Поки деякі виробники (не буду показувати пальцем) випускають нову модель фотокамери, що відрізняється від двох попередніх лише наявністю Bluetooth та NFC, у Fujifilm добре попрацювали і випустили нову модель, що помітно краща за попередню. При чому ці вдосконалення стосуються саме фотозйомки та зручності користування. Нарешті в мої загребущі руки потрапила Fujifilm X-T2 — новий флагман лінійки бездзеркальних системних камер.
В цьому дописі я спочатку зроблю невеликий огляд камери. Далі для тих, хто читав мій огляд X-T1, або тримав її в руках, буде цікаво почитати порівняння та огляд удосконалень — а їх багато, як крупних так і дрібних.
Fujifilm X-T2 за розміром трохи менша за класичні любительські дзеркалки, має невеликий хват, за який її можна зручно тримати. Корпус виготовлено зі сплаву, він твердий та міцний, крім того виробник заявляє захист від вологи. Зверху, вже традиційно для камер цієї лінійки, велика кількість органів керування, що дозволяють налаштувати камеру не дивлячись на екран, ба навіть не вмикаючи і не зазирати в меню під час зйомки. Керування незвичне для тих, хто користувався камерами інших виробників, зокрема немає диску режимів із традиційним PASM. Попри це, керування камерою не є складнішим, просто потребує невеликого часу для звикання.
Fujifilm X-T2 не має вбудованого спалаху, натомість в комплекті йде невеликий зовнішній. Задня панель камери так само рясніє елементами керування. І що радує, для багатьох (восьми) із них можна міняти призначення. Кнопки згруповано справа, що дозволяє керувати камерою однією рукою — наскільки це можливо із компактним корпусом. Камера має два командних диски, які можна натискати, проте якщо ви користуєтеся об'єктивом із власним кільцем діафрагми, то один із дисків буде взагалі не задіяний. Другий диск слугує для встановлення витримки на додачу до колеса витримки, а при бажанні можна віддати на нього керування часом затвору повністю. Також на диски можна передати керування експопоправкою.
Верхні половинки спарених дисків камери повертаються досить легко та зручно, а для перемикання нижніх селекторів потрібно потрапити пальцем на виступи. Тому на них винесені параметри, що не потрібно часто міняти: режим перемотування та експозаміру.
Кришечки, якими прикриті порти, жорсткі, а не гумові, тому ними зручніше користуватися, не треба притримувати рукою.
Окремо варто сказати про видошукач — він тут, як і в попередній моделі, величезний, розміром як кінотеатр. Із допомогою фокус-асистентів наводитися вручну на такому легко та приємно, хоча в камері чудовий автофокус із 100500 точок (ну добре, 325), що є найбільше із того, що я тримав в руках.
Видошукач інформативний і його також можна гарно налаштовувати, вмикаючи та вимикаючи всі елементи, що там є. Також в розпорядженні фотографа є віртуальний горизонт та гістограма.
Фокус-асистент присутній трьох видів — розділення екрану, наближення центральної точки та виділення чітих ділянок кольором.
Fujifilm X-T2 має базовий набір необхідних входів та виходів. Окрім USB та HDMI є вхід для мікрофона, проте немає для навушників. До камери можна підключати електронний пульт та механічний тросик до кнопки спуску, а також знизу є гніздо для батарейної ручки. Спереду, коло об'єктива за заглушкою ховається синхроконтакт для студійного світла.
Працює Fijifilm X-T2 швидко. По перше, ніяких нарікань по інтерфейсу: увімкнення та виконання будь яких операцій відбувається миттєво. По друге, камера швидко фокусується, дозволяючи фотографу думати про сюжет та композицію замість наведення на різкість. По третє, ніяких нарікань на швидкість роботи видошукача — він продовжує працювати навіть при забитому буфері кадрів, дозволяючи відстежувати ціль та наводитися на неї. Єдине, що не порадувало — швидкість виходу із сну, для цього треба повністю натиснути кнопку спуску і при цьому X-T2 трішки задумується. Думаю, це можна поправити в наступних прошивках.
Фотокамери від Fujifilm вирізняються стриманим передаванням кольорів — хоча, зимові пейзажі на знімках нижче і так стримані самі по собі. Окрім того, вони дають досить різке зображення, що дозволяє в значній мірі його збільшувати на комп'ютері.
Зимова малоконтрастна погода також не дала належно оцінити динамічний діапазон матриці — утім, ми його оцінили влітку, знімаючи на яскравому сонці із X-Pro2, а там така само матриця та процесор. Втім, на високих ISO я спробував познімати, починаючи із 1600 і до 51200. Фотографії збільшуються, а при підведенні курсора буде підказка із значенням чутливості.
