Рік тому, після CEE 2015 я познайомився із Fujifilm, взявши на тест їх топову на той час модель X-T1. Взагалі, це був мій перший огляд фотокамери, тому я дуже детально розписав усі елементи керування на корпусі. В цілому, камера мене вразила, проте ціна на неї видалася завеликою. Тому цього разу я вирішив взяти недорогу версію із лінійки - Fujifilm X-T10 і подивитися, наскільки вона відрізняється від топової моделі і чи варта уваги. Камера за вартістю трохи вища за середні любительські дзеркалки від Canon та Nikon, чи може вона з ними тягатися?
Власне, цей допис не є повноцінним оглядом, а скоріше порівнянням.
X-T10 має схожий дизайн та розташування органів керування як у X-T1. Корпус трохи менший, камера, звісно, трохи легша. Через відсутність розвиненого хвату, з великими скельцями її буде незручно утримувати, із 18-55 та 23мм фіксом все було гаразд.
Із видимих відмінностей у органах керування - звичайні диски на верхній панелі замість спарених. Але, попри це, камера має їх три: Drive, витримка та експопоправка, що більше, ніж у любительських дзеркалках. У X-T1 є іще ISO та перемикання режиму експозаміру.
Іще у X-T10 немає функціональної кнопки на передній панелі - проте у X-T1 вона мені більше заважала тим, що я її спонтанно натискав. Проте ви можете перепризначити кнопку відео та всі кнопки на задній панелі - це сильна сторона камер X-серії і цього на мою думку достатньо для любительської зйомки.
Також фотокамера має два командних диски, як і в старшої версії вони підтримують натиснення і налаштовуються. Якщо у вас об'єктив із кільцем діафрагми, то така схема керування дозволяє легко, на ходу, міняти всі потрібні параметри зйомки, не відриваючись від видошукача. Із того, що є лише в X-T10 - важіль Auto, що одним рухом вмикає зелений режим зйомки - хоча диску режимів, звісно, немає.
Є також вбудований спалах - у X-T1 він йшов як комплектний аксесуар.
Кілька слів про матеріали корпусу. Вони простіші, ніж у X-T1, немає захисту від вологи. Також X-T1 має кращу якість матеріалів: після року тягання по руках в тестовому парку вона мала добрий вигляд за винятком загублених заглушок, тоді як у X-T10 повідклеювалися гумові деталі, тому для оформлення статті я використав фотографії виробника. З іншого боку, в індивідуальному користуванні камера має шанси виглядати краще, та й підклейка накладок в сервісі не така страшна справа.
Отже по дизайну: так, X-T10 має менше органів керування проти X-T1, проте усе одно більше за типову любительську дзеркалку і є досить зручною.
Характеристики X-T10 аналогічні або дещо кращі за аналогічні по ціні дзеркальні камери, зокрема X-серія вигідно виглядає по ISO та динамічному діапазону.
Я взяв X-T10 щоб познімати на виставці CEE 2016 і камера мене задовольнила. Попри те, що я не мав часу до неї звикнути, бо взяв у переддень заходу, проблем при зйомці я не мав.
Зі світлим склом f/1.4 знімати взагалі було дуже приємно, хоча я часом трохи хибив через незвично вузьку глибину різкості. Чомусь камера вперто не хотіла фокусуватися на Fujifilm X-T2 на їх стенді, а так все було гаразд
Відео знімати навпаки не дуже добре - камера легка і через це нестабільна. І при цьому не працюють всі шумодави, тому при поганому освітленні виходила не дуже цікава картинка.
Фокус-асистенти дозволяли легко вручну наводитися на потрібні експонати, що дозволяло знімати зблизька при відкритій діафрагмі і захоплювати потрібні деталі.
Сама камера досить проворна, дозволяла робити спонтанні знімки: натиснув спуск, а потім подумав.
Для мене особисто в X-T10, як і у всіх бездзеркалках, бракує автономності - добре, що на виставку я взяв додаткову батарею. Але попри це, якби я зараз купував нову камеру, то ця модель була б першою в переліку кандидатів.
Іще трохи бракує хвату, проте її легше носити із собою. А от цікаво, чи здогадається хтось випустити компактну камеру із надувним хватом?
На останок іще кілька знімків. Решту можете побачити у дописах про виставку.
Fujifilm X-T10 видалася мені цікавою моделлю: попри багато спрощень, вона має аналогічну матрицю, автофокус та процесор, як у флагмана X-T1, а також притаманну для камер цієї лінійки зручність в роботі. Хоч вона і дорожча за Nikon D5500 та Canon EOS 750D, проте обходить їх за своїми характеристиками. Правда, має дорожчу оптику, але якісну. Більше того, я не бачу в цій камері суттєвих недоліків, тому вона стає поруч із монітором Acer Predator Z35 в чергу на "Золоту сову".
Ну і на цьому в мене все, скоро буде трішки подорожей в блозі. Не перемикайтеся.
Пов'язані статті: