Туристичний елементаль

Мій телефон в плані автономності поступово наближається до iPhone. Тобто, в останній час я помітив, що батареї вже не вистачає так надовго. Це при тому, що я не базікаю дуже багато, не граю в ігри на телефоні і не сиджу на ньому багато в інтернеті.

• Можливо, батарея так помітно втратила ємність за рік — хоча, вбудовані засоби діагностики показують 94% справності її. І, врешті, в попередньому телефоні не було помітного зменшення за перший рік експлуатації.
• Може це Android 4.4.2 так хаває ресурси. Як пройде гарантійний термін — порутаю і повикидаю зайве сміття, якого там багато.
• Може я схопив якого троянчика, що зливає мої фотки поступово — проте зі сторони я програм не ставлю і користуюся тим-же набором, що і на попередній версії прошивки.

Буду розбиратися.

Вчора вилізли новини про СМС-вірус, що розсилає сам себе у вигляді СМС з пропозицією скачати ніби то фотографії, тим самим заражаючи смартфон жертви. Судячи з опису, вірус "молдовський", тобто, жертва має встановити його вручну. Розраховане це добро на Android, Symbian та Windows Phone. Сьогодні-ж наші ЗМІ дружно копіпастять один в одного новину про те, що це все кляті москалі хочуть підслуховувати та підглядати за рядовими українцями.

Я такої СМС не отримував, мої близькі теж, тому хочу запитати в читачів — а хтось вживу бачив цього віруса, або хоча-б СМС з ним? Дуже цікаво отримати свідчення, відмінні від опублікованих в ЗМІ.

Ну і на останок — технічна інформація. Домен soloboro.ru був зареєстрований 31 серпня, motosan.ru — 28 серпня. Вже вчора при спробі зайти на обидва сайти, я отримував помилку 403, що буває, коли хостер блокує сайт за скаргою командою chmod o-x /folder/with/site.

Хтось із читачів запитував мене про тимчасову недоступність мого сайту, так от, цей факт мав місце вже не раз, тому хостер планує змінити залізо.

Колись я турбувався про те, щоб мій блог гарно індексувався пошуковиками — так зване біле SEO. Суть його в тому, що у спеціальних метатегах для кожної сторінки прописуються ключові слова та короткий опис. І це дало результати — статистика почала показувати все більш релевантні пошукові фрази, з якими мене знаходили. Не обходилося, звісно, без збочень, але, в цілому, все прекрасно.

На мій блог з'являлися посилання на форумах, у Вікіпедії, навіть у якійсь магістерській науковій роботі — що не може не радувати.

Але така пошукова оптимізація має і темну сторону — тепер мої тексти та фотографії можуть легко знаходити копіпастери та інші крадії контенту. Я дозволяю некомерційне використання матеріалів — в моєму розумінні це в блогах, на форумах, в соціальних мережах, на освітніх чи інших некомерційних сайтах. Так ось, спочатку я почав помічати свої дописи у репостерів — при чому, вони не трудилися перезалити файли з малюнками. І хоч репост формально не є порушенням ліцензії CC BY-NC-SA, проте я репостерів не люблю і робив їм подлянки за допомогою mod_rewrite. Потім мій хостер відібрав (криза прийшла) у мене віртуалку разом із можливістю самостійно щось хімічити, але я перестав публікувати свої дописи в ua-travels, звідки їх тягали.

Іще я почав знаходити свої фотографії на сайтах зачуханих інтернет-газеток. Одна газетка поцупила мій знімок рахівського дизеля для статті про пожежу в черкаському поїзді. Іще знайшовся знімок Іл-76 із авіамузею в статті про збитий терористами літак. Порожній вагон львівського потягу (я зайшов туди першим при посадці) видали за порожній потяг на Крим. Хоч джерело пишуть.

Я, звісно, розумію, що в інтернеті всі все тирять, бажання йти і бодатися з ними юридично я теж не маю (щойно написав одному редактору, цікаво, чи читають вони фідбеки з сайту?). Врешті, це відразу вказує на кустарний рівень видання і на те, що читати його не варто.

В неділю показував людині центр Києва, аж незручно стало. Вийшов на набережну, там закидано пляшками та іншими слідами недавніх гулянок, на лавочці сплять асоціальні елементи. Пройшли до Пейзажки, там щось тече, на самій алеї тусуються п'яні компанії і голосно лунають матюки, хоча, в цілому, чистіше. За Житомирську мовчу, там окраїна міста, суцільні базарчики коло метро.

Ну, хоча в Золотих воротах побував нарешті.

Всі знають, що Василь Покиньчереда, як співробітник Карпатського біосферного заповідника, охороняє екосистеми Закарпаття від антропогенного впливу охочих нарубати бабла шляхом нарубання деревини. Проте мало хто знає, що він, також, охороняє місцевих мешканців від антропогенного впливу заїжджих туристів. Як — дізнаєтеся в наступному дописі, а сьогодні мова піде про понти та показуху. Фотографії робилися із вікна автобуса на ходу, тому копняки за якість не приймаються

1. Закарпатська область межує з декількома країнами і, у тому числі, з Румунією — протягом певної ділянки кордону країни розділяє лише транскордонний сміттєпровід річка Тиса. Звісно, що на нашій території живуть румуни, як і на їхній — українці, прикладом чого є місто Сігєту-Мармароці у них, де є українська гімназія. В тім, як живуть українці там, я не бачив, а от як живуть заможні румуни у нас, ми починаємо бачити, проїхавши село Біла Церква Тячівського району. Вздовж дороги, один коло одного, стоять палаци.

На тижні приїхала до мене маленька гарненька bluetooth клавіатура від SVEN. Розраховувалася вона на смартфон, проте виявилося, що з ним не працює. Тобто, Android клавіатуру бачить, пару успішно створює і, навіть, визнає її за пристрій уведення, показуючи в налаштуваннях відповідний прапорець. Проте в списку методів уведення клавіатура не з'являється і жодної реакції на натиснення не спостерігається.

Варто сказати, що до ноутбука з Debian Wheezy клавіатура підключилася без проблем. Так ось, почав я копатися в інтернетах і виявив, що не один такий і, взагалі, Корпорація добра у Android 4.2 щось там нахімічила, зламавши стек bluetooth, тому тепер із бездротовими пристроями уведення туго — вони не працюють.

Рішення поки не знайшов, ходять слухи, що Lenovo випустить оновлення до наступних версій Android, що там буде — не знаю. Принагідно, хочу спрямувати промені добра розробникам цієї чудової системи.

Неприємні відчуття в області нижче попереку, коли ти розумієш, що твій, власноручно зібраний комп'ютер "середнього рівня" через три роки вже нічого не вартий. Мозок розуміє, що це процес нормальний, що виробники їсти хочуть, також розуміє, що заради підвищення fps я купувати щороку нову відеокарту не стану, так як не ігроман і не багатий настільки. Але все одно, жабка жим-жим. трішки.

Кернес захопив Януковича в Харкові, жорстоко його побив і заставляє на камеру говорити всяку маячню.

Звідки я це взяв? Може сам придумав? Подивіться сьогоднішнє інтерв'ю Януковича, хто ще не подивився, таких питань більше не матимете. Вставляти відео прямо на сторінку не схотів, аби не псувати дизайн сайту. А, іще — вже не трудиться говорити українською.

Коли події в Києві затихали, я планував кудись поїхати. І щоразу, коли я щось запланував, знову посилювався конфлікт. Так було перед 15 грудня (трамвай-кафе), на Водохреща — коли я їздив на Полісся. І зараз. Звісно, нерозумно шукати зв'язки із моїми намірами та подіями в центрі столиці, проте поки, напевне, я нічого не плануватиму.