Я все мрію прикрутити фотокамеру до телескопа і зробити кольорові соковиті знімки далеких галактик та туманностей, але хороший телескоп то такий великий прилад, який додому не притягнеш, треба дружити із обсерваторіями. А ось мікроскоп куди менший, можна познімати й самому.

Nikon Україна організували майстер-клас по мікрофото від Марії Савоскули. До слова, вони й випускають мікроскопи, проте не певен, чи завозять до України — може якраз збираються. Так вийшло, що я не взяв свою камеру, тому вправлявся у мобілофото, за якість знімків (моїх) не шпиняйте.

Процес зйомки
Есть ли у вас план, мистер Фикс? — Есть ли у меня план? Есть ли у меня план? Да у меня целых три плана!
Містер Фікс

Знову я беруся планувати, зазвичай це нічим хорошим не закінчується, але я не втрачаю надії. В першу чергу мені потрібна компанія, адже в деякі подорожі самому вирушати не варто. Найголовніше — туризм має бути бюджетним. 2017 — рік недорогого туризму. Отже, цього року я хочу:

  • Первоцвіти.
  • Каяки. Більше каяків. На одну хорошу компанію я вже натрапив, інша іще під питанням.
  • Карпати. Записався в один комерційний організований тур. Познімаю там людей, затегаю їх у Фейсбучику і отримаю соціальний урожай — уже такий номер проходив.
  • Хочу походити по Карпатах з друзями. Найвищий шанс — витягнути орнітогів, але для цього треба розшукати маршрут із цікавими птахами.

Діліться вашими ідеями, пропозиціями, запрошуйте мандрувати із собою або приєднуйтеся до мене.

1. Минулого року ми побували на Train Hobby Days 2016, що відбувалася з 1 по 4 грудня. Я приїхав туди в суботу, коли було дуже багато відвідувачів — організатори були самі приємно здивовані напливом народу та інтересом преси. Через переповненість зали знімати було вкрай важко, не було як використовувати штатив, підібрати кращий ракурс, поспілкуватися із організаторами, тому моя розповідь мала вигляд добірки фотографій.

Поїзд їде по станції

Але цього разу я підготувався краще — в мене не було крутої фототехніки, натомість я приїхав у будній день і мав змогу обійти макет з усіх сторін кілька раз. Допис вийшов великим і детальним, далі буде 65 фотографій. Тож зніміть своє взуття, покладіть ноги в несвіжих шкарпетках на полицю, розстеліть на столику газетку і викладіть туди хліба, ковбаси, варених яєць, огірочки, термос із чаєм та насолоджуйтеся поїздкою.

— З мене всі сміються. Вважають ненормальним, обзивають ретроградом. Просто я знімаю відео не на телефон, не на планшет, навіть не на фотокамеру. Я знімаю відео на відеокамеру.

Мене раніше цікавило, чим вирізняється сучасна відеокамера, які вона має особливості і чи дасть якісь переваги перед фотокамерою за аналогічну ціну. Тому я спробував Panasonic HC-VXF990. Сам я іще в 2008 році купив Panasonic SDR-H40, любительський камкордер із вбудованим жорстким диском. Серед іншого, він вирізнявся велетенським на той час зумом (Nikon CoolPix P900 хіхікає за рогом) та, завдяки вбудованому жорсткому диску, записував неймовірно тривалі відео (максимально 18 годин) без потреби міняти касети, диски чи карти пам’яті. Я ним писав весілля та конференції на цілий день.

загальний вигляд

Пінгвінчики нарешті доробили і опублікували відеоогляд наркоманської іграшки. Нагадую, що текстовий огляд тут. Щось гра акторів не дуже, вони можуть краще.

P.S. post-factum, там ведуча в кадрі, мого акценту немає.

P.P.S. а ту мівіну я потім з'їв.

