Так сталося, що Acer Predator 17 не забрали з України відразу після виставки, тому його віддали на огляд до ІТС, що спричинило в мене значне нагрівання в області нижче попереку, оскільки я думав, що мій експрес-огляд буде єдиним у вітчизняних інтернетах. Але, врешті, ноутбука дали і мені на декілька днів, тож сьогодні представляю невеликий практичний огляд. Фотографії я вже публікував, а нових небагато і стосуються вони винятково робочих аспектів.
Іще в офісі на мене вилили відро води з кригою, повідомивши, що здужати встановлення драйверів на ігрову відеокартку GeForce GTX 980M іще ні в кого не вийшло, тому і насолодитися чіткою графікою в GTA V ніхто не зміг. Я із виразом обличчя "Challenge accepted" поклав ноутбука в торбу і поскакав додому - в свій час награвся з різними віндами, драйверами та іншим добром. Та й взагалі, я ж розумніший за інших!
Але, награвшись вдосталь із драйверами від NVIDIA та оглянувши вміст заводської папки OEM я зрозумів, що маю на руках інженерний взірець, швиденько підготовлений для виставки IFA 2015 в Берліні, а тому щоб щось із ним зробити, треба мати бубна більшого, ніж в тих самих інженерів. На сайті Acer драйвери є до всього, тільки не до відяхи, а стандартні не ставляться ніяк, кажучи, що не знайдено відповідного обладнання. Спроби завести їх примусово також успіхом не увінчалися. Так що провести пару безсонних нічок, караючи віртуального супостата, в мене не вийшло. За ID обладнання нічого не гуглиться, останній параметри SYBSYSTEM_00001025 не зустрічається ніде. Так що, будемо оглядати потенційно ігровий ноутбук без ігрової відеокартки.
Матеріал корпусу - приємний на дотик пластик, досить швидко засалюється спітнілими долонями спраглого ігромана і потребує регулярного протирання хустинкою. Проте сама конструкція досить солідна (при такій товщині), не деформується, як тоненький Black Edition та не скрипить. Якби я був розробником і хотів недорогих матеріалів, то зробив-би рифлену поверхню, як у Aspire R11.
Якби прибрати червоні вставки та підсвічування, то рублений масивний корпус зійде за кіношний хакерський ноутбук. На мою скромну думку, найкращою було-б молочно-біле підсвічування, або зеленкувате, проте я-ж не геймер.
Іще бракує індикаторів Caps та Num - на такому велетенському корпусі для них можна знайти місце.
За винятком ігрових габаритів та маси, Acer Predator 17 - дуже зручний ноутбук. Повнорозмірна клавіатура із гарними клавішами, по яких одне задоволення тюкати. Класичний тачпад із фізичними клавішами також дуже гарний, незважаючи на інженерний екземпляр - Acer нарешті вигнали шкідників із відділу тачпадів.
Більше того, мені, навіть, не довелося боротися з McAfee, якого там не було. Вірною дорогою йдемо, товариші! Хоча, в папці ОЕМ я знайшов про нього згадку, може в продажу таки ставитимуть. Окремо варто сказати за вбудований звук - минулого разу я писав про чотири динаміки та сабвуфер. Звісно, глибоких басів очікувати з того не варто, проте звучить досить пристойно та голосно. За грою можна не почути як додому повернулася мама, якій ти сказав, що робиш уроки.
Екран в Acer Predator 17 достойний окремої пісні - він чудовий. Єдине, що псує картину - це світовий тренд пхати більшу роздільну здатність в маленькі розміри. Я до того веду, що 4К буде доречним на великому настільному моніторі, чи на телевізорі, проте на 17" ноутбуці це зайве.
Кольори чудові, тільки спочатку видаються дуже яскравими та занадто насиченими - проте якщо зайти до панелі керування відеоадаптером, то можна трішки підрегулювати зображення і отримати дуже приємну картинку. Редагувати фотографії було дуже добре - зараз ви не побачите того перенасиченого жаху, що виходив на моєму ноутбуці.
Може розмір зображення в 3840 на 2160 пікселів на 17" екрані це не багато для фотографа, проте ще далеко не всі програми можуть масштабуватися до такого розміру екрану і часто можна отримати або дуже малі елементи керування на екрані, або, взагалі, форми розлазяться.
