Туристичний елементаль

Майже за графіком, десь як моя зарплатня, прийшла зима. Минулого року вона також прийшла майже за графіком тільки трішки раніше — буквально в перших числах грудня посипало. Ну і то добре. І, так, сьогодні без політики.

Кажуть, що київський Ленін будувався для Всесвітньої виставки в Нью-Йорку 1939 року.

samsebeskazal — Киевский Ильич из Нью-Йорка

Ще є Сталін, по якого треба їхати в Москву.

Незалежно від того, хто прийде до влади в майбутньому, раз на рік чи два організовувати загальнонаціональні майдани. Не обов'язково щоб відправити уряд чи президента у відставку, просто для стимулювання їх конструктивної діяльності. Законодавчо зобов'язати владу з'являтися на такі міроприємства, вислуховувати усі фе та відповідати на самі незручні питання. Таке-ж робити для місцевих рівнів влади.

Мої студенти, надивившись новин, подалися на приступи хронічного шлангіту і сьогодні хотіли бойкотувати проведення мною анонсованого раніше тестування — поскандували "Ганьба" і не схотіли запускати iTest. Тоді я схопив указку і жорстоко їх побив провів мирні переговори і вони пройшли тест. Цілком нормально пройшли.

Іще я, коли йшов додому, здалеку побачив, що щось синіє коло міськради в центрі спортивного міста Біла Церква. Спочатку подумав, що ригіони, але там поруч і біліло — то були прапори Свободи та Батьківщини. Невеличкий натовп, пару сотень народу, якийсь дідусь розповідав про УПА та десять заповідей націоналіста. Із міліції — ДПС, встановили VLC Media Player конуси, бо мітинг на краю проїжджої частини, а дорогу не перекривали.

Ну ось і все. Фото, до речі, на телефон — кого цікавила якість камери.

Ну, я розумію, що з Yandex не цікаво конкурувати. Але не з самими-ж собою.

Так, я намагався завести World of Tanks під Debian. В цих ваших інтернетах пишуть, що це нескладно, але не під архітектурою amd64 з драйверами від ATi. Після встановлення вороху 32-розрядних пакунків для сумісності, я виявив, що не працює 3D прискорення для них. І надумав я перевстановити заводський драйвер. І тут мене спіткала невдача — система заплуталася у власних-же 32 та 64-розрядних бібліотеках — при спробі стартувати драйвер, видавало помилку wrong ELF class: ELFCLASS32. Єдине, що залишається — ставити заново повністю 32-розрядну систему з pae-ядром, бо на комп'ютері 8 ГБ мізків.

Починаю тролити колег чи студентів, які шукають зарядку до своїх смартфонів. Як? Він у вас так швидко розряджається? Напевне, треба занести в сервіс, нехай поремонтують.

P.S. Раз у тиждень заряджаю.

На тижні доля занесла мене до Київського міського будинку вчителя. Там відбувалася урочиста церемонія, присвячена ХХ річниці Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України. Логічно виникає запитання, а навіщо там я і мої колеги, які до інституту відношення не мають? Отже, перед урочистостями я обходив всю глядацьку залу із смартфоном у пошуках халявного вайфаю, але такого там не виявилося, тому в залі я довго не затримався. Коли на сцену вийшла адміністрація інституту — літні дядьки, які почали один одного поздоровляти, нагороджувати нагрудними знаками і по-брєжнєвськи цілуватися, я звідти злиняв шукати що пожерти і що подивитися.

1. Прямо в будинку вчителя знаходиться невеличкий педагогічний музей — одна зала, небагато експонатів, відсутність головного — відра з березовою кашею. Але йти далеко не треба, вхід вільний, тому я зазирнув. Колись я тут уже був, коли іще навчався в університеті, але то було давно. Отже, розукомплектований фонограф Едісона — дехто з моїх читачів порадував мене цікавими варіантами відповіді на запитання про те, що це таке. Дякую. Власне, тут бракує трубки, в яку можна було говорити, а ваші звукові коливання записувалися на барабан, що обертався. Потім цей запис, за тим-же принципом їх відтворити.

Минулого року я писав про виставку історичного рухомого складу на вокзалі Київ-Пасажирський — тоді ми подивилися вагони-салони, паровози та інші малі вагончики, ну і машину системи Балашенко. Але з тих пір туди прикотили поповнення і я, утікши з нудного урочистого заходу, завітав на виставку знову. Отже, сьогодні вашій увазі представлені більш сучасні локомотиви — уже післяпаровозної ери та самий класний засіб пересування по рейках. Власне, я не залізничний фанат, проте потяги з дитинства люблю — колись мав іграшкову залізницю, малював багато поїздів та уявляв себе машиністом.

1. При вході нас зустрічає двосекційний магістральний тепловоз ТЭ3. Ні, при вході нас зустрічає охоронець, який нудьгує в будці і править там за касира. Він сказав, що в середину є доступ і я радісно дістав фотоапарата і пішов дивитися.

Знайомив студенток із фотографією. Розповідав про режими фотокамери та чутливість, показував, що з них виходить. Для мотивації демонстрував фотографії Олега Стельмаха із нічним Києвом, Мандрівника із Дніпром і нічними Черкасами та Романа Наумова із Білою Церквою із дахів. В Рому, чи то у його фотографії, вони, здається, закохалися - довелося повідомити, що він давно сімейний чоловік. Свої фотографії деякі показував. В будь-якому разі, їм сподобалося.

Ану, шановні товариші, як ви думаєте, що це таке? Прилад цілком побутовий.

Тому, хто відгадає першим, жжетонів не дам, як нині модно у топових жжстів, бо їх (жжетонів) у мене немає. Натомість на днях будуть іще фотографії звідти, де цей прилад стоїть. І не тільки звідти.