — за вимірюваннями DxOMark при ISO100 він становить більше 13 ступенів. Проте при зйомці це майже ніяк не проявляється — дуже часто на знімках вигорали світлі області, навіть у хмарний день треба було дуже дивитися за експозицією.

Помітно важче витягувати картинку із NEFів. Можливо, це пов’язано із тим, що камера пише лише 12-бітний RAW замість 14-бітного.

Всі знімки можна збільшувати.

Якщо не паритися із вибитими пікселями, а знімати у JPEG, то отримаєте якість нормального компакта. Картинка виходить досить насичена, на відміну від стриманих тонів у Canon чи Fujifilm.

На D3400 я знімав захід discover@acer та бограч на полонині Боярин, за посиланнями більше фотографій.

При зйомці за поганих умов освітлення можна піднімати ISO до значення 1600, при цьому не втрачаються деталі, а шуми незначні. Крайнім значенням я вважаю 3200 — знімки іще підходять для публікації в Інтернеті. ISO 6400 та вище уже нікуди не годяться — з’являються надто сильні кольорові шуми.

Три знімки зроблено із чутливістю ISO 1600, 3200 та 6400. Можна збільшувати.

Відео

Так сталося, що я знімав чимало відео на Nikon D3400. Камера підтримує зйомку у FullHD 60p. І, що мені сподобалося, постійний автофокус працює значно краще за попередні моделі. Майже як у Panasonic. Він плавний і не смикається взад-вперед коли губить фокус. Цим апаратом можна знімати відеоблоги, тільки батарей побільше набрати, адже із постійно піднятим дзеркалом автономність не така й велика.

Ось відео. Воно логічно не завершене, в силу об’єктивних причин я не дознімав ролик.

Висновок

Nikon D3400 — компактна та легка камера, майже як бездзеркалка. Проте вона залишається дзеркальною і має оптичний видошукач, нормальний хват та значну автономність. Порадував також хороший, плавний постійний автофокус під час зйомки відео. Добре, як на свою ціну, камера знімає за низьких умов освітлення. Хотілося б більшої швидкодії з огляду на те, що всередині процесор від старших моделей, а також роботу із 14-бітним RAW.

Це та камера, яку не шкода тягати із собою у самі віддалені куточки світу — вона не вражає якістю фотографії, але дозволить відзняти все, що треба.

На цьому в мене все, розумних вам цін і не перемикайтеся.