24.02.2017 - 09:21
— З мене всі сміються. Вважають ненормальним, обзивають ретроградом. Просто я знімаю відео не на телефон, не на планшет, навіть не на фотокамеру. Я знімаю відео на відеокамеру.
Мене раніше цікавило, чим вирізняється сучасна відеокамера, які вона має особливості і чи дасть якісь переваги перед фотокамерою за аналогічну ціну. Тому я спробував Panasonic HC-VXF990. Сам я іще в 2008 році купив Panasonic SDR-H40, любительський камкордер із вбудованим жорстким диском. Серед іншого, він вирізнявся велетенським на той час зумом (Nikon CoolPix P900 хіхікає за рогом) та, завдяки вбудованому жорсткому диску, записував неймовірно тривалі відео (максимально 18 годин) без потреби міняти касети, диски чи карти пам’яті. Я ним писав весілля та конференції на цілий день.
З тих пір принципово нічого не змінилося. Гордий ярлик DVD-quality змінився на 4K, зникли касети на мінідиски, проте камера на вигляд така само — аналогічний відкидний екран, майже аналогічне керування та ергономіка.
Виробник додав таку таку сучасну опцію як сенсорний екран, а потім подумав і повісив на нього керуванням майже всім.
Дизайн та ергономіка
Корпус камери легенький і як на свої розміри майже невагомий. Безперечно це добре, коли ви носите її в сумці, але погано в руці.
Органів керування мінімум. Ззаду кнопка запису відео, зверху — фото та перемикання режиму роботи, а також важіль наближення.
Спереду, коло об’єктива, коліща Camera function, що працює приблизно як командне колесу у фотокамерах. Ну і під екраном чотири допоміжні кнопки — перегляд відзнятого матеріалу, WiFi, HDR та живлення. Не густо, особливо у порівняння із їх фотокамерами.
Електронний видошукач оснащено великою накладкою на око та повертається вгору, що видається мені зручним. Panasonic використовує це рішення на деяких системних фотокамерах. При витягуванні модуля видошукача з’являється доступ до регулювання діоптрій. Зображення в ньому не дуже велике, воно повністю повторює те, що є на екрані. Вмикається видошукач тільки якщо закрити екран.
Позитивною особливістю камери є величезна площа основи і відсутність на ній будь яких інших елементів — навіть встановлення на кінського розміру штативний майданчик не перекриє доступу ані до карти пам’яті, яка збоку, ані до батареї, ані до входу живлення.
До слова, комплектний блок живлення підключається прямо в камеру, заряджає батарею прямо в ній і дозволяє працювати під час цього — тобто знімати на місці можна дуже довго.
Також камера має вхід для мікрофона та вихід на навушники. Плюс стандартні для такої техніки USB, HDMI та аналоговий відеовихід.
Камера має “холодний” роз’єм для встановлення аксесуарів, прикритий кришкою, тому я його відразу й не побачив і не сфотографував для огляду.
В комплект входить ширококутна бленда, що прикручується до об’єктива — це займає більше часу у порівняння із блендами для фотооб’єктивів.
Також в коробці ви знайдете USB та HDMI кабелі.
Утримування відеокамери в руці зроблено стандартно, справа присутній ремінець на руку. Так як модель досить легка, то при зйомці через екран на відстані від голови зображення не буде дуже стабільним, а при роботі із видошукачем від голови — цілком нормально.
Керування зйомкою
Великий сенсорний відкидний екран зручно повертається у всі сторони, проте не дуже чітко реагує на натиснення, особливо після сучасних смартфонів. Panasonic додали кіптяви, зробивши малесеньке меню зйомки в кутку екрану, що не перекриває зображення, проте страшно незручне в навігації, фактично треба пальцем виколупувати потрібні пункти. Це дає підставу відразу і з ходу віднести HC-VXF990 до розряду казуальних камер, коли в меню ніхто не лазить.
Ручний контроль параметрів зйомки все ж є, як і ручний фокус, що можна контролювати за допомогою колеса Camera Function. Проте через малий його розмір, плавно фокусуватися дуже важко, особливо в порівняння із кільцями на великих об’єктивах, тому треба звикати. Щоправда, у камері зручний хороший focus peaking, виділення різких ділянок зображення.
Важіль трансфокації дозволяє змінювати фокусну відстань плавно і з різною швидкістю, проте привід відчутно шумить.
Якість зйомки
Panasonic HC-VXF990 вміє знімати із роздільною здатністю в 4К при 30-ти кадрах за секунду та зі стереозвуком і в FullHD при 50-ти зі звуком 5.1 — в корпус вбудовано п’ять різнонаправлених мікрофонів. Ось тільки треба звернути увагу на обраний стандарт запису та формат файлу — не у всіх можна отримати максимальну якість зображення.
Аналогічно до фотокамер працює функція 4К-фото, що дозволяє із великою швидкістю робити знімки в 4К.
Також відеокамера вміє знімати фото на 14МП у JPEG. Якість знімків посередня — по суті це двадцятикратний суперзум, тут не може бути великої різкості зображення, хоча для казуального використання підійде добре. На корпусі написано 25x, але це враховуючи кроп — камера не використовує всі мегапікселі, що є на матриці, кількість ефективних точок залежить від формату зображення чи виду зйомки і треба уважно вивчати інструкцію та характеристики, щоб точно знати, що отримаєш.
В камері непоганий безшумний автофокус — у складних ситуаціях він трохи хибив, але швидко виправлявся. Якість роботи стабілізатора оцінити поки не беруся, немає з чим порівняти. Як на мене, найкращий стаб то коротка витримка або штатив.
Практичні результати
На Panasonic HC-VXF990 я зняв відеоогляд ігрового ноутбука MSI. Я довго вагався, чи варто це робити, адже поки не маю нормального світла та мікрофона, на який писати звук, проте погода та зайнятість на роботі не дозволити вийти десь погуляти з камерою. Тепер думаю, на що зніматиму наступний огляд.
Висновки
Основною проблемою під час використання Panasonic HC-VXF990 була саме відсутність зручного ручного керування, до якого я звик у фотокамерах, а також маленьке коліща Camera Function, через що я не користувався ручним фокусом. В іншому до відеозйомки зауважень немає, модель непогано справляється із роллю любительського камкордера “навів та знімай”. Єдине, що ціна досить немаленька — за ці гроші можна купити фотокамеру Panasonic Lumix DMC-G7 і пару об’єктивів до неї. Може тому, що їх багато не купують, а продавати малі партії задешево не вигідно. Із суттєвих переваг відеокамера залишає тривалість безперервної зйомки відео — аж до заповнення карти пам’яті, але це досить специфічний випадок, не всі знімають конференції. Також варто зазначити про організацію керування — хват та розташування органів керування для зйомки відео трохи зручніші, ніж у фотокамери. Але маю визнати, що в любительському сегменті відеокамери витіснені фотокамерами та смартфонами, можливостей яких більшості користувачам вистачає з головою. Коли я купував свою, телефони і близько не тягалися за можливостями відеозйомки, навіть фотокамери, окрім професійних дзеркалок Canon, видавали убоге відео.