Як виявилося, вчора (в п’ятницю, тобто, бо я пишу уже за північ) був міжнародний день фотографа. Я цього не знав, але, тим не менше, фотографував і святкував. Як я фотографував — ви побачите, як я святкував — не побачите, хоча деякі фотографії таки будуть.

Отже, почалося все з того, що мене покликали прокататися в Софіївку — хоча я там був уже три рази, це четвертий, проте я там не був іще з новим фотоапаратом. А так як Софіївка — баянний-перебаянний парк, перефотографований вздовж і в поперек, то я поставив собі завдання зняти якомога небаянніші кадри. Завдання ускладнювалося обмеженням часу і тим, що я був з групою, а не тинявся сам по парку.

1. Альтанка у всіх на виду, тому баян.

Альтанка на скелі в Софіївці

2. Тут я згадав дитячий вульгарний віршик про статую, яка стоїть на горі і в якої немає... ну, в цієї точно немає, можна не перевіряти. Цікаво було дивитися, як вона з базікає з хлопцем на велосипеді — не пофарбованим.

Софіївка жива статуя

3. Сходинки — моя улюблена тема фотографії, я їх знімав і в Корсуні, і в Чигирині.

Софіївка сходи

4. А от мости — досить нова тема, тому над нею треба працювати.

Софіївка місток

5. Місток над лопухами. То, насправді, не лопухи, я вже забув, з чого воно виведено, але коли пішов дощ, була велика спокуса ними накритися, бо парасольки, як на зло, всі залишили в автобусі.

Софіївка місток

6. Ще за часів фотографування на Нокію в мене є манія фотографувати квіточки, чим я, також, позловживав в цей день.

Софіївка квітки

7. Але квітки — це дуже заїжджена та баянна тема, так само, як і лебеді в цьому парку, тому я спробував їх скомбінувати — цілком випадково, коли цілився на клумбу, почув, як хлопає крилами лебідь і трішки зачекав. До слова, вони там не літають, бо їм підрізали крила.

Софіївка лебідь

8. Іще одна заїжджена тема — фонтан "Змія", але тут я викрутився, скомбінувавши змію з нею самою-ж. Ліва змія на 1/10с, права — на 1/500. Дозволяю використовувати цей знімок для пояснення вигод режиму пріоритету витримки, та-й поняття витримки в цілому. Іще є пару аналогічних знімків із водоспадами, але я обрав цей.

Софіївка водоспад Змія

9. Алеї — безнадійно баянна тема. Для тих, хто любитель на велосипедах, раджу їхати в Олександрію — там більш рівно і алейки довші, бо Софіївка підходить хіба що любителям велотріалу.

Софіївка алея

10. Статуї — теж баянна тема, але тут виявилася користь від прослуховування екскурсовода — виявляється, шоу "Холостяк" придумали іще древньогрецькі богині — вони приставали до Персея, щоб він обрав серед них найкрасивішу.

Софіївка Персей

11. А Гермес був старшим куди пошлють і, заодно, тирив у богів все, що погано лежало, за що і був призначений Зевсом у посильні — щоб в офісі Олімпі менше його бачили.

Софіївка Гермес

12. Екскурсоводи ласі розповідати відвідувачам всякі легенди, при чому, відчуваю, їх додумують самі. У нашої всі камінці обов’язково щось нагадували — то слона, то лева, то пику. Не знаю, який вигляд має морда цеглиною, але морду каменюкою можна побачити саме в Софіївці.

Софіївка кам’яне обличчя

13. Кам’яне обличчя самого Стані́слава Потоцького дивиться на нас, як на простолюдинів.

Кам’яне обличчя Потоцького Софіївка

14. А на цю жабу я покладаю надії, як на саму небаянну, оскільки за лебедями їх ніхто не помічає.

Софіївка жаба

15. Ну і на решті живність — сподіваюся, що небаянна.

Верблюд