Кути огляду пристойні - хоча зображення тьмяніє, проте залишається розбірливим навіть при погляді збоку і кольори нікуди не діваються.
Я все-ж завантажив декілька демонстраційних 4К-роликів і мені сподобалося - так само я колись дивився FullHD, купивши собі новий монітор. Тепер хочу протестувати 4К-дисплей, дайте хтось.
Начинка в ноутбуці саме-саме свіже, все 2015 року. Процесор випущено влітку, відеокартка теж десь із початку року. Те-ж стосується комунікаційних чипів та материнки, драйвери підходять тільки найсвіжіші.
Окрема розмова про процесор Intel Core i7-6700HQ. Характеристики на сайті Intel показують зовсім невелику різницю між Core i7-3612QM із мого ноутбука трирічної давності, хіба що оперативки вдвічі більше підтримує - 64 ГБ проти 32. Синтетичні тести також показують мінімальну різницю у продуктивності, а коли я запустив свій улюблений RAW Therapee і зарядив пару десятків фотографій на час, то різниці не виявив геть ніякої. Погано думаючи про Intel, я все-ж вирішив вирівняти умови експерименту - на моєму ноутбуці завжди використовується Linux, тому я скачав свіжий живий образ Fedora 22, закинув туди програму і виявив прискорення десь на 13%. Фотографи, переходьте на Linux! Але про Intel я усе одно поганої думки.
Predator оснащено пристойним модулем WiFi - з моїм дорогим роутером він показав вдвічі більшу швидкість передавання даних, ніж усі попередні пристрої, що я підключав до своєї мережі, навіть ті, що вміли 5 ГГц.
Ноутбук оснащено системним диском SSD на 512ГБ та звичайним на 2ТБ, проте в BIOS я знайшов, що передбачена можливість встановити більше носіїв. Взявши участь в акції "Зазирни під кришечку", я побачив дві планки оперативної пам'яті по 16 ГБ - значить дві інші заховані десь глибше, SSD Samsung та звичайний HDD на гумовій підкладці. Крім того, над SSD видно другий роз'єм SATA M.2, а в налаштуваннях BIOS можна увімкнути RAID для них. Масив із двох SSD - вони таки потягаються із Dell Alienware. Тільки відяху нехай зроблять.
Коли мені не вдалося запустити відеокартку під Windows, я почав експериментувати з Linux. Але так як складові в ноутбуці самі свіжі, то на ньому можна запустити тільки самі свіжі випуски. Із усього опробуваного стабільно працювала Fedora 22 та 23, а Knoppix 2014 року взагалі не запустився, бо не зумів розпізнати контролери дисків. Графічний інтерфейс на максимальній роздільній здатності був дуже дрібний, ніякий із запущених дистрибутивів не розпізнав мережевих пристроїв, тому встановити додаткові пакунки та драйвери не вдалося. Пишуть, що firmware на WiFi від Atheros вже існує, проте до популярних дистрибутивів воно іще не добралося. Так що з Linux на цьому ноутбуці слід зачекати рік, та-й у Steam з'явиться більше ігор з підтримкою цієї платформи.
Наостанок хочеться сказати про BIOS. Останнім часом виробники взяли моду ставити на свої ноутбуки InsydeH2O Setup Utility із дуже спрощеними налаштуваннями. В інтернетах пишуть, що можна дістатися до розширеного меню, проте я не став так експериментувати із виданим мені зразком, хоча хотілося подивитися, чи немає там чогось про відеокартку.
Чи купив-би я собі такий ноутбук? Напевне, що ні - цей апарат не для таких, як я. Якщо я купуватиму продуктивний ноутбук за багато грошей, то, напевне, візьму 15" Aspire V Nitro Black Edition. Якщо я хотітиму пограти, то збиратиму собі настільний комп'ютер, за пару-трійку тисяч баксів має вийти дуже пристойний апарат.
Але, попри це, Acer Predator досить цікавий, як спроба виробника вийти у новий сегмент ноутбуків, побажаємо йому наснаги надерти зад чужинцям із Dell. На цьому в мене все, не перемикайтеся.
Іще почитати: