17.09.2018 - 12:57
В суботу 15 вересня відбулася ювілейна, 0x10 конференція OSDN 2018 в Києві, присвячена відкритому програмному забезпеченню та Linux. В честь цього я нарешті перевів свій сайт на HTTPS. Останніми роками я на неї не ходив, але цього року подивився програму і вирішив відвідати. І найбільше мене цікавило те, наскільки змінився захід із зміною організаторів.
Архівна стаття про теплу лампову OSDN 2011 (10-та конференція в десятковій системі) можете почитати за посиланням. Тільки попереджаю, що там одне всім знайоме обличчя, через яке ви можете не стриматися і розбити собі монітора.
І відразу хочу сказати, що конференція помітно виросла і стала більш серйозною. Ну, по перше, доповідачі — стало виступати більше іноземців, при чому відомих людей в світі Open Source.
Самі теми стали серйознішими, професійнішими — переважно із промислових галузей. В теплому ламповому OSDN було багато доповідей для загального розвитку, чи для розваги. Зараз же мені, простому користувачеві, слухати тут практично нічого.
Слухачів, суб'єктивно, стало більше. І вони теж покращали на вигляд. Якщо раніше були світерасті, бородаті, патлаті адміни, то зараз уже народ стильно одягнений, а бороди акуратно пострижені. І машини непогані при вході стояли.
Змінилося приміщення. Замість теплого лампового актового залу ДОСААФ сучасний івент-центр на Нивках. Конференція займає тепер дві зали і доповіді йдуть паралельно.
І якщо раніше воно видавалося, як збіговисько ґіків, захід для своїх, то тепер уже такого враження немає. На жаль, ділися відмінні лулзи, що були у старому ламповому OSDN. Хоча, люди приходять не лише щоб послухати доповіді, а й щоб поспілкуватися.
Формат конференції приблизно зберігся — доповідь по 35-40 хвилин, після неї короткі запитання доповідачеві. За бажанням — обговорення з доповідачем під час перерви. І так цілий день.
Виріс також технічний рівень конференції. Кращі проектори, кращий звук, екран-суфлер для доповідача, нормальна відеозйомка (іще минулого року знімав я на любительський камкордер, а стару лампову OSDN взагалі на мій Panasonic із SD якістю).
Для учасників пропонується, як і в минулі роки, легкий перекус — кава, чай, випічка. Перекус дуже легкий, наїстися не вийде, тому хто хоче щось серйозніше — йде і замовляє собі сам.
Ціни на місці, щоправда, київські. Серед доповідачів та відвідувачів зустрічаються знайомі обличчя — навіть із 2008 року, коли я вперше прийшов на конференцію. Взагалі, вона проводиться із 2002 року.
Відвідання та участь в конференції безкоштовні — організатори намагаються знайти спонсорів і знаходять чимало ІТ-компаній, які вивішують у залі свої банери, роблять оголошення на перервах, виставляють в холі свої промо-точки.
На жаль, мені ця конференція підходить все менше, адже я не займаюся в тих галузях, що вони пропонують. Тому в наступні роки я туди, напевне, не піду. Але захід зроблено гарно, якщо ви висококваліфікований ІТшник, то вона може бути вам цікавою.
І на сьогодні в мене все. Поки ви читаєте ці рядки, я везу додому нові цікаві фотографії із подорожі, що сталася зненацька. Не перемикайтеся.