Значні шуми з'являються на 12800, хоча для інтернету піде навіть знімок на 25600. Але якщо вам треба висока якість, то тоді зупиніться на ISO 6400. Всі фотографії знімав на витримці 1/50 із вимкненим вбудованим шумодавом.
З одного боку по шумах X-T2 не показує відчутно більших результатів за попередню модель, проте при цьому в неї більша щільність пікселів, тому все гаразд.
Серійна зйомка теж порадувала. У буфер камери поміщається 23-24 кадрів у форматі RAW, тобто із швидкістю 8 кадрів за секунду можна супроводжувати об'єкт впродовж трьох секунд, або й більше якщо ви зніматимете в JPEG. На електронному затворі максимальна швидкість зйомки може сягати 14 кадрів в секунду, але за наявності батарейної ручки.
Навіть не беручи камеру в руки, можна було дати по ній позитивний висновок, бо у Fujifilm оновили процесор та матрицю, поставили нову систему автофокусу, причепили джойстик для вибору точок фокусування та зробили два гнізда для карт пам'яті — цього вже достатньо на нову модель. Проте це далеко не все: в X-T2 попрацювали і над дрібницями.
Штативне гніздо відсунули далі від батарейного відсіку, тепер при встановленні на невеликий майданчик доступ до акумулятора не блокується.
Переробили фіксатори дисків на верхній панелі: тепер їх не треба затискати для прокручування, а можна вмикати і вимикати, як на авторучці. Це зручно коли ви ставите камеру на штатив чи постійно тримаєте в руках і немає шансу випадково порушити налаштування.
Легенько, двома руками, тримаю камеру, вказівними пальцями ніжно погладжую прохолодні металеві колеса на корпусі і плавно натискаю на кнопочки фіксаторів. І відпускаю. А ви не підглядайте!
Саме незрозуміле для мене вдосконалення — нова конструкція поворотного екрану. Тепер окрім вгору та вниз він трішки повертається вправо — не знаю, яка з цього користь, але конструкцію ускладнює.
Схоже на самоскид, хіба ні?
Меню камери переробили — раніше всі пункти в ньому були насипом, тепер вони згруповані. Хоча, так само було і в X-Pro2, тому це вже не таке і новоуведення.
Зникла кнопка відео — натомість виробник добавив відповідний режим на селектор Drive. Як на мене, логічно. Зникла кнопка Focus Assist, на її місці тепер джойстик вибору точок автофокусу. Але фокус-асистента можна викликати, натиснувши на задній командний диск, що зручно.
Точок фокусування вистачить на десять камер. Ті, що посередині — фазові.
Іще в X-T2 з'явилися розширені налаштування послідовного автофокусу — щось подібне я бачив у дзеркалках Canon. Приміром, змусити камеру ігнорувати перешкоди при відстеженні рухомого об'єкта. На Canon EOS 7D Mark II це працювало добре, а як працюватиме тут?
На Fujifilm X-T2 стеження за об'єктами теж працює чудово. Знімки можна збільшувати.
Ускладнимо завдання — між мною та машиною дерева і паркан. Повний буфер знімків, тут я зрозумів, наскільки повільною є моя карта пам'яті, хоч вона і Class 10.
Чіпляється і не відпускає, мій кіт так за мишу не тримався. Тепер я хочу колись виїхати з X-T2 на пташечки або на спортивну подію.
Ну і на останок — локалізація. Тут Fujifilm нічого не зробили — як був об'єм затвору, так і лишився, я відразу повернув на англійську мову. Шкода, що немає можливості поправити переклад самостійно.
Коштує X-T2 у нас наразі близько 50000 гривень. Дорого, звісно, але за менші гроші ви не знайдете фотокамери із таким набором якостей та характеристик. Приблизно стільки ж коштує X-Pro2, але вона трохи поступається в характеристиках — по автофокусу, відсутності 4К відео, швидкості серійної зйомки, збільшенню у видошукачі та інших дрібницях.
Fujifilm X-T2 — приклад іншим виробникам того, як треба робити нові моделі фотокамер. Окрім покращення основних складових: матриці, процесора, автофокуса, інженери Fujifilm не залишили без уваги інші дрібниці, що впливають на зручність роботи з камерою: органи керування та меню. Виявлені недоліки незначні й знімати не заважають, тому X-T2 залишила після себе приємні враження.
На цьому в мене все, чіпкого вам автофокусу, не перемикайтеся.