Туристичний елементаль

Якщо ви багато друкуєте, у вас закінчується тонер в картриджі і з’являються білі смуги, то можна картриджа потрусити, що дасть змогу в економ-режимі виписати іще сторінок з двісті. Що я і робив - в приступах бюрократії згенерував 5 великих тек із паперами.

У небесній канцелярії також потрусили картриджа і надрукували нам іще снігу - потім понесуть його заправляти до наступної зими. А, іще - гарні снігопади у грудні також передувалися масовими моїми друкуваннями.

Всякі бувають дитячі іграшки. Бувають дитячі машинки, схожі на Порше чи "Гєліки" - забезпечені люди купують своїм малюкам "як у тата, тільки маленькі". Бувають дитячі комп'ютери у яких маленький екранчик, а щоб здавався більшим, збоку домалювали віконце з аською та косинкою. Типу, офісні працівники купують своїм малюкам "як у тата, тільки маленькі". А що купувати дітям пролетаріату? Вчора я заходив до магазину з інструментами і, серед бензопилок, побачив ось таке:

Воно на батарейках, імітує звуки двигуна і торохтить як справжня. Ланцюг, звісно, пластиковий. Є шворка щоб заводити, запобіжні дуги.

Ні, я не дам тобі свій номер мобільного. Я розумію, що ти обіцяєш не присилати мені спам і нікому не передавати номер, проте не дам. У мене його немає, я соціопат. Ні, я не дам номер мобільного своїх друзів чи рідних - звідки я їх знаю, якщо мобільного немає у мене. Та-й не дозволять вони мені його поширювати кому попало. Так, я знаю, що я втрачаю.

Вгадайте, з ким неодноразово відбувається це діалог і кому я не даю свій номер мобільного. Він вам усім точно відомий (той, кому я не даю, а не сам номер).

Відео рекламне, але мені сподобалося.

• Муркота, як і наркота, викликає залежність і звикання. Але це єдине, що між ним спільного.
• Муркота не шкодить вашому здоров’ю.
• Муркота легальна у цілому світі, за її вирощування та поширення не посадять.
• Вам не обов’язково витрачати багато грошей, збагачуючи місцевого муркодилера. Можна взяти безпородну муркоту і вона так само гарно мурчатиме.
• Муркота не штовхає на злочини.
• У помірних дозах муркота не вириває муркомана із соціуму.
• Муркота може давати певний психотерапевтичний ефект.
• Муркота не викликає галюцинацій, після неї можна керувати автомобілем та іншими складними механізмами.

Можете щось додати.

По ту сторону елеватора

У студентів був якийсь святковий захід, туди брали робочу дзеркалку (D3100) і знімали — для сайту, для себе. А я поцікавився тим, що вони назнімали. В мене так не вийде. Не вийде стільки мазати, не вийде так гидко компонувати кадр, що з нього всі тікають. Треба якийсь фотогурток придумати, чи що. Звичайно, Енселя Адамса я у них і не очікував, але-ж треба хоч трішки цілитися перед тим, як натискати спуск.

Хто грав колись у Machinarium, зацінить - автори гри мають сайт де в них ціла колекція подібних цяцьок. У всіх зображено сюрреалістичний світ із самими неймовірними персонажами та обстановкою, де потрібно розгадувати прості логічні загадки, що перемежовуються із point'n'click. На одну із таких я клацнув сьогодні, не глянувши на назву - Questionaut. Суть проста - у дівчини головного героя здуло з голови капелюха і він (капелюх), потрапивши у струмінь леткого газу, улетів десь аж на місяць. ГГ надув кульку цим-же газом і полетів слідом. Але газ у нього закінчується і він мусить приставати до невеликих островів, що по дорозі між ним та місяцем, всього 8 зупинок. На них мешкають, ну як би це їх назвати, адепти всяких наук - література, мова, математика, фізика, природознавство, статистика. Коротше, шкільні предмети. Адепти задають ГГ прості запитання і за правильні відповіді заповнюють його кулю газом. Ах, іще треба привернути їх увагу до себе, щось там скоївши, але то дрібниці. Суть у тому, що запитання - англійською мовою їх то ніхто не локалізував. При чому, мова не завжди розмовна, трішки термінології цих наук. Самі запитання на рівні десь класу 5-7. Коротше, чи змогли-б ви навчатися в англійській школі?

Цей допис може згодитися для тих, хто запускає під Windows програми, портовані з Linux. Як правило, вони йдуть в комплекті з cygwin та необхідним набором бібліотек - Gtk, Qt та інший мотлох. GIMP та Inkscape, наприклад, дозволяють обрати мову під час встановлення чи у налаштуваннях самої програми, але коли я вчора поставив digiKam під Windows, то не знайшов такої можливості. Програма використовувала англійську мову для інтерфейсу, хоча у нетрях її тек я знайшов набір локалізацій, у тому числі й українську.

У Linux така проблема вирішується просто - заданням певних змінних перед запуском програми, що можна прописати прямо у іконку запуску. У Windows цього зробити не вийде - у ярлик можна прописати лише одну команду. Можна створити bat-файл, але це відверта милиця, але у Windows також є системні змінні і їх можна прописувати у властивостях "Мого комп'ютера" (вікно "Властивості системи"). На вкладці "Додатково" є кнопка "Змінні середовища", у вікні, що відкрилося, натискаємо "Створити", у назві пишемо LC_MESSAGES, у значенні - uk_UA.UTF8. Зберігаємо все те і запускаємо потрібну програму. У випадку з digiKam даний фокус пройшов.

Навідуючись до столиці у справах, вирішив зазирнути до Київського планетарію, де, якщо вірити зомбоскрині, виставляють самурайські обладунки та інші древньояпонські пожитки під брендом “Самураи Atr of War”. Гугль показав, що бренд досить поширений і такі виставки відбуваються і в Росії, скажімо, тільки із дещо більшим розмахом.

Шукати довго не треба — виходите із М “Олімпійська” і відразу бачите планетарій, а на ньому, серед різних плакатів, шукана вивіска, то-ж туди і йдемо. Вартість відвідання у будні — 60 гривень, у вихідні — 90, ще є якісь там пільги, але все-ж дорогувато. Тому, гадаю, цей допис допоможе вам визначитися, чи варто викладати такі гроші за можливість подивитися на обладунки.