Туристичний елементаль

З точки зору астрофізики, пояснення не вірне але як порівняння все-ж цікаве:

Там один знайомий все кричить про open source, мовляв, це круто. Не знаю, як кому, а мені воно не імпонує. Отже, конкретна ситуація — я хочу політати в FlightGear. На бінарному дистрибутиві це відбувається наступним чином:

• Скачав гру
• Встановив
• Полетів.

Але для Debian Wheezy не поклали потрібних пакунків, тому довелося качати пакунки з вихідними кодами, що мало наступний вигляд:

• Скачати та розпакувати пакунки
• Встановити інструменти — cmake, autotools, інше
• Встановити деякі девели
• Почитати INSTALL із пакунку
• Запустити команду конфігурації
• Почитати повідомлення про помилку і доставити іще девелів, яких бракує
• Запустити команду конфігурації іще раз
• Почитати повідомлення про помилку і зрозуміти, що збирач лається на кривий код
• Спробувати те саме, тільки за допомогою автоматичного скрипту
• Почитати повідомлення про помилку і доставити іще девелів
• Знову почитати повідомлення про помилку, де скрипт лається на відсутність щойно встановлених девелів
• Нікуди ми сьогодні не летимо

Пропоную вашій увазі матеріал про те, як зробити гарну плашку для статті в блозі. Власне, я наведу зразок HTML-коду і поясню, з чого він складається, щоб ви могли замінити мої параметри на свої. Цей спосіб підійде для будь-якого ресурсу, де допускається свій HTML-код у дописах і не фільтрується параметр style. Раніше в LiveJournal також не фільтрувався параметр class, тому можна було загнати свій код у CSS-стилі і не писати його щоразу у новому дописі.

Отже, код плашки, що ви бачите вище, має наступний вигляд:

Цей код можна скопіювати до себе в блог, чи куди там захочете. Як ви вже зрозуміли, замість мого тексту можна вставити свій, оскільки він не є частиною коду. Знаходиться він усередині тегу div (блок), у відкриваючій частині якого написано style="купа_незрозумілих_літер". От їх ми і розглянемо.

• min-height:115px; — мінімальна висота блоку у пікселях, якщо текст не заповнює його повністю. Зроблено для того, щоб вміщався графічний знак. Якщо ви захочете використати зображення іншої висоти, можете змінити цей параметр, якщо у плашці достатня кількість тексту.
• margin: 10px; зовнішні відступи плашки.
• padding: 10px 10px 10px 140px; внутрішні відступи плашки. Остання цифра — відступ від лівого краю, зроблено великим, щоб текст не наклазив на графічний знак. Якщо ви використовуєте зображення інших розмірів, змініть цю цифру.
• background-image:url(...); посилання на зображення із вашим знаком.
• background-color: yellow; колір фону. Список кольорів у HTML можна знайти тут.
• border: 2px solid red; товщина у пікселях, тип (solid/dotted/none) та колір границі плашки.
• font-size:14pt; розмір шрифту у пунктах, як у M$ Word. Окрім цього можна дописати color: red — колір тексту.

Насправді, там можна дописати набагато більше, список можливих опцій великий. Якщо будуть запитання або побажання до наявного дизайну — пишіть.

Закрию я залізячно-ноутбучну тему враженнями від фактично придбаного мною апарату. Загальним можна сказати, що це "стандартний" ноутбук абсолютно без ніяких понтів та плюшок - я, таки, не зрадив собі.

Отже, в цьому ноутбуці ви не знайдете:

• Підсвітки клавіатури;
• матового FullHD дисплея;
• алюмінієвого корпусу;
• сканера відбитків пальців;
• тактильного дисплея;
• Windows 8.

Розміри його та маса не дуже портативні і похвалитися великою автономністю ніяк не вийде. Проте, оскільки, я брав апарат як альтернативу настільному комп'ютеру, то за скромну ціну я маю:

• Чотириядерний Core i7 на 2,1 ГГц.
• 8 ГБ мізків - доставляти вже не треба.
• 1 ТБ дискового простору.
• 4 порти USB 3.0, хоча в мене ще немає таких флешок.

Також варто згадати досить непогану вбудовану вебку з мікрофоном - я для такого діла знайшов інструкцію по multiarch в Debian і встановив ворожий пропрієтарний Skype. Тачпад має досить великі розміри, проте не такий чіткий, як у старому ноутбуці. Хоча, звикаю. У відгуках скаржилися на броадкомівський wifi, що відвалюється - у мене виявився Intel (хто там називав їх няшними?) із пропрієтарними дровами, що не відвалюється. Також у відгуках дуже срали негативно висловлювалися про екран - мовляв, кути огляду нікудишні і якість. Не знаю, з чим його порівнювали, чи не з IPS, проте він явно не гірший за всі ноутбуки аналогічної ціни, що я бачив.

З приводу сумісності даного пристрою з Linux - завелося усе; єдине, що я іще не пробував - це Bluetooth. З приводу придбання - якщо хочете, то хапайте зараз. Ця модель знята із виробництва, в продажі залишки і вже є три новіші моделі - 5521, 5720 та 5721, які, за такої-ж конфігурації, обійдуться вам на 1000-2000 видатних українських діячів дорожче.