Привіт, мої любі читачі, а тепер уже глядачі — сьогодні ви стали свідками неймовірної події: на моєму консервативному сайті з’явився перший відеоогляд. А все тому, що навіть мої самі віддані та консервативні читачі ... читають мій текст по діагоналі, або лише дивляться картинки. Так ось, отримуйте ... . Хоча, насправді, то пусте — просто я взяв на огляд відеокамеру Panasonic ейч-сі ве-ікс-еф дев’ятсот дев’яносто ... якось так ... коротше, просто відеокамеру Panasonic, про яку напишу окремий огляд.

закритий ноутбук

А ви вірите в магію чисел? Я — ні. Але вона є.

За роки роботи із студентами виявив залежність успішності від номера комп’ютера, за яким сидить людина в моєму кабінеті. Добре справляються із навчанням ті, хто сидить за другим, коло мене (нумерація починається з мого). Вони навіть усвідомлено програмують. За сьомим теж розумні особи сидять, тільки лінивіші за мене. Найуспішніші в моїх предметах сидять за одинадцятим комп’ютером — точно можу трьох пригадати із різних років, а якщо глянути по старих списках, то напевне і більше.

Ну і як це пояснити?

Якщо ви хочете купити неттоп Acer Veriton N і відразу вчепити його ззаду на монітор, а монітора у вас іще немає, то знайте — Acer уже зробили це за вас. Тож сьогодні мова піде про моноблок Acer Veriton Z4810G. Ви отримаєте такий же строгий дизайн, можливості розширення та стабільну роботу. Хочу зазначити, що оглянута мною модель вже не свіжа, наразі актуальною є Z4820G — по суті той самий комп’ютер із оновленими актуальними складовими.

Загальний вигляд

Раніше я вже мав справу із двома споживацькими моноблоками від Acer — Z3-600 та планшетоподібним Z3-700, проте вони були малопродуктивними, один на Pentium, інший взагалі на Celeron, тому я захотів на тест чогось більш продуктивного. Для тих, хто не читав мій огляд Veriton N4630G зазначу, що ці комп’ютери не призначені для домашнього використання, а розраховані на специфічні корпоративні потреби.

Речі, що мені потрібні:

  • NAS або неттоп на домашнього сервера. У зв’язку із тим, що в мене в руках буває багато чужих комп’ютерів, на яких генеруються файли (знімки екрану, результати тестів, документи з оглядами, інше), треба рішення для автоматичної синхронізації всього цього із моїм власним ноутбуком та настільним комп’ютером.
  • HDD caddy для ноутбука. Є вільний SSD, а поширені сучасні графічні оболонки на Linux вже дуже важкі (на спартанські варіанти я не згоден, погано налаштовуються), та й програми все більше займають.
  • Хорошу термопасту, змастити ноутбука, бо навіть при малому навантаженні температура процесора 45-55°С. Та, яку я використав, дуже дешева.
  • Дуже швидкісна карта пам’яті на 16-32 ГБ. Для тестових фотіків, щоб швидко серію RAW'ок зберігали. Кардрідер можна також, бо на моєму ноутбуці не працює вже.

Друге та третє я куплю найближчим часом, може і четверте, а перше поки ні — якщо купувати новий, то шкода грошей на гівно, а хороший коштує дорого. А вживані брати не любитель.

У нас було два бездротових контролера, п'ять блоків живлення, базові станції, спеціальний шолом та ціле море різноманітних кабелів, перехідників та з'єднань. Не те, що це все конче необхідне нам для гри, але якщо ти вже підсів на віртуальну реальність, то ставало дедалі важче зупинитися. Єдине, що мене непокоїло — це простір в кімнаті, я знав, що ми рано чи пізно перейдемо на рухливі ігри.
Короткий зміст цієї статті

1. Нещодавно в мої загребущі руки потрапила система віртуальної реальності HTC Vive. Це спільна розробка HTC та Valve, відповідно воно прекрасно працює із Steam. То ж на весь минулий тиждень я перетворював свою кімнату на венеціанську вулицю, кабіну космічного корабля, кокпіт боліда Формули-Е, темні страшні підземелля та всякі інші цікаві місця.

Загальний вигляд

Сторінки