Одна екшн-камера добре, дві — краще. Сьогодні ми розглянемо функціональну захищену камеру Olympus TG Tracker, якою я також знімав сплав на каяках річками Прип’ять та Стохід. TG (Tough) — серія захищених камер, Tracker означає, що пристрій записує треки. Насправді, писати шлях за GPS — не унікальна функція, але Olympus в своїй камері пропонує нам дещо більше.
В коробці із TG Tracker, окрім камери, я знайшов блок живлення із USB-кабелем, дві захисні кришки на об’єктив, ручка-монопод із ремінцем, компакт диск та документація.
Olympus TG Tracker пропонують у двох варіантах кольору — чорний та зелений.
Камера виконана у захищеному корпусі, тому не потребує ніяких боксів для занурення у воду. З одного боку через це вона більша та важча, з іншого — зовнішній бокс не заважає записувати звук. Дизайн у TG Tracker підкреслено брутальний, а із відкидним екраном він нагадує личинку ноутбука Panasonic Toughbook. Панелі на вигляд міцні, гвинти візуально виділені.
Конструкція TG Tracker за пропорціями більше нагадує відеокамери, аніж фотоапарати, корпус довший, ніж ширший. Спереду знаходиться дуже випуклий об’єктив — фішай, та світлодіодний ліхтар. На об’єктив кріпиться захисна бленда-фільтр. В комплекті їх дві — одна плоска для підводної зйомки, інша — іще більш випукла — для ширококутної. Ліворуч та праворуч від ліхтаря знаходяться мікрофони.
З правого боку знаходиться лише трипозиційний перемикач. Середнє положення — вимкнено, вперед — увімкнено, назад — вимкнено, але камера продовжує писати трек.
Справа екран. Він відкидний, проте не поворотний — розвернути вперед для селфі не вийде. Хоча, враховуючи захищену конструкцію корпуса, одна ступінь свободи це нормально. Сам екран малесенький і не може похвалитися великою кількістю точок, він призначений просто для кадрування та попередньої оцінки відзнятого матеріалу. Хоча, в конкурентів і це не завжди є.
Зверху знаходяться всі елементи керування — велика кнопка зйомки та чотири клавіші навігації по меню.
Ззаду на корпусі знаходиться масивна кришка, схожа на бронедвері у ракетному бункері, під якою розташований акумулятор, гніздо для карти пам’яті та виходи USB і HDMI.
Знизу, очікувано, штативне гніздо та динамік.
Комплектна ручка-монопод має шарнір, що дозволяє нахиляти встановлену камеру вперед-назад. В певному положенні вона робить TG Tracker схожим на ручну малоформатну кінокамеру. У самій ручці знизу є своє штативне гніздо, а спереду маленьке сферичне дзеркальце для селфі.
Olympus TG Tracker, ясна справа, вміє знімати відео та фото. Максимальна якість і того, і другого приблизно відповідає роздільній здатності матриці, тобто це 4К (3840 х 2160). Про це детальніше нижче. А окрім цього, камера вміє іще багато чого:
TG Tracker вміє знімати таймлепси та робити прискорену зйомку. Частота кадрів у HD-якості досягає 240 fps.
Окремий режим, який я не спробував — зациклена зйомка. Камера знімає відрізки відео заданої тривалості, по закінченні автоматично починає знімати нове.
Пише треки — під час зйомки і у вимкненому стані, коли важіль повернутий у відповідне положення.
Камера має барометр, манометр (для підводної зйомки), компас, акселерометр, електронний горизонт та термоментр. І все це вона також пише в логи. Логи, як і треки, зберігаються у вигляді звичайних текстових файлів, тому їх нескладно розбирати навіть без фірмового софту.
Навіть коли камера вимкнена, ви можете активувавти ці датчики і побачити їх показники на екрані — користуватися нею як компасом, барометричним альтиметром та бачити поточні координати.
Агрегація із смартфоном. За допомогою програми OI.Track ви можете імпортувати відзнятий матеріал на смартфон чи планшет разом із треками та логами і переглядати їх на карті та у вигляді графіків.
Підводна зйомка. Виробник обіцяє можливість занурення на глибину до 30 метрів. Через велику кількість боліт води Стоходу були досить каламутними, тому я не знімав рибок, але для цікавості опустив камеру у воду. Так як мікрофони не закриті захисним боксом, камера нормально сприймає звук і я почув поклик Ктулху.
Ліхтарик може працювати як в автоматичному режиму, так і вмикатися примусово.
TG Tracker має вбудований WiFi. Підключитися до нього можна двома шляхами — або вручну увести пароль показаний на екранчику (генерується автоматично), або прочитати смартфоном QR-код звідти ж. Але через малі розміри дисплея, не всяка камера телефона візьме його, тому перший спосіб більш надійний.
Особливістю об’єктива Olympus TG Tracker є дуже великий, 204°, максимальний кут огляду. Через це до поля зору можуть легко потрапити ваші руки, якщо ви тримаєте камеру без ручки-монопода.
Проте основною особливістю знімків із даної камери є дуже помітний ефект риб’ячого ока — навіть у режимі підводної зйомки, коли кут огляду менший, його досить добре помітно. Хоча, з іншого боку це дозволяє орудувати камерою в тісному просторі, або охоплювати великий кадр на близькій відстані.
Налаштування зйомки лише автоматичні — користувач може міняти баланс білого та уводити експопоправку.
Під час зйомки треба стежити за чистотою захисної кришки, оскільки якість зображення може постраждати при наявності в кадрі яскравих об’єктів.
Якість фото не можна назвати видатним — та й вимагати багато від маленької матриці та маленького і дуже ширококутного об’єктива не варто. На знімках втрачаються дрібні деталі — створюється враження, що оптиці об’єктива не вистачає роздільної здатності, потрібної для 4К-зображень.
Камера не має ручного регулювання чутливості матриці, але під час зйомки при тьмяному освітленні я отримав максимальне значення ISO800. При цьому трохи помітні монохромні шуми, але вони не мають значного впливу на якість зображення.
Відео я знімав у FullHD через те, що в 4К за три дні подорожі мені нікуди не влізе. При цьому, до якості зображень суттєвих зауважень не було — кольори нормальні, деталі промальовані задовільно, зі звуком теж усе гаразд. Але найбільше мені сподобалася стабілізація — вона дуже дієва і згладжує помітні коливання. Створюється враження, що TG Tracker стоїть на стедікемі. На відео видно, як коливається корпус каяка під камерою (вона жорстко закріплена) і від цього навіть трішки укачує.
Камера Olympus TG Tracker цікава перш за все своїм функціоналом. Хоча, під час сплаву мені із всього цього був корисним лише GPS-трекінг, але люди часом стрибають із парашута, літають на планері і роблять інші, більш екстремальні речі.
Друге, чим цікава камера — відсутність потреби у зовнішньому захисному боксі, через що не знижується якість звуку і завжди можна користуватися відкидним екраном.
Але найбільш цікавою для мене виявилася стабілізація — вона тут справді дієва.
Після дзеркалок та системних камер я очікував більшої якості фото, але переглянувши зразки від іменитих конкурентів, зрозумів, що очікування були завищеними і для камер такого класу різкість та деталізація не є основними перевагами.