Закортіло чогось нелегального, свіжих вражень і досвіду спілкування з міліцією — поліз у маки, нарізати на соломку. Але в сумці замість ножика виявив фотоапарат — все-ж я не наркоман, а фотоман. Якщо клацнути по картинці, то вас серйозно почне плющити завантажиться повнорозмірна копія.

Старію я. Колись перевстановити систему - то було раз плюнути. Тільки щось не так, щось не сподобалося, хоп і переставив. А тепер дуже важко за це взятися. Намагаюся підтримати наявну, тягну час. Бо потім стільки часу йде на те, щоб відновити звичний вигляд та налаштування. Навіть у Linux, де просто копіюється /home, це займає певний час.

Це я до чого - купив SSD на настільний комп'ютер. Він докороінно змінив життя, я розбагатів і купив яхту. Спочатку я поставив на нього систему начисто, почав ставити програми, забив на це і скопіював системний розділ із старого жорсткого диску. Трішки часу для приведення всього в норму і зиск. Система вантажиться десь у 2-3 рази швидше, якщо прибрати Avast, то, напевне, буде миттєво, офісні програми відкриваються миттєво от тільки GIMP довго думає. Браузер також працює миттєво.

Тепер про назву яхти. В даному разі - хостнейм ноутбука. Старий у мене називався cthulhu, новому я нічого не придумав кращого, як timekiller. І він, звісно, убив півтора вечори мого часу. Почнемо все з того, що наявна із коробки Убунта мене не влаштувала (як ви вже зрозуміли, Acer із попереднього допису - не мій апарат, просто я про нього написав) - вона лежала на FAT32 і відмовилася приймати і фірмовий драйвер AMD, так і ставити його самостійно. Тоді я, не довго думаючи, дістав встановлювач звичного Debian і спробував встановити.

Встановлювач не бачить модуля Wifi, тому я не здійснюю встановлення, не впевнившись у тому, що бездротовий зв'язок точно працюватиме. Вже шукаю диски із віндою, але під Убунтою усе працювало (в Розетці я підключався до їхньої мережі і вилазив в інтернети), тому я вечір витратив на Гугль, дізнаючись, чому в Ubuntu є, а у Debian немає.

А скриня просто відкривалася - мені треба було вставити мережевий кабель і продовжувати інсталяцію. Просто встановлювач Debian не містить пропрієтарних драйверів, але вони є в репозиторіях - просто достав пізніше і май щастя. Але поки я до цього дійшов, витратив вечір. В подальшому усе нормально стало і запрацювало, дому диски з віндою я так і не знайшов. А хостнейм змінив - тепер це chamber - інструмент у 3ds max, за допомогою якого дизайнери створювали форму корпусу цього ноутбука.

Обираючи собі ноутбук, я розглядав самі різні варіанти - від величезних та продуктивних 17" монстрів, про що писав в одному із попередніх дописів, до ультрабуків, нетбуків та, навіть, топових планшетів. Хоча їх продуктивність не порівняється із Core i5/i7 чи AMD A10, проте є інший аспект мого використання такої техніки - викладацька робота. Зокрема, я багато роздумував про машинку, в яку буду складати оцінки, на якій працюватиме сервер електронного тестування, куди студенти зможуть по FTP заливати свої роботи, щоб я їх відразу подивився, врешті - контроль класу за допомогою iTALC. Коротше, переносне вчительське місце, щоб мені не відриватися від аудиторії, ховаючись за великим вчительським столом та монітором.

А не забагато для планшета, запитаєте ви? Ні, не забагато. На моєму робочому місці двоядерний Pentium з 2 ГБ оперативної пам'яті, що співрозмірно із потужностями сучасних дорогих планшетів. І, так - в буржуйських країнах вчителі взагалі з ЙаПланшетками працюють і живі.

Одним із таких пристроїв, що реалізують викладацьку модель роботи, виявився Acer Aspire P3.

у Google Maps зліва з'явилося запрошення взяти участь у тестуванні нових карт гугля. Я по ньому клацнув дещо раніше, а сьогодні прискакало на пошту запрошення їх спробувати і написати їм відгука. Я-й спробував.

Перше, що кинулося в очі, це чорний фон мап і досить таки мінімалістичний інтерфейс самих карт, що займає мінімум корисної площі. Звісно, кількість AJAX'у в такому рішенні зашкалює, але на сучасному настільному комп'ютері воно все працює плавно. Цікаво, як воно працюватиме на недорогому китайському планшеті?

Все ті-ж перегони з борту яхти Командор можна подивитися тут.

Вчора яскраво світило Сонце, була чудова погода, ясне небо і в Києві відзначали день міста. На вулицях ходило багато перехожих, діти з повітряними кульками, а з метро на Поштову площу вийшов я. У білій сорочці, білих штанях, чорних окулярах і з великим чорним фотоапаратом. У мене був вибір:

• Подивитися на церемонію відкриття нової автомобільної естакади на набережній, що якраз поливали водою і завішали кульками;
• приєднатися до акції протесту проти гей-законів із транспарантами "Гидота не пройде" і подібними;
• подивитися на показові перегони вітрильних яхт.

Вгадайте з першого разу, куди я пішов? В цьому вам допоможе ось цей колаж: