Хоч я вам і обіцяв писати про рівненщину, проте сьогодні у випуску буде каякінг. Каякінг на рівненщині. Я вам розповім про дводенний сплав річками Корчик та Случ, від села Сторожів (коло міста Корець) до Губкова, де відомі руїни замку. Сьогодні мова йтиме про перший день і він був веселий.
Не встигли ми стартувати, як взялися щільно поїсти. Взагалі у Віталія Веремчука погодувати туристів виходить добре — не беріть із собою багато харчів до нього у сплави. Хоча, діло було до обіду, о сьомій ранку я лише виїхав із Києва.
Корчик не дуже популярний маршрут, тому біла кобила каякерів бачить мабуть не часто.
Спочатку річка була гарною — зручний спуск на воду по піщаному пляжу, тінь від дерев, мальовничі повороти.
Місцями було мілко, проте каяки легко проходили це. Початок сплаву видався легким. До пори, до часу.
Місцеві мешканці проклали собі місток через річку, поклавши в русло труби і засипавши зверху землею. Через середню трубу якраз добре проходила байдарка, тому вилазити не довелося.
Але далі почалися завали. Спочатку такі, які можна було пройти.
Потім на всю річку — деякі виходило переповзти, але деякі довелося обносити.
Шукаємо зручне місце і вилазимо із каяків. Через такі регулярні розминки я зовсім не втомився веслувати і нічого не затекло.
Але в прибережних кущах на нас пантрували ґедзі. Мій Off не дуже допомагав.
Одного разу ми натрапили на красиве поле з кульбабами — і не втрималися зробити фото "Київводоканал відключив воду, а веслувати хочеться".
Повертаємося на воду і веслуємо далі, відганяючи комах.
Через деякі перешкоди вдавалося протиснутися.
Швидко казка мовиться, в перший день веслувалося десь двадцять кілометрів і ми вийшли на устя Корчика, де він впадає в Случ. Тут розташоване село Устя, де ми й заночували.
Наша різнобарвна компанія фінішує коло мосту і витягує каяки на ніч.
Дерев'яний човен, на якому я катався на регаті. В одномісному варіанті просто казка — легкий і маневрений він із свистом проскакував пороги та перекати, практично не чіпляючи каміння.
Заночували ми в кемпінгу — для тих, хто не мав наметів, була можливість спати в дерев'яному будиночку. Була крамничка із нормальними цінами, кухня, столики, душ, лазня, туалет. В наметі мене не діставали комарі, я зручно спав. Проте вони мене дочекалися до ранку — прокинувшись, я чув їх багатоголосе пищання над головою.
На другий день був сплав по Случу із веселими порогами, неймовірними краєвидами та руїнами замку. Але про це наступного разу, не перемикайтеся.